РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Почти синхронно вышли президентские рейтинги двух крупных социологических центров: "Софии" и центра Разумкова. И их результаты принципиально разнятся. Согласно опросу центра Разумкова, наибольшую поддержку — около 14% в первом туре президентских выборов получил бы Петр Порошенко. А по данным "Софии" победила бы Юлия Тимошенко с 13% голосов. Кандидат на третье место в обоих рейтингах — руководитель фракции Оппозиционного блока Юрий Бойко, правда в "Софии" ему дали 9,5%, а в центре Разумкова менее 7%.
Результаты соцопросов проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы руководитель департамента избирательных технологий агентства моделирования ситуаций Валерий Гончарук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як ви можете прокоментувати такі різні результати соцопитувань?
Все залежить від того, хто є замовником опитувань і фактично жодна компанія не оголошує, хто їх замовляє. А окрім того, не секрет, що різні агенції мають різних керівників і різні симпатії. Тому що фонд Разумкова очолював Анатолій Гриценко, тому там завжди будуть високі рейтинги і "Громадянської позиції", і персонально Гриценка. А "Софія" була близька до Андрія Єрмолаєва і він фактично співпрацював з Опоблоком. Тому там так само може бути ця мотивація. Я не думаю, що там питання похибки в цих опитуваннях.
А у кого тоді зараз найвищий рівень електоральної підтримки?
Насправді, тут можна погодитися про те, що Тимошенко, Порошенко є на першому-другому місці, просто вони там можливо дійсно ці рейтинги коливаються. Так, я погоджуюсь, що там не можна казати, що Порошенко чи Тимошенко один одного випереджають в рази, я думаю, що в межах похибки і в залежності від різних подій, які відбуваються, десь воно приблизно так і є. Тобто якщо ми візьмемо різні опитування, то ми побачимо, що десь фактично перше-друге місце дає переважна більшість рейтингів, які проводилися протягом останнього року-півроку. Тобто насправді тенденція не змінилася ще з часів президентських виборів 2014 року.
Чи є якийсь вплив таких соціологічних президентських рейтингів на реальну картину?
Безумовно, це є політтехнологією, щоправда вона не діє в такий прямий спосіб, про який ви зараз говорите. А рейтинги можуть діяти в якості певного мотиватора. Наприклад, коли певна політична сила, їй треба подолати 5%, а рейтинг пише, що у неї 4,9%. Це досить сильно мотивує виборця, тому що вони розуміють, що таким чином їхній голос може бути вирішальний. Це саме стосується, якщо кандидатові не вистачає кілька відсотків. Коли ми говоримо, наприклад, про технологію 2014 року, першого туру, фактично там на це гралося, що Порошенко не вистачало буквально кілька відсотків, щоб перемогти в першому турі. І це багатьох мотивувало. Зрозуміло, що так само виборці орієнтуються на прохідні політичні проекти. Який сенс голосувати за партію, яка наприклад має 0,1%. Все ж таки вони орієнтуються на перші 5-7 партій, які долають ці 5%, в тому числі на політиків, хто сьогодні є більш популярний і особливо це мотивація діє для виборців, які або слабко розбираються в політиці, або не визначилися, або визначаються в останній момент. Для тих, хто досить чітко налаштований на певне голосування, мають свої симпатії, звичайно, що рейтинги на них не вплинуть і вони будуть голосувати за того, за кого збиралися голосувати.
Читайте также: И кто здесь власть? Погром ОУН в киевском суде
Чи існують в Україні дійсно незалежні соціологічні центри і опитування?
Що значить, незалежні? Щоб провести опитування, умовно кажучи, 2000 осіб, це ж їх анкети треба обробляти, тобто під це треба певні кошти і питання, хто виділяє ці кошти. У нас замовником є виключно політики, виключно політичні партії, вони таким чином цікавляться, який у них рейтинг. Я скажу більше, фактично всі рейтинги можуть мати об'єктивний характер, але те що нам оприлюднюють, те що нам висвітлюють, тобто вони будуть так чи інакше зроблені саме під замовника. Тобто ті, хто купують ці рейтинги, вони можуть отримати реальну правду, тим більше, якщо вони купують у різних соцопитувань. Але не факт, що ця правдива соціологія дійсно буде оприлюднена з тої точки зору, що її все одно будуть коригувати і будуть акцентувати увагу на цифрах, які вигідні замовники.
Тобто більш-менш об'єктивна соціологія — закрита?
Так, безумовно. І АП, і лідери політичних партій, вони в принципі мають можливість отримувати всю реальну соціологію. Але якщо ця соціологія не вигідна для замовника, він просто не буде її оприлюднювати, або оприлюднить в такій формі, яка йому вигідна. Наприклад, якщо у нього низький рейтинг, буде акцентувати увагу на антирейтингу свого суперника.
А як визначити замовника соцопитування?
Зрештою, там замовник може бути хто завгодно, але якщо ми наприклад бачимо, що в соцопитуванні раптом 5% долає певна політична партія, яка в інших не долала, або зростає раптом рейтинг якогось політика, де він взагалі не фігурував, то очевидно, що він може бути замовником. Знову ж таки, у всіх він не потрапляє в 5%, тут потрапляє в 5%. Там він взагалі ніде не фігурує, тут він з'являється. А так, в принципі, ми бачимо, що якщо наприклад по п'яти соцопитуванням політик має відносно низький рейтинг, а по одному занадто високий, то так і треба думати, що фактично ця соціологічна служба вирішила йому підіграти, або де-факто на нього працює.
Наскільки ці рейтинги дійсно відображають можливі сценарії майбутніх президентських виборів?
Рейтинг визначається набором учасників. Коли ми дивимося, що закладається рейтинг Гройсмана, інших, то не виключено, що через рік зміниться ситуація і можуть з'явитися темні конячки і будуть відігравати свою особливу роль, коли вони побачать, що у них достатньо високий рейтинг. Тобто такі речі можуть бути і в цілому ми говоримо про те, що рейтинги не визначають переможця, але якщо ми візьмемо не одну соціологічну службу, а певну кількість цих опитувань, причому подивимося динаміку за півроку, то там можна побачити, хто є основними гравцями. А в цілому, щоб розуміти ситуацію, в першу чергу треба орієнтуватися на результати виборів, які були останні — останні президентські, останні парламентські, останні вибори до органів місцевого самоврядування, там в принципі ми можемо бачити десятку тих, хто потенційно може на щось претендувати.
В то же время психолог, заведующий Лаборатории психологии масс и сообществ Института социальной и политической психологии Вадим Васютинский считает, что соцопросы в Украине не влияют на мнение электората.
А директор Украинской политконсалтинговой группы Дмитрий Разумков утверждает, что в 99% случаев за соцопросами стоят заказчики.
