наверх
29.03.202417:51
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Закон об образовании спровоцирует сепаратистские настроения – политолог

Закон об образовании: как поссориться с соседом? (429)

(обновлено: )1172223
Новый закон об образовании будет иметь очень серьезные последствия, в частности со стороны Венгрии Украина рискует получить оппонента всех своих инициатив в НАТО и ЕС, считает политолог-международник Олег Волошин.

РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы

Закон об образовании стал причиной вызова посла Украины в МИД Венгрии. Как заявил пресс-секретарь ведомства, министр иностранных дел Петер Сийярто намерен лично сообщить послу, что считает новый украинский закон "стыдом и позором". Кроме того, он распорядился, чтобы венгерские дипломаты не поддерживали ни одной украинской инициативы в международных организациях. Также Венгрия отныне не будет поддерживать важные для Украины решения.

Кроме того, Венгрия готовит ответ на принятие в Украине нового закона об образовании, который, по мнению официального Будапешта, ограничивает языковые права 150-тысячного венгерского меньшинства в Закарпатье.

Свою обеспокоенность новым законом озвучили в Молдове, Польше и Румынии.

Какими последствиями на международной арене для Украины может обернуться закон об образовании, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог-международник Олег Волошин.

(текст публикуется на языке оригинала)

Виклик посла України на килим до угорського МЗС можна розглядати як офіційну позицію Угорщини щодо нашої країни? 

— Абсолютно. Це і є офіційна позиція. І більше того, аналогічної, хоча трошки м'якшої, позиції дотримуються і в Румунії, і в Польщі, в Молдові. І я переконаний, що це матиме насправді дуже серйозні наслідки. Ми розуміємо чудово, що цей закон в першу чергу обмежує права колосальної за кількість російськомовної спільноти в Україні. Але оскільки в нас зараз не модно посилатися на думку Росії, слава Богу, що є інші країни. А наші в своєму оцьому українізаторському зуді забули про те, що можна випадково зашкодити відносинам з країнами, дружбою з якими і навіть союзництвом з якими ми ніби пишаємося. І так як саме президент Порошенко, борючись з Саакашвілі, забув, що він в черговий раз шкодить і без того достатньо зіпсованим за останні роки відносинам з Польщею, так само і наші українізатори забули про те, що Угорщина і Румунія є членами НАТО і ЄС. Просто наступного разу елементарно не буде продовження нових санкцій проти РФ.

Яких кроків чекати далі?

— Знаєте, як то кажуть, я є не просто суворим супротивником цього закону, в мене дитина вчиться в російськомовній школі… Тому я навіть і не намагаюся тут виглядати як людина незаангажована. Я дуже ангажована, вважаю, що цей закон є злочинним, такий, що вносить розкол в українське суспільство. Але з точки зору міжнародної ситуації, нащо якісь ноти, заяви, Угорщина, уряд Орбана, і без того є, як ми чудово знаємо, є достатньо серйозно орієнтованим на співробітництво з Росією. Більше того, буквально пару тижнів тому Будапешт черговий раз відвідував Путін. Тобто попри те, що в цілому між ЄС та Росією зберігаються достатньо прохолодні відносини через агресію в Україні, але Будапешт його приймає. І до цього угорцям було трошки важко проводити свою, скажімо, проросійську лінію, тому що це наражалося на нерозуміння з боку інших країн. 

Читайте также: Реформа образования и зачистка языков нацменьшинств

Чому така реакція наших сусідів? Чому саме ці країни, а не РФ, висувають претензії до українського законодавства? 

— Так вже сталося, і це провина Москви, що Росія втратила моральне право захищати російськомовних в Україні. На жаль. Це є реалії. І ми маємо це визнавати. Подобається це чи не подобається, це факт. Сьогодні заступництво з боку Москви навіть для значної частини російськомовних громадян, які не підтримують абсолютно цей закон, він був би таким навіть тягарем, а не допомогою. Хоча Росія не володіє монополією на російську мову. Є українська версія російської, так само, як скажімо, є канадійська версія французької тощо. Але у внутрішній політиці України заступництво Росії буде лише сприйнято нашими націоналістами для того, щоб сказати, що ми все робимо правильно. 

Ви говорили, що в Угорщині був російський президент. Ви певні, що це не погоджено із Кремлем?

