РИА новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
Президент Украины выступил с ежегодным посланием к парламенту о внутреннем и внешнем положении Украины. Петр Порошенко говорил об исключительно политико-дипломатическом возвращении отдельных районов Донбасса, а также Крыма, который нужно по его словам сделать "неподъемной ношей" для России.
Также Порошенко говорил о политических популистах, которые пытаются свести на нет все попытки власти сделать страну успешной, и несмотря на это Украина выбралась из экономической пропасти. Президент также предложил отменить депутатский иммунитет с 2020 года, выступил против "нерациональных" по его убеждению досрочных выборах и заявил, что никогда не согласится на избрание президента парламентом.
Народные избранники по-разному восприняли речь главы государства. Началом президентской кампании называют выступление Порошенко в Раде в "Радикальной партии". В "Самопомичи" охарактеризовали обращение президента, как фарисейство.
"Оппозиционный блок" не увидел конкретных предложений по решению конфликта на Донбассе. В "Батькивщине" считают, что Порошенко цинично присваивает себе достижения, к которым не имеет никакого отношения. Зато в БПП и "Народном фронте" довольны содержательной, всеобъемлющей и самокритичной речью главы государства.
Читайте также: Волошин: Порошенко дал понять патриотам, что войной Крым и Донбасс не вернуть
Как оценивают ежегодное послание президента к Верховной Раде в экспертной среде, рассказал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог, директор Института глобальных стратегий Вадим Карасев.
(текст публикуется на языке оригинала)
Яке ваше загальне враження від виступу президента Порошенка в парламенті?
— На відміну від опозиції я не буду так різко критикувати президента і звинувачувати в тому, що це була передвиборча промова. Ні, вона не тільки була передвиборча, а там були означені серйозні проблеми зовнішньої і внутрішньої політики, які потрібно вирішити. Це і необхідність реформ, тим більше, президент попередив, що країна входить в електоральний цикл і вже з 2018 року буде готуватися до виборів і президентських, і парламентських в 2019 році. Тому потрібно ці реформаторські закони, які ще можна прийняти, прийняти їх в цьому сезоні, осінньому, парламентському. Тому що потім вже буде не до реформ, не до законів, в такому серйозному відношенні до них. А всі будуть готуватися і проводити передвиборчу кампанію. З іншого боку, я і теж не дуже прихильник комплементарних таких оцінок щодо виступу президента, які лунають від пропрезидентської команди. Спокійна, дещо навіть рутинна промова, хоча президент добрий оратор, але якихось серйозних, сенсаційних або якихось фундаментальних речей я не почув.
А щодо НАТО та ЄС?
— Вступ до НАТО — традиційна, я би сказав, мета. Вступ до ЄС і проведення реформ, які б наблизили Україну де-факто до членства в ЄС, це так. Але виникає питання, формула ця, все крім членства в ЄС, вона взагалі ефективна чи ні? Тому що ми можемо, точніше, де-факто, а не в юридичному сенсі, ми в ЄС, але чи будемо ми впливати на рішення? Тому що якщо ми є членом ЄС, ми впливаємо на рішення. Ми — члени НАТО. Ми впливаємо на рішення. Якщо ми тільки стандарти беремо на себе, примірюємо і виконуємо всі зобов'язання, але не впливаємо на рішення, то треба подумати, чи доречно це чи ні. Єдине, що можливо прозвучало дещо з підколкою, це звернення щодо зняття депутатської недоторканності всією ВРУ. Але вже з 2020 року президент розуміє, що це ВРУ не проголосує. Але якщо проголосує, то тоді президент скаже, що це я наполягав, що це завдяки мені ВРУ проголосувала. Це може бути в скарбничку його передвиборчого звіту, передвиборчої програми і взагалі кампанії. Можливо, що прозвучало, те що президент дуже різко говорив про РФ. Навіть сказав про те, що вона встановлює більшу загрозу, аніж ІДІЛ, повторюючи тут сенатора Джона Маккейна. Звернув увагу на те, як готуються і військові приготування РФ на кордоні з Україною. Росія очевидно готується до якихось екстраординарних подій, які можуть бути в світі. Очевидно, закон про реінтеграцію, який очевидно буде законом про війну РФ проти України. Скоріше так, він буде прийнятий. Президент його внесе вже ось скоро. Що стосується заяви позицій, що вони там не почули конкретних кроків вирішення конфлікту, по-перше, президент чітко сказав, що є тільки політико-дипломатичні методи, а по-друге, є мінські угоди, там прописано це. І якщо б інші сторони виконували мінські угоди, то процес реінтеграції вже б почався. Щодо Криму цікава була заява, що від Криму ми не відмовляємося, будемо готуватися і будемо робити все, щоб ціна приєднання Криму для Росії була б занадто високою. Так що тут ніяких… Винесення Криму за дужки, як це пропонують наші партнери, або взагалі забути про Крим, зосередитися на Донбасі, очевидно, не входить в плани президента і президентської команди.
Наскільки необхідно було мовне питання зараз зачіпати перед парламентарями та перед суспільством?
— Це вписується взагалі у логіку національного будівництва або будівництва національної держави. Це — націоналізація і українізація держави. Ось такий проект президента, проект правлячої еліти тощо. Він передбачає лінгвістичну, етнічну, культурну, історичну гомогенізацію з урахуванням прав меншин. Тому тут питання, наскільки будуть все ж таки забезпечені права національних меншин згідно з європейською хартією регіональних мов і національних меншин. По-друге, президент заявив, що мова не йде про те, що в приватному житті буде нав'язуватися мова українська. Приватне життя, ніхто не буде бігати по домівках і перевіряти на якій мові розмовляють вдома, або там, в якомусь середовищі такому приватному. По-друге, мова в державі українська. Потрібно далі її забезпечити в державі, як мову держави, державного апарату, державної політики. А ще є мова публічної сфери. Це мова медіа, це мова повсякденної комунікації, спілкування і таке інше. Наскільки я зрозумів, президент схвально оцінює мовні квоти на радіо і телебаченні, що вони дають свій результат. Спокійно поки що. Дійсно, скандалів таких немає, так? На початку була скандальна така ситуація. Потім все якось так спокійно, адаптуються люди, ніяких таких серйозних лінгвістичних протирічь, а тим більше антагонізму, наприклад я не бачив. Що стосується цих закладів харчування, ресторанів і таке інше. Президент наполягає саме на тому, що якщо клієнт буде вимагати від офіціанта, або ще від продавця, мови спілкування, то це має бути так. Тільки на вимогу клієнта, а не обов'язково, я так зрозумів.
Ранее политолог Алексей Якубин в эфире "ГС" отметил, что либерализация визового режима с ЕС пока работает в образцово-показательном формате из-за повышенного внимания СМИ.
