РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
Украинцев, готовых защищать страну с оружием в руках, стало вдвое больше, чем было в 2012 году. Об этом свидетельствуют результаты опроса, проведенного социологической группой "Рейтинг".
В целом по стране 54% граждан заявили, что в случае возникновения соответствующей угрозы, готовы отстаивать территориальную целостность страны.
Результаты опроса прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Олег Лисный.
(текст публикуется на языке оригинала)
Про що свідчать результати цього соціологічного дослідження?
— По-перше, мене трішки дивує, чому порівнювали з 2012 роком. Тому що це зовсім не порівнянні ситуації на нинішній момент, на мою думку. Тому що в 2012 році, як кажуть, ніщо не віщувало біди. Тому зараз це все цілком логічно видається. На мою думку, 100%, тому що населення України побачило, що таке війна. Ступінь патріотизму виріс в рази. Національна свідомість почала формуватися та закріплюватися в свідомості. І тому зараз захист Батьківщини — це не щось, написане в книжках або що показане у фільмах. Зараз люди чітко усвідомлюють, що Батьківщину треба захищати, в тому числі і за допомогою зброї. І це досить реальна загроза. І тому зрозуміло, що в нас народ відповідальний і не перекладає ні на кого свої обов'язки, а готовий захищати свою Батьківщину власноруч.
Як змінився відсоток готових захищати зі зброєю в руках в порівнянні з 2015-2016 роками?
— На мою думку, тим більше, що я спираюся на те, що я бачив на Сході, розмовляючи з хлопцями з передової, дивлячись на їхній настрій, все, мені здається, що зріс в якісному плані. Тому що якщо раніше це були все ж таки якось в протестному плані більш активні люди, то зараз це вищий ступінь готовності, жертовності, захищати свою Батьківщину. Тому що ти усвідомлюєш, коли ти береш зброю, то ти можеш загинути за Батьківщину. Людина допускає цю можливість. Зараз дуже багато людей пройшло через фронт. Зараз виросла повага до військового. І тому ступінь готовності до захисту зі зброєю буде, мені здається, з кожним роком зростати. Якщо будуть соцопитування, ця цифра буде зростати ще більше. Тому що ми усвідомлюємо, що якщо не ми, то ніхто не захистить нашу землю.
Чи збільшився кількісний відсоток в порівнянні з відсотком за минулий і позаминулий роки?
— Ми розуміємо, що недобір до армії завжди був і це завжди так було. Але я думаю, що якщо порівнювати, наприклад, з 2014 роком, все одно зростає відсоток готових це робити. Тому що, як правило, зараз на фронт ідуть люди, які усвідомлюють, що це відбувається. Зараз люди йдуть на контракт. Тобто зараз більше людей, які вирішили захищати Батьківщину. Про яку якість кажу? Вона йде та готується до цього. Тобто вона йде на контракт. Вона розуміє, що це її професія. Дуже багато людей з мого оточення, які були з пацифістичними поглядами, зараз вже другий рік чи третій воюють на Сході. Тому ступінь буде зростати. Особливо вона буде зростати разом з патріотизмом. Патріотизм зростає. Тому зростає кількість людей, які готові захищати свою Батьківщину.
Хто дійсно це зробить в разі загрози суверенітету?
— Знаєте, сказати — вже немало. Тобто це вже людина психологічно готова. Справа в тому, що як показують мемуари нинішні я читаю дуже багато людей, які були в АТО, то вони йшли спочатку взагалі добровольці йшли, не усвідомлюючи фактично, що це надовго, хвиля була така. Тобто йшли не професіонали, але захищали Батьківщину. А зараз ступінь професіоналів все-таки набагато більший серед тих, хто захищає країну. І тому я думаю, що ті, хто зараз сказали, вони вже готові до того, щоб навчатися та щоб професійно захищати, не просто йти аби йти. Мені здається, що тут більше усвідомлений момент, що це не просто я кажу, але я маю готуватися до цього. І я думаю, що цим повинна користуватися держава. Треба максимально чоловіче населення і в тому числі жіноче, яке хоче, готувати до війни в плані того, що коли виникає ситуація, люди повинні і тактичною медициною володіти, і знати, що робити в тих ситуаціях. Тому що зараз армія дійсно народна. І вона повинна охоплювати всі сфери нашого життя. Тому що мене бентежить тільки одне поки що, що люди усвідомлюють, що війна десь там, вони готові на неї їхати. Але вони не усвідомлюють, що війна і тут, і в Києві, і скрізь, вона є.
Читайте также: Волошин: Порошенко дал понять патриотам, что войной Крым и Донбасс не вернуть
Чи впливає на збільшення таких настроїв щодо готовності виступати зі зброєю в руках на захист держави, відсутність мобілізації?
