РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В течение последней сессионной недели в этом году, которая стартует 19 декабря, Верховная Рада должна внести уточнения в Государственный бюджет Украины на 2018 год, касающиеся деятельности Министерства обороны, а именно — социальной защиты военнослужащих. Также в планах принять во втором чтении законопроект о приватизации. Об этом в ходе согласительного совета заявил спикер Рады Андрей Парубий.
Однако до сих пор не понятно, когда в парламенте появится президентский законопроект об антикоррупционном суде. На 2018 год отсрочили и повторное рассмотрение законопроекта о восстановлении государственного суверенитета на временно оккупированной территории Донбасса.
Таким образом, Верховной Раде пока не удалось реализовать три важные законодательные инициативы. А для работы в сессионном зале осталось мало времени.
Удастся ли парламенту в конце этого года хотя бы частично закрыть вопросы, от которых зависит развитие событий на Востоке Украины и дальнейшее финансирование от МВФ, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник.
(текст публикуется на языке оригинала)
Раніше нардепи сподівалися, що до Нового року їм вдасться проголосувати законопроекти про реінтеграцію Донбасу, антикорупційний суд та приватизацію по-новому. Яке питання із цих трьох є, на ваш погляд, найбільш принциповим, або головним для ухвалення саме цього року?
— Принциповим, на мою думку, все ж таки є антикорупційний суд. Це є вимога сьогодні і західних партнерів, це і вимога протестувальників на вулицях, і це є дуже важливе політичне питання, яке в значній мірі може визначати інформаційну картину, правову картину в Україні вже в період виборів 2019 року. Законопроект про інтеграцію Донбасу, очевидно, свою функцію виконав, як така обгортка, чи прикриття для продовження мінських угод. І сьогодні його голосувати не будуть, я думаю, тому що в рамках його розгляду виникає дуже складне питання стосовно визнання Росії країною-агресором чи не визнання. На цьому тижні, я думаю, що можуть з'явитися дуже багато цікавих економічних питань, окрім приватизаційного ще є дерегуляційні питання. Депутати намагатимуться під ялиночку підготувати певні подарунки і собі, і тим фінансово-політичним групам, які вони лобіюють.
Для чого затягують час із відкликанням депутатських законопроектів про антикорупційний суд?
— Я думаю, що це штучно робиться, враховуючи те, що депутати виробляють з українським регламентом, то при належному бажанні, нічого не заважає вже сьогодні зареєструвати ще один законопроект про антикорупційний суд. Тобто це певна гра. Це гра на затягування часу, на те, що парламент піде у відпочинок. Тому що самий зміст антикорупційних законопроектів ще є предметом для торгів. Захід, західні партнери і єврооптимісти в парламенті, бачать цей орган незалежним, і вимагають відповідних процедур добору суддів, відповідних регламентів роботи цього суду. Українська влада намагається зробити ще одну судову гілку, яка буде знаходитися в такому ж самому стані, як і інші суди в Україні, і буде залежати від влади. І боротьба навколо цього майбутнього статусу, майбутньої суверенності цього органу до цього часу триває, саме тому до цього часу ми не бачимо якихось реальних кроків у частині прийняття відповідного законодавства.
Читайте также: Антикоррупционный суд и другие провалы власти
Розглядається ще і варіант з антикорупційною палатою, варіант з одним єдиним антикорупційним судом. Тобто варто тільки виправити ті помилки, на які вказала Венеціанська комісія, або відкликати ці два документи для того, щоб президент міг внести свій. Можна третій депутатський внести. Хіба це не буде остаточний безлад?
— Те, що відбувається в парламенті в частині законотворчості, вже давно на це б ніхто увагу не звертав би, якби влада не використовувала ці регламентні зачіпки для того, щоб не рухатися в цьому питанні. І регламент ВР, який вимагає відкликання попередніх законопроектів, в цій частині, тільки за це скликання, мабуть, разів 100 порушували. Коли дуже хочеться, коли дуже потрібно. Тому я вважаю, це технічні відволікання. Що стосується Антикорупційної палати, чи інших форм реалізації цього питання, на це категорично не погоджуються наші західні партнери. І тому мені здається, що влада обрала інший спосіб. Вона нібито номінально іде назустріч західним партнерам і створює антикорупційний суд, але хоче, щоб він був залежним. Але Захід хоче мати незалежний антикорупційний суд, який таким чином закриє питання формування замкнутої правоохоронно-судової системи.
Звідки впевненість, що влада хоче зробити його залежним?
— Я бачу по тих спробах і по тих формах обговорення, які сьогодні влада веде і вкидає в суспільство. Навіть саме це — вимога відкликати попередні законопроекти, це вже є намагання застопорити цей процес, зупинити його. І для Заходу дуже важливий цей антикорупційний суд, який разом з НАБУ, разом з САП, фактично створить в Україні замкнутий цикл правосуддя.
Резолюція була — створити будь-який, але той, який буде працювати.
— Ні, не зовсім так. Можна подивитися висновки Венеціанської комісії. Вони говорять, що потрібно саме суверенний суд, незалежний суд від політичних впливів створити. Йдеться про замкнутий цикл правосуддя: слідство порушується НАБУ, супроводжується САП, і рішення приймає незалежний антикорупційний суд. Оцей замкнутий цикл правосуддя будуть контролювати західні партнери. І таким чином вони хочуть тримати наших політиків, наших урядовців за їхні корупційні кишені, контролювати і карати. От боротьба навколо цього — хто буде контролювати антикорупційну тематику, матиме цей інструмент в руках, от між українськими політичними елітами і західними політичними елітами, і західними нашими партнерами, сьогодні ми її спостерігаємо.
Чому не вдається винести на порядок денний і проголосувати законопроект про реінтеграцію Донбасу?
— Справа в тому, перше, що необхідності в цьому законопроекті немає. І друге, що цей законопроект насправді несе певні інформаційні загрози для влади. Про які інформаційні загрози йдеться? Йдеться про знамениту правку, яка розриває дипломатичні стосунки з Росією. Комітет її не схвалив, цю правку, але вона однозначно з'явиться з голосу. Проголосувати за цю правку в парламенті — це означає погіршити свої позиції в нормандських перемовинах, в мінських перемовинах, адже Росія одразу ж це використає для дискредитації позиції України, і наголошення на тому, що Україна йде на ескалацію конфлікту і не бажає миру. Не проголосувати цю правку — це означає бути агентом Кремля в парламенті. Це одразу ж використають праві для атаки на владу. Це перше. І друге — необхідності в цьому законопроекті для БПП вже немає. Цей законопроект, нагадаю, був прикриттям, він ішов паралельно із законопроектом, який продовжує дію мінських угод на рік. Оскільки цей законопроект прийнятий, він набув чинності, то цей законопроект втрачає сенс.
Между прочим, исполнительный директор Transparency International Украина Ярослав Юрчишин в эфире «ГС» заявил, что вину за несоздание Антикоррупционного суда Рада должна разделить с Петром Порошенко. Он отметил, что такая судебная институция будет эффективнее рассматривать дела топ-коррупционеров, а это может представлять риски для части политической элиты.
По мнению политолога Вадима Карасева, главная движущая сила протеста сегодня — недовольство общества тем, что происходит в стране, прежде всего, низким темпом антикоррупционной реформы.
