РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Президент Петр Порошенко рассчитывает на поддержку инициативы Украины на заседании Совета безопасности ООН о введении миротворцев ООН на Донбасс.
По словам президента, он надеется на "скоординированное влияние» на позицию России, чтобы та также приняла идею введения миротворцев, и "на Донбассе остановили войну".
Петр Порошенко также добавил, что в рамках поездки в США для участия в сессии Генассамблеи ООН он проведет встречи с американскими военными и предствителями Министерства обороны.
Будут ли введены миротворцы ООН на Донбасс, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор Института политического анализа и международных исследований Сергей Толстов.
(текст публикуется на языке оригинала)
Російська сторона також пропонує введення миротворців під егідою ООН на Донбас під своєю версією. У чому ключові відмінності позиції України і Росії?
— У цілому, це є різні види миротворчості. Є роз'єднання сторін, що означає припинення якогось конфлікту вздовж лінії зіткнення. Це одна версія. Друге — це відновлення миру. Тобто це, коли миротворці також виконують і місію з відновлення цивільної влади, якоїсь цивільної адміністрації. І післявоєнна реконструкція — це третій варіант. На сьогоднішній день виходить так, що спочатку Путін запропонував щось на зразок такого дуже обмеженого і викривленого варіанту роз'єднання сторін, тобто охороняти спостерігачів ОБСЄ, які будуть вздовж лінії зіткнення. Потім його Меркель присоромила і довела, що спостерігачі ОБСЄ діють на всій території, неконтрольованій Україною, але вони діють також і на українській території. Тому Путін погодився, що його план дозволяє розміщення якоїсь місії для того, щоб охороняти цих спостерігачів. В тому числі, на території, яка контролюється сепаратистами. А українська сторона має дещо більш розмитий варіант свій приходу миротворців. Він передбачає і контроль роз'єднання сторін, і розміщення озброєної місії ООН на території, яку озброєні сепаратисти контролюють. Тобто це абсолютно різні речі. Крім цього, є декілька інших моментів. Але головна суперечність в цьому.
Читайте также: Die Presse: Донбасс – бомба замедленного действия
Тобто і українська сторона також вимагає, щоб весь російський персонал, Україна каже про війська, експерти кажуть про російських офіцерів у командуванні 1 и 2 армійськими корпусами ЛНР, ДНР, а також про розвідувально-диверсійні та тактичні групи, які там також можуть бути, але яких принаймні в такому штатному вигляді спостерігачі ОБСЄ не фіксують. Українська сторона каже, що цей весь персонал, який за даними української розвідки та СБУ коливається від 4 до 6, раніше казали — 10-12 тисяч, але принаймні кажуть, що десь кілька тисяч їх там є, що вони мають бути звідти виведені. І також мають бути виведені російські озброєння. Тобто формат цих місій абсолютно різний, ідеї, які пропонуються. Вартість цього абсолютно різна. Позиції сторін, включаючи РФ, Францію, Німеччину, позиції зацікавлених гравців у цьому також різні.
Українська сторона вимагає максимальних моментів, наш представник в ООН Володимир Єльченко каже, що така місія, як хоче Україна, буде коштувати десь мільярд доларів на рік. А президент Трамп вимагає скорочення бюджету миротворчих операцій ООН. Таким чином, можна так передбачати, що український варіант в тому вигляді, в якому він пропонується, я думаю, що його не підтримають. Позиція США в цьому сенсі поки що не відома, оскільки США кажуть, що звичайно, що те, що пропонує президент Путін, це знущання над здоровим глуздом, однак це треба вивчати.
Проте, на сьогоднішній день тексту українського проекту резолюції немає. І немає певності, як буде розвиватися ця ситуація. Єлисеєв каже, що нібито українська сторона подала якийсь проект резолюції в Радбез, але невідомо, коли цей відбулося. Принаймні, дата такого подання на сьогоднішній день невідома. І тоді виникає ситуація, що будуть робити члени Радбезу ООН. Там 15, як ми знаємо, країн — п'ять членів постійних, і 10 непостійних. Як буде розвиватися хід подій в подальшому, сказати дуже важко. Можливо, буде якась спроба працювати над російським проектом резолюції, домовлятися про те, щоб зробити його більш прийнятним. Якщо буде цей проект, можливо, буде введено якийсь військовий контингент, але головним чином для того, щоб забезпечити припинення вогню і контролювати його не так, як роблять спостерігачі ОБСЄ, а на постійній основі. Можливо, також буде збройний захист, супровід спостерігачів ОБСЄ на території сепаратистів. Невідомо, як буде вирішуватися питання з російсько-українським кордоном. І дуже багато різних питань. Але інший варіант — це якщо Україна висуне свій альтернативний проект, і буде вимагати голосування по цьому проекту. Це, скоріше, буде чинник такий, що російська сторона тоді вимагатиме голосування по своєму проекту, Україна вимагатиме голосування по своєму проекту. Жодний із них тоді не набере більшості, необхідної більшості голосів при схваленні або нейтралітеті всіх постійних членів. Або, можливо, буде робота якась над компромісним проектом, і це вже питання довгого часу.
Є якась вірогідність того, що рішення Радбезу буде заблоковано?
— Є така можливість. Я думаю, що на сьогоднішній день, скоріше за все, що так і буде, але питання в тому, яка буде позиція Франції та Німеччини. Франція, як ми знаємо, міністр закордонних справ їздив до Москви консультуватись з цього приводу. Позиція міністра закордонних справ Німеччини доволі лояльна, але він чітко ставить пріоритет, що треба ставити припинення вогню, і тоді ми зможемо розпочати зняття санкцій щодо Росії без вирішення проблеми по Донбасу в принциповому характері. Але, скоріш за все, буде якийсь інший міністр закордонних справ, якщо партія Меркель не збере більшість голосів і створить коаліцію без соціал-демократів. Якщо, скажімо, Франція і Німеччина будуть за те, щоб укласти з Росією якийсь компроміс, вони тоді, звичайно, будуть тиснути на Київ, оскільки Київ з єдиним вектором європейської перспективи залежить від європейців. Я думаю, що це може вплинути на позицію президента Порошенка, однак в такому вигляді це також вимагатиме виконання Мінських домовленостей, включаючи закон про особливий статус органів місцевого самоврядування, закон про вибори, закон про амністію і все інше, все те, що на сьогоднішній день дуже дратує певну частину європейських політиків.
Напомним, поиск формата принуждения к миру на Донбассе зависит от политической воли руководства Украины, но также и от европейских партнеров, подчеркнул народный депутат Алексей Гончаренко.
