РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Украина оказалась на втором месте во всем мире по площадям сельскохозяйственных земель, которые контролируют иностранные инвесторы. В первой пятерке вместе с нами — Индонезия, Россия, Папуа — Новая Гвинея и Бразилия. Об этом говорится в исследовании международной независимой инициативы по мониторингу земли Land Matrix Initiative.
Согласно отчету организации, под контролем иностранного капитала в Украине находится почти 2,5 миллиона гектаров. При этом почти всеми этими землями владеют всего восемь агрохолдингов с иностранным капиталом. Компаний на рынке, конечно, больше, но земель в их распоряжении в разы меньше.
Кстати, общая площадь сельскохозяйственных угодий в нашей стране составляет 43 миллиона гектаров.
Действительно ли иностранцы контролируют такие огромные площади земли в Украине, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил народный депутат от фракции "Народный фронт" Олег Медуница.
Читайте также: Земельное рейдерство и политика Кабмина
(текст публикуется на языке оригинала)
Якщо ми знаходимося вже в лідерах по кількості сільгоспземель під контролем іноземних компаній, щось зміниться після можливого запровадження ринку сільгоспземель?
— Слово "під контролем" трохи маніпулятивне. Тому що якийсь мати контроль — це значить садити і збирати врожай. А власність, очевидно, на цю землю знаходиться не у іноземних компаній і їх акціонерів, а у українців переважно.
Ви хочете сказати, що вони все ж таки не контролюють цю землю, яку вони обробляють?
— Вони її орендують.
І, відповідно, вони її контролюють на цей момент?
— З контексту, виходить так, що нібито вони цю землю контролюють по праву власності. Ви нас поставили в один ряд з Папуа — Нова Гвінея, де іноземці володіють землею. Тобто вони контролюють землю через володіння. Тут вони контролюють через оренду.
Ви посилаєтеся на маніпулятивне дослідження компанії, якій би я не довіряв. Тому, звичайно, агрохолдинги з іноземними інвестиціями прийшли майже на пусте місце в 2004, 2005, 2006 і 2007 роках, коли відбувалося масове банкрутство українських сільгосппідприємств, коли була проблема просто невикористання ріллі і невикористання людських паїв. Вони наповнили наше сільське господарство фактичним змістом. Вони привезли техніку, вони привезли технології. І зараз Україна — в лідерах по виробництву, по експорту сільгоспсировини, є нові термінали в приморській зоні, які перевалюють збіжжя українське на ринки світових країн. Сільське господарство дає, і не тільки, до речі, рослинництво, а і тваринництво, дає найбільше зараз валютної виручки в державу, і покращуючи наш платіжний баланс. Тому я б не бачив тут великої трагедії в тому, що іноземний бізнес працює в нас в аграрному секторі.
Після введення ринку сільгоспземель ситуація зміниться з використанням земель іноземними компаніями?
— Я би вжив такий термін, як власність. Це залежить від того, наскільки ми пропишемо законні можливість іноземним резидентам, як юридичним особам, так і приватним особам, право володіти і купувати українську землю. Наскільки я знаю, більшість гравців, які обговорюють правила продажу української землі, вірніше, навіть не української землі, а тієї землі, яка належить українським громадянам, бо державної землі насправді в нас дуже мало залишилося, майже вся земля належить громадянам. Переважною більшістю ці гравці, говорять про те, що право на володіння землею іноземців треба обмежити. В який спосіб це буде зроблено, очевидно, треба буде читати закони, проекти законів, які з'являться, різні варіанти земельної реформи, яка дозволить володіння землею і продаж землі, і тоді ми зможемо говорити, скільки власності буде гіпотетично в іноземців, скільки залишиться в людей.
Чи зміниться щось, бо зараз іноземні компанії беруть в оренду землі на 30, на 40, на 50 років?
— Вони переважно беруть у громадян. Громадяни їм дають цю землю.
Але де-факто саме вони їх контролюють, принаймні, на час оренди?
