РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
ЕБРР готов продолжить кредитование "Нафтогаза" после 2017 года и проводит переговоры об условиях. Такое заявление сделал глава представительства банка в Украине Шевки Аджунер.
В то же время, рассказывая о цене на газ для населения, Шевки Аджунер отметил, что этому вопросу придают политическую окраску, хотя он, скорее, технический.
Также стоит добавить, что вице-президент Европейской комиссии по вопросам энергетического союза Марош Шефчович заявил, что Украина имеет огромный потенциал стать значительным энергетическим узлом или хабом, и продолжение транзита российского газа по территории Украины после 2020 года является приоритетом для Евросоюза.
Эти заявления в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал член Наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки велика ймовірність того, що після завершення угоди про транзит російського газу нашу ГТС не поміняють на трубопроводи, які прокладені в обхід країни?
— Таких гарантій ніхто не може дати. Більше того, на жаль, є такі сумні очікування, що доведеться змиритись з тим фактом, що частина транзиту все-таки піде в "Північний потік-2" і в "Турецький потік". Тому, у кращому випадку, нам можна розраховувати на збереження транзиту в коридорі 30-40 мільярдів кубометрів, і це дуже низький показник.
Читайте также: Украина не в состоянии обеспечить себя газом для бытовых нужд — Марунич
Для цього доведеться просто законсервувати частину ГТС. Це вже визнавали і в "Укртрангазі", і керівництво офіційно, і навіть були заяви з приводу цього, підтвердження, що з трьох магістральних газопроводів залишиться діючим один, і фактично десь дві треті, тобто 70% будуть законсервовані, і людей позвільняють, також більш 2/3 людей, не потрібно буде просто, менше людей потрібно буде обслуговуватись.
Тому поки що, я думаю, очікування європейців і такі рожеві заяви їхні оптимістичні, вони більше — слова підтримки для України, ніж конкретних дій, тому що поки що тільки тривають переговори, наприклад, Європейської комісії з Росією, з "Газпромом" щодо можливих змін юрисдикції будівництва "Північного потоку-2".
Щодо "Турецького потоку" взагалі ЄС не має абсолютно ніякого відношення, і Україна не особливо на урядовому рівні, на рівні "Нафтогазу" піднімає це питання, хоча саме турецький потік також може забрати приблизно до 20 мільярдів кубометрів газу, це як мінімум в перспективі наступних 50 років.
До речі, та ідея, яку ми почули від президента, про те, що треба перенести точку продажу газу на східний кордон, тобто на кордон України і РФ — і це головна мета. Без завантаження ГТС мінімум 60 мільярдів кубометрів щороку транзитного газу ця ідея просто не буде мати відгуку, вона не знайде відгуку в серцях європейців, тому що це буде економічно невигідно і тому поки що, на жаль, ситуація не така оптимістична.
Що значить в контексті заява європейських чиновників, що в Україні надають цьому питанню політичного забарвлення?
— Ціна на газ, на жаль, у нас це питання не тільки технічне і не тільки політичне, а ще й економічне. Я б тут не погодився з європейцями, тому що є, на жаль, висока ціна на газ, майже сім тисяч гривень за тисячу кубометрів, яку фактично держава сьогодні в значній мірі компенсовує у вигляді субсидій і дотацій для населення.
У минулому році лише 35 мільярдів гривень з усіх субсидій пішло саме на газ, і це держава несе ці навантаження, тому це вже політичне це питання, це витрати держави. Це ті кошти, які фактично збираються з усіх, як люблять говорити політики: кожен громадянин України платить ці кошти.
Тому далеко я також не розділяю думку про те, що, як заявляють представники МВФ і ЄС, що ціна в Україні низька на газ, її треба далі підвищувати і, на жаль, ми бачимо, що може бути, дійсно, підвищена ціна на газ для населення: замість семи тисяч гривень десь ми отримаємо вісім з половиною тисяч гривень. Але це буде додаткове навантаження на бюджет для того, щоб оплачувати субсидії і для того, що у звичайних людей, які не підпадають під субсидії, але їхнього рівня зарплати, доходів не вистачить для того, щоб повноцінно, в повній мірі оплачувати комунальні послуги, і вони будуть від цього страждати.
Тому, скоріше за все, мова йде про те, що цей оптимізм європейців спрямований на те, щоб не впасти обличчям у багнюку і не визнати те, що реальні всі реформи на енергоринку, в першу чергу, газовій сфері, вони виявились неуспішними, вони провалились.
Єдиним послідовним виявились в енергетичному співтоваристві, до якого приєдналась Україна ще в 2009 році, буквально днями вони прислали лист офіційний в Україну з констатацією, що, на жаль, реформи не вдались, тому що "Нафтогаз України" залишився монополістом і не появилось конкуренції на ринку, і мова йде, в тому числі, про те, що люди не можуть отримати реальну ціну, це якщо розглянути питання без субсидій, без дотацій, а про те, що, дійсно, не можуть вибрати клієнта постачальника з дешевшим газом.
Такої можливості просто немає і тому, я думаю, що це підтвердження того, що нинішні заяви з боку ЄБРР, Світового банку – це фактично дві структури фінансові, які де-факто управляють "Нафтогазом України", тобто це зовнішнє управління чистої води. Тут навіть не варто сумніватись.
Кредитування, яке вони обіцяють продовжувати підтримувати "Нафтогаз" тільки підтверджує те, що, на жаль, ми маємо справу з таким не дуже хорошим процесом, тому що держава є не дуже хорошим акціонером компанії, вона є власником, а управляють цією компанією ззовні, з-за кордону. Тому, на жаль, ми будемо втрачати тільки енергетичну незалежність в цьому питанні, і їх цікавить висока ціна на газ тільки в тому контексті, щоб отримувати доходи і отримувати прибутки через той же "Нафтогаз", який потім вони кредитують, видають кредити, отримують гроші за обслуговування цих кредитів, тобто це виключно економічні процеси, бажання заробити більше грошей, інакше тут нічого не скажеш.
Напомним, ранее эксперт по вопросам энергетики Юрий Корольчук заявлял, что реформа госшахт — фиговый лист для прикрытия проблем в отрасли и возможность "под шумок" их приватизировать, считает.
А эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский считает, что Украина сможет говорить о энергонезависимости, только если наладит угледобычу на своей территории.
