наверх
13.12.201713:15
Курсы валют НБУ
  • USD25.780.00
  • EUR30.420.00

Экономист: если Украине не спишут половину внешнего долга, то все пропало

Хорошо, но мало. Украина получила транш МВФ (500)

(обновлено: )2048151
Если Украина будет гасить старые долги новыми кредитами, то цена этих заимствований будет нарастать как снежный ком, поясняет экономист Павел Вернивский.

РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы

Украина должна выплатить кредиторам в 2018-2022 годах почти 29 миллиардов долларов. Пиковые выплаты придутся на 2020-й год, когда на погашение внешнего долга необходимо будет направить более пяти миллиардов долларов и еще около двух миллиардов процентов по кредитам.

К чему готовиться украинцам в связи с предстоящим погашением государственных долгов, прокомментировал в эфире радиостанции Голос столицы экономист Павел Вернивский.

(текст публикуется на языке оригинала)

Як може змінитися життя пересічних громадян, коли країна протягом чотирьох наступних років розраховуватиметься з боргами? За рахунок яких резервів віддаватимуть борги?

— Тут взагалі не потрібно плутати, тому що там повна сума боргу включає і борг перед МВФ, перед Всесвітнім банком і по єврооблігаціям, тобто це різні борги, і вони виплачуються з різних джерел. Суть в чому? Виходить, що насправді для України цей борг є не підйомним, і тому, на мою думку, повинна бути ще одна реструктуризація, тому що та реструктуризація, яка була в 2015-му році, яку зробила Яресько, вона, можна сказати, була слабка, і Україні треба готуватись до наступної.

Чи підуть на реструктуризацію кредитори?

— Я буду брати історичні приклади. Наприклад, в тій самій Польщі, коли йшли реформи, то Бальцерович розмовляв з Гельмутом Колем, вони списали 50% боргу. В 2015-му році Яресько списала лише 10% боргу. У відсотковому співвідношенні, якщо не списати десь 50% боргу, то взагалі країна не зможе витягнути це фізично.

Колись 29 мільярдів треба буде сплатити, але реструктуризація — це певне відтягування повної сплати боргу.

— Ні. Реструктуризація — це не тільки відтягування, це списання боргу мається на увазі.

Давайте ми з вас візьмемо хоч якісь кошти, бо ви все одно не сплатите все?

— Так. Історичні прецеденти були. Я ж кажу, Польща списала 50% свого боргу, який вона мала до реформ. В 1990-х роках, коли проводились реформи ліберальні. Наприклад, Болівія повністю списала свій борг. Взагалі, якщо вести якийсь діалог з кредиторами, можна розмовляти про часткове списання. На 10% навіть.

Чи країна погашатиме борги за рахунок нових запозичень?

— Насправді, якщо ми будемо йти шляхом нових запозичень, то ці ціни запозичень будуть наростати як сніжний ком, тобто с кожним роком вони будуть ставати дедалі більше. Це шлях, наприклад, Греції. Насправді греки також багато позичали, що зрештою їм списали 200 мільярдів, якщо не помиляюсь, боргу. Тобто мається на увазі, звичайно, зараз основна стратегія керівництва нашої держави — це якраз запозичення, погашення старих боргів новими.

Брати в борг, розраховуючи, що нам спишуть?

— Ні. Це може бути в далекому майбутньому. Я веду до того, що колись настане цей момент. Ми беремо, наприклад, 10 мільярдів доларів боргу. Зараз Україну кредитують МВФ під 3%, наприклад, єврооблігації розміщуються під 7,5%. Якщо беремо єврооблігації, 7,5% — це 750 мільярдів доларів щорічно. Тобто щорічно треба сплачувати додатково, не враховуючи цих 10 мільйонів.

Нам потрібно сплатити ці кошти, при цьому влада обіцяє підвищити пенсії дев'яти мільйонам пенсіонерів, а з наступного року планують підвищити мінімальну зарплату до 3700 гривень, до того ж майже на 20% збільшаться видатки на медицину і освіту? Будуть гроші?

— Насправді основна стратегія зараз керівництвом нашої держави — це наповнювати бюджет за рахунок девальвації, тобто доходи, які ми отримуємо від експорту, наприклад, ті ж самі акцизи, всі податки з імпортних товарів. Виходить, за рахунок девальвації ми наповнюємо бюджет, доходи бюджету. Відповідно, з цих доходів формуються і видатки бюджету. Є пряма кореляція того, що ці видатки будуть формуватись за рахунок подальшої девальвації гривні.

Тобто девальвація буде за будь-яких умов?

— Звичайно.

До податкового тиску, наприклад, варто готуватись?

— Навряд чи, тому що враховуючи ту політичну риторику, яка існує у керівництва держави, то вони хочуть зменшити це навантаження, але я не розумію, як вони зроблять, тому що, дійсно, є певні видатки, є певні зобов'язання, а вони хочуть просто зменшити доходи таким чином. Тобто, можливо, це звичайний популізм, не більше того.

Читайте также: Медиафорум: ассоциация с ЕС есть, а евронормы — не работают

К слову, до конца текущего года Украина должна выплатить внешним кредиторам около 2,5 миллиардов долларов. При этом экономист Игорь Полховский считает: учитывая поведение Верховной Рады и отсутствие жесткой позиции у президента, скорее всего, требования МВФ не будут выполнены, соответственно, до Нового года рассчитывать на очередной транш не стоит.

Темы дня