РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Верховная Рада поддержала реформу образования. За такое решение проголосовали 255 народных депутатов.
Не голосовали за нее "Оппозиционный блок" и депутатская группа "Видродження".
После первого сессионного дня, уже в среду, 6 сентября, депутаты решили провести заседание в комитете, а в пленарном режиме соберутся в четверг, когда вживую заслушают послание президента.
С каким настроением, и с какими планами народные избранники вернулись к работе, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал внефракционный народный депутат Михаил Головко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Ви голосували проти реформи освіти. Чому?
— Я, по-перше, не міг за неї голосувати з декількох причин. Основна причина – це те, що все ж таки так званим цим законом, так званою освітянською реформою узаконили навчання в українських школах нацменшин їх мовою, а саме російською та іншими мовами нацменшин. В принципі, це йде така міна сповільненої дії, яка дасть результат дуже швидко. Рух сепаратизму, я так розумію, буде в Україні і далі зростати, тому що основна норма – те, що державна мова є українська, і навчання теж має бути українською. Сьогодні в парламенті спаплюжено цю норму, не кажучи про те, що в цьому законі прописано багато таких злощасних норм, як норма про опорні школи, які зобов’язувались, що не менший радіус 40 кілометрів повинен бути. Відповідно, всі навколишні школи люди втратять, педагоги — робочі місця, села почнуть масово вимирати, і добиратись годину до школи по наших бездоріжжях – це катастрофа. Тому, звісно, і багато інших речей, які є досить суперечливими, через те і «Свобода» не голосувала за цей закон, який практично стимулює розвиток сепаратизму, особливо в таких небезпечних регіонах на заході України, бо там прописано, що це дозволяється мовами ЄС. Це особливо у нас Буковина, Закарпаття і, звісно, російська мова, яка буде домінувати на Сході. Те, що вони хочуть — це фактично узаконення навчання російською мовою у школах.
Пропонується ввести поняття освітянського омбудсмена. Чи хтось розуміє, чим буде він займатись?
— Там створений ряд додаткових бюрократичних установ, тобто збільшення буде і видатків з бюджету. Я хотів ще сказати, що переклали фінансування практично шкіл і ПТУ на місцеві бюджети, тобто замість децентралізації ми отримали, що це спихнули, і тепер це буде не за бюджетні кошти, де передбачено було згідно закону навчання в професійно-технічних навчальних закладах і школах, а тепер це буде робитись переважно за місцевий бюджет. Тому я не готовий сказати точно, чим омбудсмен буде займатись, але те, що вони створюють додаткові комісії, які будуть перевіряти якість роботи педагогів, т.д., це додатково будуть далі йти кошти з держбюджету. Цей закон не є в інтересах української нації, тому сьогодні ми отримали реальну таку поразку, тому що дали повністю дозвіл, що навчання у вищих навчальних закладах, взагалі, в школах можуть навчатись мовою нацменшин, і я розумію, що цим будуть спекулювати, особливо на Сході, і це буде повзуча русифікація.
В четвер будуть слухати президента у ВР. Чого ви чекаєте від цього виступу?
— Я втомився слухати обіцянки президента. Я від нього вже нічого не очікую. Я вважаю, що він вже себе вичерпав і все, що міг нашкодити, він вже нашкодив. Чим більше перебування його на цій посаді, тим гірше для нашої держави. Це моя позиція, тому що людина займає деструктивну позицію. За його правління країна втрачає постійно, і втрачає економічний ріст, і зменшення населення нашої держави, і люди бідніють, понад 60% — за межею бідності. Все це відбувається під керівництвом Петра Порошенка і його уряду, і його парламенту, коаліції.
Які ваші сподівання на новий політичний сезон і на нову сесію?
— Треба, в першу чергу, розпускати цей парламент. Це саме основне. Чим більше цей парламент працює, тим більше шкоди вони голосують для українського народу. Я вважаю, що ця влада себе вичерпала. Вона збрехала, і кожен раз і бреше, і грабує український народ, і чим швидше буде перезавантаження, тим краще для українського народу. Я вважаю, що мають бути дочасні парламентські і президентські вибори.
Прийняття реформи освіти в ефірі "ГС" прокоментував також позафракційний нардеп Остап Єднак.
Ви голосували за освітянську реформу?
— Так. Я підтримував, я голосував за закон про освіту.