— А ви вважаєте, що це нормально закрити школи? Угорців в України все ж таки не стільки, скільки російськомовних. Це логічно. Звичайно, що і шкіл, відповідно, менше. Тобто є 150 тисяч, але і Угорщина не така велика країна, і вони за своїх стоять, румуни за своїх. Більше того, між Румунією та Угорщиною є свої проблеми. У Румунії та РФ також не найкращі відносини. Навіть Румунія із Молдовою не в усіх питання стоять, скажімо, на одній позиції. Але тут вже кожен за своїх виступає. Це ми забули про свою громаду в Росії, абсолютно її кинули і взагалі вважаємо, що в умовах агресії байдуже, що там з ними. 

Як ви вважаєте, чому взагалі цей пункт в законі про освіту виник? Люди, які писали цей закон, не замислювались над наслідками?

— Більше того, ви знаєте, що українська еліта значною мірою відправляє своїх дітей вчитись в англомовні школи, що є абсолютно логічним. Я зараз скажу взагалі колосально непопулярну думку, але давайте будемо відверті: і російська, і українська, і угорська, і румунська мова є неконкурентними поряд з англійською. Це зрозуміло, що в сучасному глобалізованому світі знання англійської мови є передумовою для успіху, особливо, якщо ти плануєш, пов’язуєш свої кар’єрні плани не з Україною, не з Угорщиною, не з РФ, а з міжнародним бізнесом, з іншими країнами. Цей закон навіть це забороняє. Більше того, в моєму рідному Інституті міжнародних відносин, де я нещодавно як доцент викладав в магістратурі, де вчились вихідці з Нігерії, з Китаю, з Індії зараз ці програми, напевно, змушені закрити.

Очільник МЗС навів приклад, що 75% випускників, що займаються угорською, не здали ЗНО. Їм же навчатись в Україні… 

— Перше. Далеко не всі з них вчаться в Україні. Угорський уряд робить все можливе, щоб ці діти вчились в Будапешті або в інших містах Угорщини, і це абсолютно інше питання. Але головне, це, погодьтесь, вже питання приватне. Якщо я хочу, щоб моя дитина була успішною в Україні, звичайно, гарно здала ЗНО чи гарно вчилась в тому, скажімо, моєму рідному Інституті міжнародних відносин, то, звичайно, я буду робити все можливе і роблю все можливе, щоб він вільно володів державною мовою. Це абсолютно нормально. Але це не означає, що я хочу, щоби він вчив українською мовою також хімію, фізику, математику та інші предмети, тобто це не має нічого спільного з володінням мови. Те саме тут. Давайте згадаємо, що Закарпаття входило в склад Угорщини набагато довше, ніж воно входить в склад України. Якщо вони є корінним народом, до речі, в Закарпатті угорці живуть довше, ніж живуть кримські татари в Криму, про що ми взагалі не замислювались. Це важливий момент, тому що ті самі творці законів закріпили особливі пільги для корінних народів. А угорці на Закарпатті не корінний народ, виходить, так? Або румуни на Буковині? 

Як дипломатично врегулювати цю ситуацію? Є заява міністра Клімкіна, що Україна надалі робитиме все для розвитку української і гарантуватиме вільний розвиток мов нацменшин. Вже цього тижня МОН має надати детальну інформацію щодо застосування нового закону про освіту. Вдасться розібратись?

— Подивимося. Якщо дійсно буде роз’яснено, що цей аспект пов'язаний з посиленням вивчення української мови, але паралельно діти можуть вивчати ту ж саму математику або географію угорською, румунською, на ідіш або англійською, російською, будь ласка. Це нормальна європейська практика. Держава має піклуватись про розвиток державною мови. Але якщо виявиться, що угорська мова є факультативом в тих районах, де угорці живуть вже тисячу років, і де вони становлять абсолютну більшість, я переконаний, що ми не лише отримаємо Угорщину в якості опонента всіх наших ініціатив і в ЄС, і в НАТО, і всіх інших міжнародних організаціях, але ще ми можемо отримати поштовх до сепаратизму угорців.  

Напомним, отношения между Украиной и Венгрией накаляются из-за принятого Верховной Радой закона об образовании. Эксперт-международник Владимир Кушниренко считает, что ухудшение отношений со странами ЕС — результат недальновидной политики украинской власти.

Самое читаемое
    Темы дня