РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
Президент Петр Порошенко на заседании Совбеза ООН в Нью-Йорке призвал ввести как можно быстрее в Украину миротворческую миссию ООН. Кроме того, он обозначил, что развертывание миротворческой операции позволит восстановить справедливость, а не просто зацементировать оккупацию.
И, кроме того, президент призвал генсека ООН направить в Украину миссию по технической оценке для анализа общей ситуации, потому что, как сказал президент, на основе анализа миссии следует разработать и представить возможные варианты политического присутствия ООН в сфере безопасности и безопасности на Донбассе для дальнейшего рассмотрения Совбезом.
Стоит отметить, что президент США Дональд Трамп заявил, что необходимо защищать свои страны, их интересы и будущее, и необходимо отклонять угрозы суверенитету, начиная от Украины до Южно-Китайского моря. А также подчеркнул, что нужно отстаивать уважение к границам и уважение к культуре и мирному взаимодействию.
Кстати, эту позицию поддержал и вице-президент США Майкл Пенс, который выступал после президента Украины.
Что будет дальше, какой вариант миссии может получить ООН, и когда дойдет дело именно до миссии напрямую, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог-международник Антон Кучухидзе.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що ви побачили у виступі президента, у його закликах до генсека спрямувати технічну оціночну місію і зверненні до Радбезу спрямувати миротворчу місію? На вашу думку, що тепер можна говорити про терміни появи такої місії, взагалі про те, наскільки вона реальна, який формат?
– За загальною практикою вивчення ситуації якраз експертами ООН у вигляді технічної місії, яка має знаходитися якраз на території, де відбувається конфлікт, займає десь 6-8 місяців. Після вивчення всієї ситуації, після отримання доступу до всіх конфліктних точок на даній території готується доповідь експертами ООН, яка передається Генсеку ООН. І той вже потім виносить на розгляд Радбезу ООН проект рекомендації, якою має бути саме ця місія.
Смотрите также: Встреча Порошенко с Трампом
З одного боку, я хотів би сказати, що дуже добре, що нарешті після чотирьох років бездіяння і абсолютно об'єктивного механізму, який міг би стабілізувати безпекову ситуацію на Донбасі, влада почала про це говорити з високої трибуни. Це перший аспект.
Другий аспект – це те, що за цією риторикою буде приховуватися те, що не будуть виконувати іншу частину – соціальну, економічну, політичну частину мінських домовленостей. Тобто в 2018 році – це рік виборів, початок виборчих кампаній, і за великим рахунком всі почнуть готуватися, і миротворчий контингент – це можливість говорити про мир, при цьому нічого не робити. Тому що це достатньо бюрократичне рішення, яке має пройти від Генсека ООН до Радбезу ООН.
І третій аспект, який я хотів би виділити, на превеликий жаль, ми як громадськість не побачили у вільному доступі проект резолюції, який Україна хотіла представити Радбезу ООН з цього питання.
Так, вони критикували, зрозуміло, критикували російську ініціативу, потім були певні заяви від Держдепу США. Однак, на превеликий жаль, конкретики навіть Україна нам, як суспільству, так і міжнародній спільноті в публічному доступі не представила. Якою вона її бачить.
Були лише принципові заяви про те, що по всій території, де відбувається конфлікт, має працювати даний миротворчий контингент, і що там не має бути росіян. Однак, те, що не має бути там росіян, це зрозуміло. Тому що доктрина міжнародних операцій, якраз миротворчих, з питань миротворчості говорить про те, що в цих місіях не можуть бути представники конфліктуючих сторін.
Ми маємо згадати ще виступ Дональда Трампа на Генасамблеї. Серед тез, які пролунали від нього, були його слова про реформування ООН і про те, що США дуже багато коштів витрачають і вкладають саме туди. А ми неодноразово говорили про те, що миротворці обійдуться в копійочку. Чи не можемо ми робити висновки, що не все так райдужно виглядає?
– Щодо реформування ООН, я б заспокоїв настрої. Перші пропозиції США реформувати ООН, безпосередньо Радбез ООН з'явилися ще в 60-х роках ХХ століття. Це постійна тематика, яка піднімається кожної сесії під час таких великих засідань Генасамблеї ООН.
І навіть після розпаду СРСР було декілька концепцій від різних держав — від США, Японії, від Німеччини, від Китаю, від Росії, яким саме має бути ООН. Тому наразі нічого не співпало. Це постійна тематика, яку піднімають на такого роду заходах.
Тобто ця риторика жодним чином не вплине на виділення коштів на миротворців?
– Держдеп зробив заяву, що вони розглядають миротворчий контингент на Донбасі як механізм відновлення територіальної цілісності. Тому наразі не можна казати, що вони ставлять фінансові питання на першому плані саме в цьому контексті.
Для чого ця технічна місія потрібна? Тому що вона якраз і сформулює конкретну цифру, яку необхідно заплатити державам, які прийматимуть участь безпосередньо в роботі цієї місії. Тут просто питання є більш широким і більш глибшим.
Справа в тому, що Трамп казав про те, що витрачається дуже багато, а ефективності дуже мало. І це малося на увазі по гуманітарних питаннях, по захисту прав людини тощо. Тому ось цей аспект, зрозуміло, присутній. І треба не забувати, що це вже така тактика нового Білого дому — завжди піднімати ставки, робити різкі заяви, потім вступати в перемовини і досягати свого, як ми це бачили.
Чи може статися так, що замість шести-восьми місяців ми отримаємо три?
— Теоретично так. По суті – ні.
Напомним, поиск формата принуждения к миру в Донбассе зависит от политической воли руководства Украины, но также и от европейских партнеров, подчеркнул народный депутат Алексей Гончаренко.
А директор Института политического анализа Сергей Толстов считает, что нынешнее предложение Украины о введении миротворцев ООН на Донбасс Совбез ООН не поддержит.
