РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
В июле этого года Украина сократила потребление угля почти на 20% — до 3,5 миллионов тонн по сравнению с аналогичным периодом 2016-го года. Об этом сообщает Государственная служба статистики.
В то же время по сравнению с июнем потребление угля в июле выросло более чем на 11%.
По данным Министерства энергетики и угольной промышленности за последние полгода украинские ТЭС и ТЭЦ уменьшили потребление угля почти на треть.
Удастся ли Украине присоединиться к мировому тренду постепенного отказа от использования угля, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы генеральный директор Центра исследований энергетики Александр Харченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
З чим пов’язане зменшення на 20% споживання вугілля в Україні?
— Відповідь, на жаль, дуже технічна і дуже приземлена. Перша частина – минулого року просто була велика спека, тому було дуже активне використання кондиціонерів, якого немає цього року і споживання електрики знизилось суто фізично, в липні майже на 12-14% знизилось щодо минулого року. Що стосується другої частини, минулого року вийшло так, що велика кількість атомних енергетичних блоків в цей період була на ремонті, частково на плановому, частково на аварійному, і тому було дуже підвищено виробництво аварійної електроенергії саме з теплових вугільних ТЕС. Цього року все було штатно, всі ремонти були виключно планові, тому атомна електроенергія зайняла свою частку і, таким чином, все це разом і призвело до того, що споживання вугілля значно скоротилось.
Тобто про загальний тренд щодо зменшення споживання вугілля говорити не варто?
— Я б на сьогодні не говорив, тому що жодних об’єктивних якихось чинників до зменшення споживання вугілля немає на сьогодні. Інша справа, що в разі модернізації наших електростанцій, якого вони конче потребують, споживання автоматично зменшаться на 15-17%, але для цього треба провести цю саму модернізацію.
На деяких ТЕС модернізацію вже проводять?
— Це дуже точкові речі і це не є модернізація повноцінна. Максимум, що в нас робиться, це капітальні ремонти, які не призводять до значного підвищення ефективності. Там є кілька капітальних ремонтів, проведені на Бурштинській станції, є певні роботи, які проводяться на Придніпровській, Трипільській, але все це є більше саме ремонти. Це не є модернізація, як заміна котлів чи заміна самих генераторів. Це капітальний ремонт, підтримка обладнання, яке вже давно відпрацювало свій фізичний ресурс і яке вже дуже давно є неефективним з точки зору світових стандартів виробництва електроенергії сучасних, але маємо те, що маємо.
Що під модернізацією слід розуміти?
— Сучасні технології використання вугілля пішли значно далі, ніж українські станції, побудовані за радянських часів, до 1980-х років, і нові генератори набагато більш ефективні і потужні, ніж ми використовуємо сьогодні із значно вищим коефіцієнтом корисної дії, і котли з коефіцієнтами, значно вищими корисної дії існують, але, на жаль, українська енергетика не мала ніколи кошти на те, щоб провадити такі заміни і впроваджувати реально ефективно обладнання, яке існує і яке не є чимось космічним.
Читайте также: Отличить уголь с Донбасса от угля Кузбасса невозможно — эксперты
Перехід з антрациту на вугілля марки Г – наскільки складний процес?
— Це не є якимось фантастичним процесом, це не суперскладно, і цей процес триває. На жаль, уряд дуже довго тягне це. Ми могли вже минулого року завершити цей процес. Але, як завжди, в Україні все, що пов’язане з державними структурами і з державними енергостанціями, просто довго перемішувалось і вирішувалось, і відкладалось, але нарешті цей процес пішов цього року. Кілька енергоблоків внутрішніх, три енергоблоки державних станцій, дві приватних переходять з марки А на марку Г. Я сподіваюсь, наступного року цей процес буде завершено. Це не є чимось дуже складним технічно, це не є чимось неможливим. Це питання півроку і дуже обмежених інвестицій, які не є не підйомними для наших енергетиків.
Коли ТЕС перейдуть на вугілля іншої марки, проблема з дефіцитом антрациту буде вирішена?
— Проблема з дефіцитом антрациту буде вирішено докорінно, тому що перестанемо споживати антрацитову групу, але для них не проблема з вугіллям марки Г, тому що його ми теж в разі, якщо перевести всі електростанції на це вугілля, то треба розвивати і видобувну промисловість або купувати в Польщі. Наші сусіди багато такого вугілля виробляють.
У загальній частці виробництва електроенергії вугілля яку частку становить?
— У нас приблизно 55% виробляє атомна, "Енергоатом", у нас приблизно 9-10% залежить від рівня води, виробляє "Укргідроенерго", і, відповідно, приблизно 32-35% виробляється на вугільних електростанціях.
А сонячна та вітряна електроенергія?
— Приблизно 1,7-2% від загального виробництва в Україні.
В енергетичній стратегії закладено збільшити цю частку до 11% до 2021-го року.
— Перший раз це було закладено ще в стратегії 2009-го року. Ми вже тоді мали приблизно 1% альтернативної енергетики і маємо те, що зараз маємо. Це зараз не дуже швидко рухається.
Ранее эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский в эфире радиостанции Голос Столицы заявил, что если Польша займется модернизацией украинских ТЭС, то польские угольщики гарантированно получат рынок сбыта.
Эксперт по энергетическим вопросам Сергей Дяченко заявил в эфире "ГС", что Украине придется импортировать антрацит еще пару лет, пока не удастся перейти на альтернативное топливо, а конечный потребитель все это время будет платить больше.
