наверх
14.12.201912:32
Курсы валют НБУ
  • USD23.50- 0.07
  • EUR26.26+ 0.01

Языковый вопрос образования. Ждем решения Венецианской комиссии

(обновлено: )32704
Особенности образовательного закона в Украине не являются главной темой в политической гонке в Венгрии, считает политолог-международник Василий Мирошниченко.

РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы

Украине и Венгрии удалось договориться по поводу языковых вопросов, связанных с законом об образовании. Об этом сообщила министр образования и науки Украины Лилия Гриневич. Она уточнила, что пока действующая модель в венгерских школах меняться не будет. В дальнейшем количество уроков на украинском будет увеличиваться.

По словам Гриневич, все необходимые коррективы возможные корректировки процесса обучения будут вноситься в новую редакцию закона "Об общем среднем образовании". Ранее Венгрия из-за языкового закона грозила инициировать пересмотр договора об Ассоциации между Украиной и Евросоюзом.

Как сторонам удалось договориться, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог-международник Василий Мирошниченко.

(текст публикуется на языке оригинала)

Це остаточне вже рішення? Чи все ж таки варто очікувати, що Будапешт знову гратиме на цій проблемі?

— По-перше, я, чесно кажучи, не згоден з більшістю експертів, які вважають, що це чисто внутрішньополітичне питання Угорщини. Я скажу чому. Справа в тому, що популярність Віктора Орбана та його партії є зараз доволі високою і йому не потрібно, як то кажуть, робити претензії до українського уряду і на цьому будувати свою кампанію. В нього є своя тема. Його тема переважно антибрюссельська, на якій йому достатньо для того, щоб бути переобраним. І він таким чином буде мобілізувати свій електорат.

Читайте также: Почему Венгрия перешла в наступление на Украину

Але таким чином можна забрати електорат у "Йоббику", який займає зараз друге місце?

— Можливо, тобто це може бути. Але тим не менше, я також не хочу фактор перебільшувати. Він існує. Але він не є визначальним. Він не буде вирішальним у виборах в Угорщині. Вчора відбулася прес-конференція за участі міністра освіти чи як вони називають його природних ресурсів Угорщини, міністра нашого освіти, міністра закордонних справ. Тобто певною мірою те, що ми маємо заяву на вчора, це певною мірою перемога нашої дипломатії, перемога нашого Міносвіти. В чому перемога полягає? Не в тому, що ми їх переконали в тому, що ми будемо консультуватися, і вони погодилися на умови консультації з точки зору впровадження даного закону в життя. Як буде він впроваджуватися? Скажімо вони будуть за тим активно слідкувати, будуть спілкуватися зі своїми меншинами, які знаходяться на території України, і буде вестися, як то кажуть, постійний діалог. Тому що навіть за словами самої Гриневич, ті певні зміни в останній момент, які були внесені в закон про освіту, вони можуть трактуватися по-іншому. І тому та стратегія, яку вибрала Україна полягає в тому, що ми будемо його спільно впроваджувати, інформувати в якій стадії на сьогоднішній день школи не мають різко переходити на українську. Це буде здійснено поступово. І цей поступовий процес ми будемо з вами вести, як то кажуть, діалог, і будемо консультуватися і разом працювати. Але ще треба звернути увагу. Тобто сьогодні міністр їх повернувся додому. Треба подивитися, що угорська преса напише з цього приводу, і які тези він там озвучить. Чи вони будуть чітко ідентичні тим, які були озвучені тут, в Україні, українською стороною. Тому треба подивитися, чи не буде ніяких розбіжностей. Якщо буде позиція така сама і в угорській пресі, значить ми рухаємося в правильному напрямку.

Чи будуть угорці вибачатися?

— Ні, угорці не будуть вибачатися. І вони не повинні вибачатися.

Якщо зараз все ж таки буде знайдений якийсь компроміс і діалог з угорцями щодо мови навчання в школах, де навчаються представники угорської нацменшини, чи варто очікувати, що Будапешт також якось сприятиме вивченню української мови в школах в Угорщині?

— Я думаю, що це питання взаємності в дипломатії. Є такий основний принцип. І тому Україна має право на обговорення і піднесення цього питання. Але скільки українців проживає в Угорщині? Приблизно вісім тисяч. Значить, потрібно роботу провести з цим людям, дізнатися, наскільки в них взагалі питання вивчення української мови є актуальним. Але я впевнений, що всі українці, які проживають на території Угорщини, тобто які є громадяни Угорщини, вони всі вільно володіють угорською. В мене навіть в цьому, чесно кажучи, сумніву немає. Тому хотілося б взагалі розуміти можливості нацменшин в Україні, щоб вони всі вільно володіли українською, для того, щоб вони мали доступ до якісної освіти, мали рівні можливості на ринку праці та були багатогранно розвинутими. І крім того, звичайно, я вважаю, що вони повинні знати також і угорську, англійську та німецьку, тому що в сьогоднішніх умовах без цих мов вже ніяк.

Чи будуть змінювати закон в Україні? Такі домовленості будуть фактично лише з угорськими школами?

— Питання піднімає і Болгарія. Ці питання піднімає і Румунія, і також піднімає ці питання Польща. І з кожною з цих країн ведеться двосторонній діалог і ведуться якісь домовленості. Тобто я знаю, що з Польщею також вже було навіть оголошення, тобто план дій стосовно цього питання і з Румунією ведеться. Тобто я так розумію, що найгостріше питання все-таки повстало з Угорщиною. Стосовно змін до закону, я думаю, що як ви знаєте, закон зараз знаходиться на експертизі Венеційської комісії, і рішенням цієї Венеційської комісії будуть, як то кажуть, прийматися рішення — чи будуть вноситися поправки в закон, чи, можливо, буде якийсь виданий указ з точки зору імплементації закону чи якісь підзаконні акти. Тобто я думаю, що там є декілька можливих інструментів з цього приводу. Але та стратегія і той формат, який був вибраний з угорцями, тобто це постійні консультації на етапі впровадження закону в життя, він є життєвим, дієвим, і, можливо, мабуть найоптимальнішим в сьогоднішніх умовах. Тобто це процес постійний, процес державної політики. Її впровадження в наших взаємовідносинах з сусідами. Тому треба за ним слідкувати і, в принципі, зберігати здоровий глузд і оптимізм.

Якщо висновки Венеційської комісії будуть негативні для України або буде рекомендація внести якісь зміни до цього законодавства, на міжнародному рівні знову заграє ця тема?

— Україна змушена буде відреагувати на рішення Венеційської комісії. Чи вона їх буде приймати, чи вона їх не буде приймати, яким чином вона буде дотримуватися тих рекомендацій чи ні. Тобто це або внесення змін, або внесення ще якихось додаткових поправок, чи з точки зору роз'яснення, які можуть проводитися, я думаю, що це вже буде обговорюватися на етапі, коли буде рішення Венеційської комісії, і яке воно буде. І я думаю, що нам потрібно його дочекатися, а не спекулювати стосовно сценаріїв. Тому що вони можуть бути малопродуктивними.

Напомним, недопонимание между странами из-за украинской образовательной реформы не повлияет на положение Украины, поскольку оно и так плачевно, считает эксперт Александр Хара.

Самое читаемое
    Темы дня