РИА Новости Укриана — Радиостанция Голос Столицы
На воскресенье, 10 декабря, был анонсирован так называемый марш за импичмент, который организует "Движение новых сил" во главе Михаилом Саакашвили.
Правда, Саакашвили призвал людей прийти на марш еще до своего ареста. Впрочем, акцию никто не отменял. В то же время задержанный экс-глава Одесской облгосадминистрации 9 декабря объявил голодовку в связи с арестом.
Массовость этой акции и ее последствия в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог Николай Давидюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
Читайте также: Политолог: сторонники Саакашвили представляют угрозу для Порошенко
На вашу думку, така акція сьогодні буде масовою? Ідея імпічменту буде корелювати з фактором затримання Саакашвілі?
— Насправді затримання Саакашвілі може мобілізувати додаткове населення, додатковий електорат, який не збирався йти на цю акцію. Скажімо, додаткова емоційність в кампанії завжди підігрує її лідерам, і те, що він зараз затриманий, дійсно може спровокувати певну хвилю. Як мінімум, цього б дуже хотілося самому Саакашвілі. В той же час Порошенко не хотів би бачити там людей і взагалі хотів би про цю акцію забути. Але для партійців Саакашвілі, "Руху нових сил" — це виклик — організовувати акції, ідейним наставником яких є Саакашвілі, без самого Саакашвілі. Тобто для них це певне випробування, як без нього зібрати населення, як повести його за собою і що робити далі. Насправді, ситуація виглядає наступним чином, що конфлікт перейшов вже в таку фазу, що ось ці кроки дають змогу мобілізувати якомога більше населення і можливо навіть дещо підняти рейтинг. Хоча знову ж таки, це не може дати йому можливості підняти рейтинг до того рівня, який у нього був два роки тому. Але, як мінімум, це може дати йому більше електорату, ніж той, що звільняв його на вулиці з автомобіля, чи той що підтримував його на попередньому марші.
Чи здатна ідея імпічменту знайти широку підтримку серед населення?
— Політично, зрозуміло, є частина населення, яка б хотіла мати важелі впливу на президента. Але проти цієї ідеї виступає інша частина населення, яка каже, що в час війни, можливо, не на часі, тому що цим можуть скористатися в першу чергу вороги, Росія. І кого б ми не вибрали президентом, через місяць вони будуть починати розкачувати це. Друге питання, чи є у нас політична культура до цих інструментів. Бо, наприклад, виходить в тур два політики, і в другому турі один іншому програє, наприклад, з різницею в 5%. І це теж носій електоральної бази, і він через місяць-два починає розхитувати, що, мовляв, президент не такий, треба все міняти, давайте імпічмент. Тобто насправді це такий дуже серйозний інструмент, я би навіть сказав конституційний інструмент. І питання, чи вміємо ми ним користуватися. Бо це не та зброя, якою можна вчитися користуватися в бою. Ми ж насправді-то і референдумів не проводили, а імпічмент це свого роду такий референдум, capital punishment для президента буде.
Насправді я не маю нічого проти імпічменту, тому що це в принципі демократичний інструмент, наприклад, якби була змога імпічменту в 2013 році, то не потрібно було б робити революцію, і людям не потрібно було б виходити на вулиці, а просто це можна було б цивілізовано зробити. З іншої сторони, є загрози розкачування ситуації. Але тим не менш, це все — демократичні інститути, Україна — демократична держава. Тому чому б ні, ними можна користуватися. Але треба вибрати правильний час та місце, і його застосовувати. Тому насправді це ж одна з точок політичного діалогу політичних еліт, населення, політичних лідерів, політичних позапарламентських лідерів, яким, до речі, є Саакашвілі, він вуличний лідер. Тобто це насправді дискусія, яку потрібно було б проговорити. Але поки що одні про це говорять і намагаються говорити гучно, інші намагаються говорити, що їх просто не чутно, тому діалогу немає.
В тому-то і проблема, коли люди виходять на вулиці, на це має реагувати влада, реагувати спокійно, зважати на зауваження і пропозиції, які пропонують люди, якщо це не щось кардинальне, і тоді діалог відбудеться.
