наверх
19.05.201922:25
Курсы валют НБУ
  • USD26.37+ 0.03
  • EUR29.46- 0.05

Реформа образования. Останутся те, кто сможет измениться

(обновлено: )107609
Иванна Коберник отмечает, что в Украине университетов значительно больше, чем в любой европейской стране, однако это не тот случай, когда количество означает качество.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Более трети украинцев хотят получать образование для себя или своих детей в учебных заведениях за рубежом, в Европе. Таковы данные опроса, проведенного компанией Active Group в рамках проекта "Городской омнибус". Так, согласно выводам социологического исследования, выбирая места для собственного образования или образования собственных детей и/или внуков, респонденты чаще всего (37,1%) выбирали свой город. Но 33,9% опрошенных выбрали вариант "в странах Запада". В других городах Украины хотят учиться 12,1% жителей крупных городов, где проводился опрос.

Результаты исследования в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировала советник министра образования и науки Иванна Коберник.

(текст публикуется на языке оригинала)

Читайте также: В вузах процветает взяточничество и плагиат — замминистра образования

Як Ви прокоментуєте результати цього опитування?

— Я думаю, що це пояснюється, на жаль, низькою якістю освіти і втратою мотивації дітей навчатися за застарілими програмами.

В Міносвіти будуть щось з цим робити?

— Міносвіти постійно цим займається, але тут важливо зазначити, що без волі університетів це зробити досить складно. З 2014 року в Україні працює новий закон про вищу освіту, який передбачає досить широку університетську автономію. Тобто свої програми університети затверджують самостійно, і ми сподіваємося, що вони теж з дуже великою увагою поставляться до цього опитування. Хоча ми маємо сказати, що університети є дуже різні. Тому що є перша десятка, чи навіть п'ятнадцятка, в яку все одно дуже високий конкурс, попри демографічну кризу цього віку, я маю на увазі віку абітурієнтів, тому що це діти, які народилися під час досить значного зниження народжуваності в Україні, тому кількість випускників зменшувалася. Тим не менше, є університети, де високий конкурс, а є університети де може бути навіть недобір на бюджетні місця.

Якими можуть бути заходи, що передбачатимуть виправлення ситуації?

— Якщо ви чекаєте від мене, що я розкажу якісь авторитарні заходи з  цього приводу, то я їх не розкажу, тому що їх не буде. Ще раз мені доведеться повторити, що згідно з законом про вищу освіту, університети мають доволі високу університетську автономію. Що робиться з боку Міносвіти, був прийнятий базовий закон про освіту, розроблений міністерством, який в тому числі передбачає заходи в сфері вищої освіти… Чому, власне, втрачається інтерес до навчання в українських вишах? Тому що діти не бачать зв'язку з ринком праці. До цього не було жодного майданчика, де б університети зустрілися з роботодавцем і спільно розробляли б освітні програми, які б базувалися на професійних стандартах. Зараз закон такий майданчик створює, буде створена національна рамка кваліфікації, де освітні програми мають приводитися у відповідність до професійних стандартів. Тобто це спільний майданчик для роботодавців, які працюватимуть з вищими навчальними закладами, і тут важливо сказати, що виживуть, звісно, ті, хто змінюватимуть свої програми, для того щоб ці програми відповідали 21 століттю.

Друге, що є в законі і чим займалося весь попередній рік Міносвіти, це створення Національного агентства забезпечення якості вищої освіти. На жаль, це дуже непростий процес, тому що в цей орган має бути передано значну частину повноважень Міносвіти в сфері регулювання вищої освіти, але, на жаль, було чимало намагань якимось чином взяти під контроль цей орган. У зв'язку з цими правками, які депутати внесли в закон про освіту вже в день голосування, агентство припинило свою діяльність і зараз буде обиратися наново. Тобто цей процес запущений з нуля після року досить важкої підготовчої роботи. Але вже готовий проект положення, тому ми сподіваємося, що цей процес буде запущений швидше.

В цілому реформа освіти наскільки здатна змінити цю картину?

— Мені важко давати прогнози. В будь-якому випадку, на мою думку, ті пріоритети, які обрані в реформуванні освіти, вони мають змінити ситуацію, але освіта — це досить тривалий процес, і зміни в системі освіти, як в дуже великій системі, вони вимагають часу. Тому я думаю, що ось цей розлом поглиблюватиметься. Я маю на увазі, що ті університети, які розуміють необхідність змін, вони швидко ставатимуть кращими, і я сподіваюсь, що вступники так само відреагують на університети ті, які не дають якісної освіти, і не йтимуть туди. Власне, кількість університетів в Україні значно перевищує в кілька разів середню кількість в будь-якій європейській країні. Тому, в принципі, оце той випадок, коли кількість точно не означає якість. Тому я сподіваюсь, що результати не забаряться, але це — спільна робота не лише Міносвіти, а і всіх причетних до системи.

Щодо боротьби з хабарництвом та перепідтвердження статусу національних університетів, це може посприяти поліпшенню ситуації?

— Якщо ми говоримо про хабарництво, це — кримінальний злочин, цим мають займатися правоохоронні органи. Що стосується Міносвіти, то в законі про освіту, вперше з подачі Міносвіти, закладені чіткі визначення плагіату, академічної недоброчесності, для того, щоб ці явища нарешті почали зникати з системи освіти, тому що, насправді, ці питання — досить складні, але вони чомусь вважалися нормою. А що стосується абітурієнтів, то вони обирають виші, де дають знання і не дають можливості щось сплагіатити чи скопіювати. Тому це — дуже близько до життя. Саме ця культура, що плагіат чи списування є нормою, призвела до такого падіння якості освіти в Україні. Тому це — надзвичайно важливий захід, якому Міносвіти приділяє увагу, і саме тому воно хоче запустити Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Тому що саме воно, згідно з новим законом, наділено повноваженнями для того, щоб навести лад в цій сфері.

Згідно з опитування, не хочуть отримувати вищу освіту для себе або своїх дітей 2,9% респондентів. Як Ви це можете пояснити?

— Майже 3% — це досить низький відсоток, і я думаю, він значно нижчий, ніж в багатьох країнах Заходу. Є така тенденція, Україна в цьому сенсі — не унікальна, це, насправді, досить низький відсоток. Взагалі треба зазначити, що в Україні намагаються отримати вищу освіту понад 80%, і це теж не є зовсім здорова тенденція, тому що в розвинених країнах цей відсоток — значно менший, там люди розуміють, що їм не обов'язково отримувати вищу освіту, вони хочуть займатися своєю справою і бачать для себе можливості реалізуватися, обираючи фах, який не пов'язаний з вищою освітою. Але загалом це — світова тенденція, напевно Ви звернули увагу, що в світових медіа, світових експертних колах, на багатьох міжнародних заходах обговорюється питання втрати мотивації дітей отримувати вищу освіту, у зв'язку з розвитком технології, у зв'язку зі швидкістю зміни знань, у зв'язку зі швидкістю зміни того, що необхідно для життя і самореалізації, і в цьому сенсі тут я можу сказати, що в Україні це — дуже низький відсоток.

Между прочим, первый замминистра образования Владимир Ковтунец в эфире "ГС" заявил, что для борьбы с коррупцией в вузах создаются такие условия, что давать взятки преподавателю за "липовые" оценки будет невозможно. А аналитик Аналитического центра CEDOS Егор Стадный отметил, что внедрение проходного балла для поступления в медицинские ВУЗы приведет к финансовым убыткам медицинских учреждений.

Самое читаемое
    Темы дня