РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Старобельский районный суд Луганской области 17 ноября, поздно вечером, продлил арест экс-главы парламентской фракции Партии регионов Александру Ефремову на 2 месяца.
Ефремов будет находиться под арестом до 15 января 2018 года. Адвокат политика Андрей Смирнов в Facebook напомнил, что арест Ефремову продлен в седьмой раз.
На этой неделе, 17 ноября, стало известно, что в НАБУ расследуют уголовное дело против генпрокурора Юрия Луценко по факту возможного незаконного обогащения.
Между тем в Генпрокуратуре возбудили уголовное производство против самого директора НАБУ Артема Сытника. Его подозревают в незаконном разглашении данных следствия.
Главные темы недели в эфире радиостанции Голос столицы прокомментировала политолог Александра Решмедилова.
Це демонстрація того, що існує справедливість в країні, чи це замилювання мізків нашим громадянам і відволікання їхньої уваги, чи звичайна юридична процедура — так мало статися, так сталося?
— Насправді, якщо я не помиляюсь, по датах — це до 18 січня. А ви знаєте, що в країні все одно ми святкуємо новорічні свята ще довше, і можна прогнозовано сказати, що січень і навіть лютий можуть бути так само ще додані, тому що можуть бути перенесення якісь там слухань, ще якось вони можуть, тому ця ситуація може нагадувати певний такий, знаєте, серіал. Насправді, нагадаю, хто не в курсі, це вже всьоме виноситься рішення суду на користь слідства, а не на користь підозрюваного. Тому ми бачимо, що є в певній мірі вже така прогнозована динаміка. Наскільки це можна вже говорити, що це є не вибіркове правосуддя, а насправді перемога правосуддя певна… у нас Луценко дуже любить такі процеси століття, процеси року, це такий піар. Насправді це може бути одна з тих справ, яку можливо й навіть докрутять до кінця, тому що в принципі вона має за логікою вже йти до завершення.
Хоча от зараз ми бачимо, що це все одно бюрократичні процедури, така бюрократична тяганина, як то називається. І тут я розумію Луценка, тому зараз додалися як аргумент гроші на рахунках у родичів, а це — еквівалент десь приблизно 33,5 мільйони доларів. І з однієї сторони їх хочуть додати до справи, і можливо вилучити, можливо якось там пояснити, що вони нажиті якимись там корупційними шляхами. Проте, наприклад, позиція захисту — вони пояснюють, що ці гроші не мають жодного стосунку до тієї справи, за якою в принципі зараз ведеться слідство по Єфремову, знаєте, і як воно буде рухатись, є порушення знов-таки, головне, щоб це діло, ця справа, воно не розсипалося як ряд тих, які спочатку досить голосно входять в наш інформаційний простір, пошуміли, зробили якесь припущення, експертне середовище, різні політики…і безпосередньо сам генеральний прокурор, який робить таким чином певну таку публічну звітність, проте насправді це більше звітність інформаційних приводів, ніж доведених до логічного завершення справ. А ви ж розумієте, що все одно так чи інакше кінець року — потрібно показувати якісь гучні такі спалахи інформаційні. То я думаю, що можна віднести більше до такого, я не думаю, що до кінця року насправді буде фіналізовано цей процес. Це ставиться навіть не кома, а така трикрапка в цьому питанні. А що там з того вийде — подивимось, це вже буде інтрига 2018 року, назвемо це так.
У Генпрокуратурі напередодні порушили кримінальне провадження проти самого директора НАБУ Ситника. Що все це означає і чим завершиться вся ця кримінальна дуель?
— Для початку треба розуміти, що навіть у найкращі часи, коли немає конфронтації між ГПУ і НАБУ, бо є інші конфлікти, наприклад, ГПУ і СБУ, або НАБУ і СБУ, або взагалі вони можуть конфліктувати між собою більш глобально, за участю, без участі ще й антикорупційної прокуратури, різні бувають моменти. Навіть, коли вони в мирні часи співіснують, це таке змагання, постійне змагання — за гроші, за повноваження, за результативність, за прихильність, за гучні справи так само бувають, тому що, ви ж розумієте, що частину, наприклад, антикорупційних гучних справ в цьому році намагався на собі замкнути все одно Луценко, відтягнувши і, скажем так, бути хедлайнером в антикорупційній роботі намагався. Другий момент, одна і та сама ефективність, наприклад, по наповнюванню бюджету, якщо там така певна спецконфіскація, намагаються показати, хто з них де краще або більш ефективний. Хоча насправді, якщо більш детально дізнатися, я думаю, що і там, і в тому, і в іншому відомстві намагаються додати собі певних таких здобутків там, де їх насправді немає, або показати більш вигідно себе, в вигідному світлі.
Другий момент, коли вони знаходяться реально в стадії протистояння такого жорсткого, бувають моменти, коли вони навіть за одним столом сидіти не хочуть, тому що видно, що є непорозуміння. Вони є об'єктивні. Це і конкуренція, і недолюблювання особисте, бувають моменти, коли люди з тих чи інших причин, знаєте, відчувають один до одного якщо не неприязнь, то важно їм знайти спільну мову. Тим паче, що досить часто бувають моменти, в них є третій зайвий — це насправді Назар Холодницький з Антикорупційною прокуратурою, коли йому потрібно вирішувати — він з розумними чи з красивими, і він все одно не може вирішити, з ким він. І таке буває.
Щодо НАБУ — до цього органу насправді більш прискіпливим є на сьогоднішній момент вже суспільний погляд, я б назвала так, або суспільна увага, через те, що вже потрібно показувати реально ефективність своєї роботи. Якщо з ГПУ, як вони працюють — погано, добре, — це, знаєте, — стара гвардія, то НАБУ, воно за своєю такою суттю є новоствореним, і до нього було підвищені спочатку, скажімо так, сподівання на те, що насправді можна буде навести лад в країні, можна буде зробити гучні, резонансні затримання, конфіскацію якогось майна, наповнення бюджету, багато моментів, а насправді такого немає. По-друге, ми побачили подвійні стандарти НАБУ. Тобто в одних симетричних ситуаціях вони є більш жорсткими в своїх діях, а, наприклад, коли є така дзеркальна ситуація, вони можуть це не помічати. Наприклад, ситуація така, на перший погляд, вона могла бути непоміченою: НАБУ розпочало, ініціювало справу щодо "Роттердам-плюс" — це формульне вирішення питання в енергетичній сфері. Є дві формули, які були вимогами МВФ — це "Роттердам" і "Дюссельдорф". Одна газова, одна вугільна. То по "Роттердаму" є ініціатива, а по "Дюссельдорфу" взагалі немає, начебто її і не було. І питання — якщо там є якесь насправді право, порушення, або ви знайшли якусь корупційну складову, то, будь ласка, знайдіть їх у всіх місцях. А якщо ви одну помічаєте, а іншої немає, то тоді питання — а чи є перша, так? І ось такі моменти за логікою своєю говорять — або це неглибинний аналіз ситуації, або це насправді подвійні стандарти. І ось тут є реальне питання до НАБУ — чи можна вже їм повноцінно довіряти, чи вони в принципі вже починають втрачати або вже навіть втратили довіру суспільства.
Читайте также: Тренд дня: "Порошенко уже вовсю рулит репрессивной машиной"
Напомним, политолог Виктор Таран считает, что публичная борьба НАПК и НАБУ не только подрывает доверие граждан к ним, но и может уничтожить оба органа.
К слову, эксперт по антикоррупционной политике Василий Вакаров считает, что НАПК необходимо переформатировать, никаких перспектив в деятельности этого органа нет.
