РИА Новости Украина — Радиостанция Голос столицы
Парламент в четверг, 7 декабря принял госбюджет-2018 с дефицитом 2,4% ВВП и ростом экономики в 3%. За принятие документа проголосовали 273 парламентария при необходимом минимуме в 226 голосов.
В частности, расходы на оборону и безопасность в бюджете заложены на уровне 5% ВВП или 164,9 миллиарда гривен (6,3 миллиарда долларов). Бюджет рассчитан исходя из курса 30,1 гривны за доллар.
Принятие главной сметы страны и возможные договоренности по голосованию за бюджет в Раде, в эфире радиостанции Голос столицы проанализировал экономический эксперт Борис Кушнирук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому прийняття пройшло так гладенько — навіть не всю ніч обговорювали? Як ви вважаєте, чому депутати без проблем затвердили головний кошторис країни?
— Мабуть, не хочуть відкладати на останній день, щоб можна було спокійно спланувати роботу в округах на Сейшелах. Там тепліше, там округи дуже гарні і там можна непогано потурбуватись про пересічних громадян. Але якщо серйозно, це добре, що парламент - хоча ми все рівно мали ухвалювати держбюджет до 1 грудня - все ж таки його ухвалив з незначною затримкою. Зараз вже і місцеві бюджети усвідомлюють, що їм потрібно робити, і бюджетні установи. Чому погано, коли все це робиться під ялинку? Бо суб'єкти бюджетного процесу починають рік без усвідомлення того, на що вони можуть розраховувати, як їм планувати рік.
Неможливість працювати.
— Так. Вони потім це надолужують, але це неправильно. У нас же абсурдна ситуація. Ми затверджуємо інколи бюджети деяких державних кампаній, наприклад, цього року десь у жовтні-листопаді. У нас це вважається нормально. Однак, по великому рахунку, це має робитись ще до початку року чи на початку року. Сам факт, що ми ухвалили бюджет вчасно, це на користь країни і незначний, але плюсик на користь уряду.
Скільки років поспіль ми маємо приймати бюджет вчасно, щоб ми перестали на це зважати?
— Не при нашому житті. Ви ж самі розумієте, що це відображення того хаосу, який в нас є. Навіть вчора там відбувався той хаос, пов'язаний з ухваленням бюджету. Вони вже ухвалювали одночасно зміни до Податкового кодексу, до Бюджетного кодексу, а це теж не є позитивним.
Але ж це пов'язані речі.
— Абсолютно вірно. Однак спочатку мають ухвалюватися перші зміни до Бюджетного кодексу і до Податкового кодексу, а потім вже слід вносити проект держбюджету. А взагалі у нас зміни до податкового законодавства не повинні набувати чинності, якщо вони не ухвалені до початку липня. Таким чином, ті ухвалені зміни до Податкового кодексу, Бюджетного кодексу взагалі не повинні діяти з 1 січня. Але, на жаль, буде як завжди, тобто ми знову будемо нехтувати тими нормами, які закладені в нашому законодавстві. Це питання ще і законодавчої культури. Наші нардепи настільки не поважають існуючі процедури і з такою легкістю їх порушують. Пам'ятаєте, один із спікерів колись казав: ВР може все. У них таке щире переконання, що вони можуть. Можуть робити все, що захочуть, з українською правовою системою.
Це не тиск обставин? Можливо, у чинному законодавчому полі неможливо було скласти такий бюджет, який запропонували в Кабміні?
— Та ні. Це ж певні торги — ви нам, а ми вам. От ви нам проголосуйте ті чи інші норми, які дозволять щось отримати тим чи іншим групам олігархів. Там сидять або ті, хто сам за себе, мажоритарники, які, частіше за все, можуть лобіювати власні інтереси; або ті, хто лобіює інтереси олігархів, причому різних груп олігархів. У нас найбільш впливові зараз — це аграрні олігархи. Умовно кажучи, ви норми якісь ухваліть, які влаштовують цих олігархів, тоді ми проголосуємо за ваш бюджет.
Ви можете відзначити якісь зміни, які будуть впливати на ситуацію?
— Ні. Все як завжди. Як завжди лобіюють інтереси тих чи інших олігархічних груп, і бюджет ухвалюється. Нічого нового. Для мене все ж таки питання загальної філософії бюджету. Сказати, що вона зовсім погана, я не можу. В той же час ми продовжуємо ту ж практику, яка існувала раніше протягом останніх років. Тобто, ми як не мали, так і не маємо усвідомлення, скільки у нас взагалі отримують соціальних трансфертів, соціальної допомоги? У нас 130 мільярдів гривень закладається коштів, а в країні як не було, так і немає так званого єдиного реєстру отримувачів цієї соціальної допомоги. Ми не знаємо, хто їх отримує. 130 мільярдів у нас дерибаниться під столом.
При цьому ми не поспішаємо зробити аудит в цій сфері.
— У першу чергу, має бути створений реєстр. Відійду трошки від теми і звернуся до боротьби з корупцією. Ми хочемо впіймати корупціонерів, вимагаємо судів над корупціонерами. Насправді довести корупційну складову буває доволі часто важко. Тому головне, що потрібно робити — це прибирати зони корупції. Потрібно створювати модель, яка б унеможливлювала цю корупцію. Так от, коли у вас 130 мільярдів витрачається в абсолютно непрозорий спосіб, не потрібно до гадалок ходити, щоб зрозуміти, що за цим стоїть корупційний інтерес.
Тобто, треба докладати зусиль, аби запобігати корупції?
— В усіх країнах світу корупційні злочини вважаються найбільш складними для доведення. Це не є чимось новим. Тому головне, що потрібно робити — це прибирати зони корупції. Наприклад, якщо була спочатку норма щодо того, що аграрні кампанії можуть отримати не більше 150 мільйонів, один суб'єкт може отримувати не більше, ніж 150 мільйонів, а потім цю норму знімають, то всі розуміють, що це в інтересах двох аграрних олігархів. Ті, хто голосують за це у ВР теж розуміють, що це в інтересах цих олігархів.
Або їм не сказали?
— А вони такі дурні і не знають, за що вони голосують? Часто-густо не розуміють, але коли йдеться про інтерес фінансовий, це якраз непогано рахують.
Читайте также: Януковичу такое и не снилось. Запад готовит санкции против Порошенко
Напомним, перед голосованием за госбюджет депутаты под шумок подняли себе зарплаты задним числом — с 1 октября 2017 года. Также народные избранники проголосовали за повышение ежемесячных расходов на оплату работы помощников каждого депутата — до 25 прожиточных минимумов.
Политический аналитик Артем Никифоров считает, что парламент стал инструментом разрушения НАБУ.