Що вас переконало, що ви голосували "за"?
— У мене самого — діти, дитина-школяр. Я на днях сина відвів у другий клас, і донька молодша в мене, два роки, і фактично через п’ять років вона піде до школи, і я теж особисто був зацікавлений у тому, щоб зараз почала мінятись система освіти. І я думаю, що те, що суспільний захист був по опитуваннях, можливо, низький, це якраз недовіра до ВР як до інституту, тому що останніми роками склалась ситуація, коли сама освіта розвивалась сама по собі, тобто якісь паралельні реальності, коли батьки на своїх плечах фінансували і додаткові підручники, і додаткові заняття, і додаткові ремонти, і комп’ютери, і т.п.
Зараз ми фактично синхронізували ці процеси, ми осучаснили закон про освіту, дали можливість розвиватись цій системі, забезпечимо цьому закону, зокрема, прозорість шкільних фінансів, оновлення, нова повністю система оцінювання вчителів і тому подібне, і цей закон ми поставили в перший пленарний день нової сесії через те, що він, мабуть, найбільш конфліктний політично. Якщо ми подивимось, хто голосував в цілому за закон, це всі фракції парламентські, здається, крім Опоблоку, тобто навіть були дискусії, дебати між опозицією і коаліцією, але в кінцевому варіанті всі повністю проголосували і підтримали саму реформу, дали вотум довіри міністерству на впровадження цієї реформи.
Михайло Головко критикував позиції, які стосувались саме мови.
— Я вважаю, що ми зробили крок вперед, захистили і просунули українську мову в системі освіти в дошкільній, шкільній і професійно-технічній. Іде величезний прогрес порівняно з діючими нормами закону Колісніченка-Ківалова, і ми захистили, з одного боку, просунули українську мову. З іншого боку, ми захистили мови нацменшин та корінних народів. Тобто ми витримали й інтереси держави Україна і державної мови, і стосовно європейських принципів підтримки мови нацменшин, корінних народів ми теж забезпечили ту підтримку. Тому, я вважаю, що це ідеальний компромісний варіант.
Штучно піднімають мовне питання в даному випадку?
— Це не штучно, це важливо було покращити суттєво ситуацію з українською мовою, в першу чергу, тому що більше 900 шкіл зараз, в яких викладається мова нацменшин і корінних народів, не знають достатньо добре української мови. Але ми розуміємо, що ми не можемо завтра вже зобов’язати школи, дитсадки перейти на українську мову, тому що це діти, і діти не винні в тому, що останні десь десять років у нас була проросійська політика і знищення української мови. Тому ми до 2020 року дали перехідний період, коли школи, дитсадки поступово будуть впроваджувати обов’язковість української мови, і таким чином для дітей це буде менш травмачно, і вони зможуть через 10 років вже повністю перейти чи працювати з предметами українською мовою.
Як ви розумієте посаду освітянського омбудсмена?
— Треба розуміти, що це рамковий закон. По ньому буде міністерство розробляти величезну кількість підзаконних актів, і це буде величезна і складна робота, можливо, будуть помилки і можливість теж їх виправити і якщо потрібно або зміни. Саме головне, що ми закріпили ці норми, і в подальшому ми будемо їх розписувати посадовими наказами, інструкціями і т.д.
Буде в четвер зустріч з президентом. Які ваші сподівання?
— Основна проблема з президентом – це те, що останні декілька років він говорив дуже багато гарних меседжів, гарних слів, і багато з них не були підкріплені реальними діями. Тому я буду з цікавістю слухати, мабуть, передвиборчі гасла на наступний термін, це будуть заяви, можливо, це буде напрямок на членство в ЄС, на членство в НАТО, і його зобов’язання під передвиборчі гасла. Для президента саме головне, щоб наступні два роки, щоб його обіцянки були підкріплені, інакше в нього тоді будуть великі проблеми з переобранням.
Ранее координатор платформы "Новая страна" Тарас Козак в эфире "ГС" заявил, что в результате пенсионной реформы люди, которые будут выходить на пенсию через несколько лет, получат лишь 35% от своей зарплаты.
Напомним, принятие закона об образовании — огромное достижение, поскольку он открывает путь для дальнейших позитивных изменений в реформе образования, считают советник министра образования Оксана Макаренко и директор школы №148 г. Киева Сергей Горбачев.