— Чисто технологічно, в Україні влада чує населення, коли їх виходить десь півмільйона-мільйон. Це і 2004 рік, і 1991 рік, і 2013-2014 роки. От коли виходить мільйон, тоді вже стає зрозуміло, що все: те, що каже населення, треба робити безповоротно. Навіть якщо населення каже щось неправильне. Тоді влада у такій паніці, що вона робить будь-що, що скаже населення. От той, хто може мобілізувати мільйон українців, от він зможе диктувати владі будь-що. Якщо він не може зібрати мільйон, там 10 тисяч, 20 тисяч, тобто це питання зовсім іншого рівня. Бо насправді Саакашвілі в останній час дуже сильно підняв політичні ставки. Якщо він раніше вимагав зняття депутатської недоторканості, це наприклад рівень ВРУ, то зараз, імпічмент — рівень президента. Вище влади президента у нас немає. Так само він підняв свої медійні трюки. Якщо раніше Саакашвілі міг жувати галстук, або з Аваковим вони могли кидатися стаканами, то зараз Саакашвілі взагалі виліз на дах.
Тобто українському політику, щоб бути цитованим, як Саакашвілі, треба як мінімум вилазити на дах. Або ще краще — вище, або в якесь інше місце, через те, що дах вже був. Тобто він інтерес населення до політики підняв настільки високо, що зараз є два варіанти подій: або ще більше завишати, або, як колись у Франції була така кампанія "Тиха сила", або навпаки населенню треба буде переключатися на якусь "Тиху силу", сказати: все, ми втомилися від такої динаміки подій, ми хочемо якихось звичайних речей, ми хочемо щоб будувались дороги, щоб давали пенсію, щоб давали субсидії, і т.д. Або перейти на це. Як переключити населення, це теж велике питання. Тому що, з однієї сторони, вони можуть хотіти динаміки і цього шоку, з іншої сторони, вони скажуть: досить, це вже не політика, це "Санта-Барбара", давайте міняти і давайте конструктив. Тому що дуже багато залежить від населення, тому що все ж таки запит населення на політику і створює цю політику.
Наскільки професійно на те, що відбувається, реагують правоохоронці?
— Там теж є певне велике питання в діяльності правоохоронців. Тому що Банкова не довіряє Авакову, і очікує від нього певних навіть повзучих провокацій. Аваков також шукає можливості в якийсь момент помститися Порошенку за "рюкзаки Авакова". І це насправді такий сценарій, про який вони не хочуть говорити вголос, але тим не менш, який зберігається і більш ніж правдиві, враховуючи ті чутки, які ходять в кулуарах. Щодо правоохоронців, вони ведуть себе рівновіддалено і намагаються виконувати накази без фанатизму. Але тим не менш, вони ведуть себе професійно. Другий момент: правоохоронці насправді ж з будь-яким політиком ведуть себе набагато ввічливіше, скромніше, добріше ніж з будь-ким інщим. Особливо це може ще впливає не тільки те, що віп-клієнт у них, а ще, можливо, тому що велика кількість преси. Тому що є більш ніж мільйон фактів, коли правоохоронці ведуть себе зовсім по-іншому, наприклад, в київських дворах, харківських дворах, дніпровських дворах, і в будь-яких інших, коли зустрічають звичайних хуліганів, або навіть підозрюваних. Тому відношення до звичайних громадян і до віп-політиків, звісно, різне.
Смотрите также: В ожидании суда над Саакашвили. Онлайн-трансляция
Але в цьому є і замовлення самого Порошенка, те, що він не хоче, щоб сталася якась силова провокація. Тому що вона мобілізує ще більше населення, ніж, наприклад, може мобілізувати затримання. Тому в цьому ключі і будуть розвиватися подальші події, тому що вони не будуть йому давати затримання в СІЗО, а вони йому будуть давати домашній арешт. Вони йому будуть давати якомога комфортніші умови, для того щоб показати: от ми, влада, такі добрі, що дивіться, він порушив кордон, порушив закон, прорвав кордон, але от бачите, ми йому ще й домашній арешт даємо. І більше того, мені здається, що ще будуть провокувати його втекти з-під цього домашнього арешту. Тоді взагалі для них це була б виграшна ситуація.
Напомним, политолог Ярослава Макитра полагает, что сторонники Саакашвили — реальная угроза для Порошенко. Также, по его мнению, статью, которая инкриминируется Саакашвили, выбрали специально, чтобы посеять панику и деморализовать его сторонников.
