РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Правозащитная организация Freedom House подготовила отчет о свободе Интернета в мире. Аналитики этой организации утверждают, что манипуляции в соцсетях — мировая тенденция, которая подрывает демократию. А в 30 странах мира даже действуют правительственные "фабрики троллей". Страной с наибольшими ограничениями уже не в первый раз признан Китай, с наименьшими — Исландия. Украина же в этом рейтинге находится на 32-м месте.
Насколько свободно Интернет-пространство в Украине, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор Института информационного общества Ярослав Павловский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як Ви оцінюєте те, що Україна опинилася на 32-му місці?
— З точки зору поширення мережі Інтернет, користувачів, це — непогані показники і цим можна, в принципі, якщо не пишатися, то, принаймні, на це можна вважати, формуючи свою інформаційну політику.
В Україні приватні політичні структури мають такі "ферми ботів", а державні структури?
— Державні органи не мають, тому що вони не фінансують державним чином, але… не те що в державному органі, при провладній політичній силі, при провладних політичних групах впливу існують такі "фабрики ботів".
Наскільки це впливає на суспільну думку?
— Якщо статистично аналізувати, наприклад, кількість людей, які присутні в Facebook або інших соцмережах, кількість людей, які на це реагують, візуально, справді, цей масштаб — досить серйозний. Але ми маємо розуміти, що інформаційна спонукальна частина впливу соцмереж, вона — різна. Тобто поширювати інформацію такі "фабрики тролів" можуть, але спонукати діяти — навряд чи. І доказів є чимало, візьміть хоча б останні намагання роздмухати якісь протестні настрої з боку команди Михайла Саакашвілі, які, до речі, дуже активно присутні в соцмережах.
Чи можна таким чином сформувати суспільну думку стосовно якоїсь події?
— Це видима суспільна думка. Ви зрозумійте правильно, тому що, насправді, соцмережі мають серйозний вплив на формування порядку денного, але говорити про те, що виключно соцмережі формують суспільну думку — це некоректно.
В якому напрямку треба рухатися українському парламенту щодо питання регулювання в галузі Інтернету? До послаблення регулювання чи до посилення?
— Я взагалі не прихильник жорстких методів регулювання. Єдине, що регулювання допускаю у форматі протидії гібридним методам інформаційної кампанії. Тут має бути регулювання і зрозуміла позиція держави. Будь-яке інше регулювання з точки зору комерційних застосувань або ще щось, я вважаю недоцільним.
В цьому плані, чи не буде спокуси видавати за пропаганду просто критику влади?
— Ви наводили дуже цікаві дані Freedom House, і я вам гарантую, що ці 30 прикладів, коли держава чи державні органи утримують тролів, це приклади не сталої демократії. Там де є традиції демократичної зміни влади, цінними є свобода слова і волевиявлення, будь-які методи маніпулювання свідомістю через соцмережі, вони не будуть настільки ефективними як в посттоталітарних країнах. Тому ця межа, про яку ви говорите, вона — в свідомості громадян, а потім — у свідомості людей, які намагаються маніпулювати суспільною думкою.
В якому напрямку йде цей процес? Чи буде Україна рухатися до намагання регулювати Інтернет-телебачення та Інтернет-радіо?
— Практика доводить, що так, державний апарат чомусь вдається до таких методів. Що стосується прогнозування таких шляхів розвитку, то про конвергенцію різних механізмів донесення інформації говорили вже десятиліттями. Люди, які займаються стратегічним плануванням, розуміли, що це рано чи пізно відбудеться. Поки що в цьому сегменті інформаційного середовища — не такі великі гроші, тобто якщо ми порівняємо рекламні бюджети класичного телебачення і Інтернет-телебачення, то в Інтернет-телебаченні копійки знаходяться, але, без сумніву, вони збільшуються. І говорити про те, що вони будуть масовим характером завойовувати інформаційне середовище, поки що не доводиться. Але я вам гарантую, що рано чи пізно, швидше за все, пізно, державні органи будуть вдаватися до практики втручання і регулювання і цього сегменту інформаційної політики.
Це будуть прямі адміністративні заходи чи використання адмінресурсу?
— Швидше за все, вони вдаватимуться до прямих адміністративних заходів.
Читайте также: Свобода слова по-украински. ЧП и скандалы с журналистами РФ в Украине
К слову, народный депутат, член комитета ВР по вопросам свободы слова и информационной политики Григорий Шверк в эфире "ГС" отметил: единственная проблема контроля за блокированием вредоносных Интернет-ресурсов в Украине заключается в том, что никто точно не знает, как этот процесс контролировать.