— Ви знаєте, я думаю, що ні. Тому що суспільство і так, внутрішня мобілізація відбулася. Тобто люди все одно була мобілізація, не була, тим більше, що в кожних хвилях мобілізації більше людей, які свідомо йдуть. І тому внутрішня мобілізація чоловіча, не буду гендерно ділити населення України, яке може взяти зброю в руки, вона відбулася. Ми усвідомили, що ми народ. І ми знаємо, що нашу землю хоче забрати ворог. Це дуже мобілізуючий момент. Такого не було довго дуже в нашій свідомості. Тепер це є. А мобілізація, це фактично примусова відправка на фронт або ще кудись.
В минулі роки, коли мобілізація відбувалася, констатувалася достатньо велика кількість ухильників.
— Ми ж не бачимо цифр. Якщо майже 54% готові, то зрозуміло, що інша частина не готова. Нічого дивного немає. Я просто виходжу з того, що я бачив серед бійців, які були на передовій. Там ступінь мобілізації внутрішньої настільки висока, що людям, які живуть на мирних територіях, його не зрозуміти.
А ступінь мобілізації населення в тилових регіонах у свідомості настільки ж високий?
— Він значно вищий, ніж був у 2012 році. Це 100%. І ми ж розуміємо, що солдати, які повертаються з фронту, вони не розчиняються в повітрі. Вони своєю активною позицією заражають оточуючих. У нас немає такого, що, наприклад, волонтерство. Що це таке? Це народ пішов в армію. Армія народна стала. І народ себе не відділяє від армії, як раніше. Є люди, які при будь-якій владі не готові йти на війну. Є люди війни. Вони майже всі на війні зараз. А є люди, які просто не ототожнюють себе з державою. Є частина людей, які ототожнюють себе з іншою державою. Тобто тут нічого дивного немає. Навпаки, треба звертати увагу на цю високу цифру. Це дуже велика цифра насправді.
Чи є якась порівняльна база, щоб розуміти динаміку за 2015-2017 роки?
— Я нашу бесіду з цього почав, що наскільки я можу вважати, моя персональна думка, що це не зовсім коректне опитування. Тому що 2012 рік порівнювати, наприклад, навіть з 2014 вже будуть зовсім інші цифри. Я думаю, що поки в нас є загроза, цифра готових йти на війну зі зброєю буде стабільно висока.
Свое мнение о том, нуждается ли Украина в том, чтобы граждане массово брали оружие в руки, выразили слушатели Голоса Столицы.
Дмитрий, Киев: Я считаю, что наша страна на сегодняшний день находится в глубоком кризисе. До этого звонил эксперт, говорил о том, что уровень мобилизации или уровень патриотизма по сравнению с 2012 годом существенно вырос. В 2012 году не было войны. А сегодня она есть. Он потом сказал, что 2014 году был пик. То есть я с этим согласен, но армия должна быть контрактной. Зачем сегодня украинцы погибают и на самом деле до сих пор никто же не знает, ради чего они погибают. Причем, я хотел бы подчеркнуть, как с той стороны, так и с той стороны украинцы.
Александр, Киев: Дивно слушать, когда мужчина рассуждает, как домохозяйка. Наверное, он и есть домохозяйка. Касательно армии и профессионализма, мое мнение такое, конечно же, лучше всего свое дело делают профессионалы. И безусловно, основной упор должен быть на профессиональную армию. Но в то же время общий уровень, конечно, военной подготовки я бы тоже подтягивал на местах. То есть какие-то сборы для простых людей, не военных. И касательно опять-таки момента того, кто чем должен заниматься, все-таки военпром тоже работает. И военпром должен производить оборудование. И в этом завязана целая цепочка людей. И кто-то должен платить налоги. Так что тут надо принимать взвешенную позицию. Не всех под ружье.
Игорь, Киев: Войны нет. Есть какое-то АТО. У нас 400 тысяч силовиков в стране, в том числе Нацгвардии. Зачем кого-то призывать, если есть 400 тысяч человек одетых, с автоматами, со всем огнестрелом, на БРТах. Давайте будем воевать. А мужики, которые здесь, они должны зарабатывать деньги, кормить семьи, поднимать экономику. Тем более, им платятся деньги, этим силовикам.
Владимир: Профессиональная армия должна быть. Для всех остальных, кто готов воевать, это хорошо. Я готов стать с оружием, только не на восток, а на запад. Это моя точка зрения.
Напомним, шансы принять законопроект о реинтеграции Донбасса есть, но проблема в том, что Рада находится в "разобранном состоянии", когда сложно просто физически собрать депутатов в сессионном зале, считает эксперт Александр Москалюк.
А политолог Михаил Погребинский, комментируя закон о реинтеграции, подчеркнул, что он закрывает путь к завершению конфликта на Донбассе миром.