— Контролюють, громадяни здали, мають право, в оренду. Але для нас важливо, для України, те, щоб земля була в обробітку, щоб вона приносила гроші в бюджет, щоб сплачувалися податки. І ми бачимо, що це зараз є, тому що, наприклад, два роки тому в тому числі іноземні компанії, які займалися аграрним бізнесом і, як ви говорите, контролювали українську землю, вони не платили, наприклад, такого податку, як ПДВ. Після податкової фактично реформи, коли Яценюк починав, Гройсман закінчив, завели їх в режим повністю сплати ПДВ, що, до речі, наповнило фактично на голому місці значно державний бюджет, і ми в цьому році маємо профіцит державного бюджету, в тому числі завдяки іноземним компаніям, які сплачують податки, які працюють на українській землі.
Чи потрібно відкривати ринок сільгоспзепель, в ефірі "ГС" прокоментував також народний депутат від фракції "Батьківщина" Вадим Івченко.
Як ви ставитеся до дослідження Land Matrix Initiative?
— По-перше, це не нове дослідження, цьому дослідженню два роки. Друге — дійсно, у нас сьогодні іноземні компанії володіють сільгоспземлею в Україні, і фактично — це колосальна кількість гектарів. І ці компанії — публічні, вони показують прибуток із одного гектару приблизно 800 євро. І ці кошти, звичайно, виводяться на компанії, які є засновниками, тобто за кордон. Наприклад, у нас володіє така компанія, як "Ренесанс", 290 тисяч гектарів, фактично її власник — росіяни. От множте, будь ласка, 290 тисяч на 800, ви отримаєте майже два мільярди євро, які виводяться за кордон на рахунки компанії-засновника. Також, наприклад, така компанія, як "Не Пі Ейч", це такий американський приватний пенсійний фонд, який заробляє американським пенсіонерам, вони теж виводять ці кошти собі, і відсотки вже розподіляють серед американських пенсіонерів.
Наскільки ситуація може змінитися після можливого запровадження ринку землі в Україні?
— Це дійсно така ситуація є, і вона не зміниться навіть при ринку землі, оскільки цей законопроект, який обговорюється в міністерстві, він говорить про наступне. Навіть власник, якщо продав свою земельну ділянку, він зобов'язаний віддати в оренду тому орендарю, який до цього орендував. А ви знаєте, що договори у нас середні — за 64% — це від 15 років. Причому по закінченню, за два-три роки, вони постійно подовжуються ще на такий же термін. Тому можна сказати, що ситуація з ринком землі не змінить орендарів, які орендують ці земельні ділянки, оскільки це вимога асоціації, це вимога холдингів, і це вимога, в принципі, фермерів, великих фермерів, які орендують великі масиви, оскільки вони чітко розуміють, що якщо людина продасть свою земельну ділянку, і новий власник захоче віддати в оренду будь-кому іншому, або, наприклад, сам буде займатися власним сімейним господарством фермерським, йому законодавство це не дозволить, оскільки, перше — масиви у цих фермерів будуть зменшені, а по-друге, вони будуть отримувати, звичайно, менше землі — менше прибутку. І не дозволить ніхто прийняти ринок землі, коли ти сам при купівлі цієї земельної ділянки зможеш віддати в оренду або розпочати власний бізнес, оскільки звичайно, готується таке законодавство. Тому така у нас ситуація, і вона зміниться тільки тоді, коли ми зможемо прийняти зміни закону про оренду землі, де ми обмежимо в користуванні, наприклад, однієї юридичної особи або пов'язаної з нею осіб, тобто, де є хоча б одні і ті ж засновники, або пов'язані люди з цими засновниками, певну кількість тисяч, наприклад, гектарів. Тоді, звичайно, ця ситуація зміниться. Інакше, якщо ми не будемо говорити про обмеження в оренді, ці холдинги будуть розростатися.
Напомним, член совета ассоциации "Земельный союз Украины" Сергей Биленко считает, что снятие моратория на продажу частных сельхозземель разбалансирует аграрный рынок, так как не все фермеры или предприятия смогут найти деньги, чтобы выкупить арендуемый ресурс.
