РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Совокупный госдолг Украины превысил 77 миллиардов долларов или 2 триллиона гривен. Об этом сообщают в Министерстве финансов.
В частности, за сентябрь госдолг увеличился на 470 миллионов долларов. Вырос и внешний долг — за сентябрь на 1,35 миллиардов долларов. Теперь он составляет более 38,5 миллиардов.
Насколько катастрофичными эти цифры являются для государства, в эфире радиостанции Голос столицы проанализировал эксперт по вопросам экономики Владислав Зимовец.
(текст публикуется на языке оригинала)
За рахунок чого сукупний борг України виник і збільшився?
— У нас, якщо ми говоримо про загальний борг, то ми його ділимо на борг внутрішній і зовнішній. Це є така практика, правильний порядок. Внутрішній борг з спочатку цього року не збільшився. Внутрішній борг, якщо і збільшився, це може 1-1,5%. Зовнішній борг зріс у вересні через те, що був розміщений Мінфіном на світових фінансових ринках відомий всім випуск державних облігацій на 3 мільярди доларів. Такі причини. Але це — очікуваний рівень боргу, контрольована сума, вона була закладена, і цю контрольовану суму погоджено МВФ. Звичайно, вона зависока для нашої держави. Нам було б бажано мати менший борг, але в межах можливостей ми діємо відповідно до тих фінансових планів, які були затверджені на цей рік.
Яким чином цей борг можна зменшити?
— Єдиний спосіб зменшення державного боргу — це або його не віддавати і приймати судові рішення, що ми нікому нічого не винні, але це — складний шлях і він веде в нікуди. Він веде до втрати довіри. Насправді правильніший шлях — це заробляти гроші, отримувати профіцит державного бюджету, і за рахунок цього погашати державний борг.
Наскільки це можливо для України заявити, що вона не віддасть борги?
Це — шлях в нікуди, оскільки якщо таку заяву зробимо, то для нас всі світові фінансові ринки будуть закриті на тривалий час. Це буде не одне десятиліття, і фінансова ізоляція не сприятиме розвитку країни. Тому треба розглядати єдиний реалістичний шлях, на мій погляд, коротко сформулюю — це раціоналізація державних затрат, скорочення державних витрат на утримання, перш за все, держави, мається на увазі органів державного управління, знову ж таки, не зниження оплати праці державних службовців, але зменшення їх кількості. В такому напрямку і за рахунок таких покрокових невеличких раціоналізацій по кожному напрямку можна досягти зменшення державних витрат, оскільки у нас ці витрати — набагато вищі, ніж в країнах з таким рівнем розвитку як Україна. У нас це біля 40% валового продукту, в таких аналогічних країнах як наш рівень розвитку — це 25%, максимум — 30%.
Наскільки сприяла збільшенню внутрішнього держборгу докапіталізація ПриватБанку?
— Ви ставите правильне питання, але докапіталізація ПриватБанку відбулась того року. Цього року суттєво він вже не буде капіталізований. Тому внутрішній борг, переважно, в тому році зростав, але вона вплинула суттєво, вона підірвала фінансову стабільність. Річ у тому, що 125 мільйонів гривень докапіталізації Приватбанку суттєво підвищили державний борг, і це суттєво погіршило, відклало те, що ми називаємо консолідацією державних фінансів на більш віддалені часи, оскільки ці гроші треба погашати.
Чи потрібен був такий крок?
— Я свою точку зору висловлював, що такий крок не був потрібен, оскільки ПриватБанк, дійсно, мав певні проблеми, але вони, перш за все, пов'язані з тим, що змінились підходи до оцінки якості активів, і докапіталізація разом з власниками банку дала б кращий результат, ніж його націоналізація в менших обсягах.
Стосовно внутрішнього боргу, кому ми заборгували?
— Структура державного боргу — це, переважно, міжнародні фінансові організації, це є МВФ, Світовий банк.
Чи існують графіки погашення цих боргових зобов'язань Україною?
— Я вам так скажу: з МВФ у нас — рівномірний графік погашень і весь час здійснюється, і те, що МВФ нам дає, переважно направляється на погашення тих послуг, які були надані раніше… Реструктуризовані пікові виплати намічаються на 2019, 2020, 2021 роки, і в цей час Україна має бути готова до цих виплат, а на сьогодні вона не готова поки що.
Тобто недарма піднімаються розмови стосовно майбутнього дефолту?
— Ризик невиконання Україною зобов'язань дещо зростає, скажімо так. Що таке дефолт? Якщо протягом року ризики невиконання зобов'язань — 30%, то якщо ми говоримо про Міжнародну кредитну агенцію, вона вважає, що країна — на межі дефолту. Але є ще 70% того, що вона виконає зобов'язання. Тому можемо сказати, що ризики, дійсно, існують, і можемо прискіпливо займатись цим питанням. Треба, скажімо, економити кожен цент і кожну гривню сьогодні, особливо, державі.
Економити будуть на добробуті українців?
— Це — політичні рішення, тобто як будуть прийняті рішення, на тому і будуть економити. Але, як показує досвід, в такі скрутні часи завжди всі негаразди перекладались на менш заможні верстви населення. Це — загальна практика, це не тільки Україна, це взагалі ринкова економіка побудована так, що в скрутні часи платить той, хто має менше політичну вагу і економічну владу у суспільстві.
Читайте также: Почему Китай не спешит вкладываться в Украину
К слову, исполнительный директор Международного Фонда Блейзера Олег Устенко в эфире "ГС" отметил, что если Украина согласится выплатить так называемый долг Януковича на условиях России, то пересмотра сделки по реструктуризации могут потребовать все внешние кредиторы. По его словам, у Украины нет шансов отказаться от выплаты кредита, вопрос — только в сумме.
