РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
В первом полугодии 2017 года ритейлеры существенно восстановили активность. Так, в сегменте гипермаркетов произошло перераспределение доли рынка между основными игроками: французская сеть гипермаркетов Auchan Group приобрела девять гипермаркетов "Караван", три из которых расположены в Киеве. Кроме того, Auchan Group планирует открытие еще одного гипермаркета.
Большинство fashion-ритейлеров также объявили о намерениях расширяться в течение года, фокусируясь на торговых центрах в качестве локации для своих магазинов. Также ожидается выход потенциально новых игроков на украинский рынок.
Читайте также: Нет денег? Будь здоров и не болей. Цены на лекарства живущие не осилят
О тенденциях, которые наблюдаются на украинском рынке в последнее время, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал председатель Всеукраинской общественной организации "Союз защиты предпринимательства" Сергей Доротич.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки розвинений ритейл-ринок у нашій країні? Йдеться про роздрібну торгівлю?
— Так, абсолютно вірно, це роздрібна торгівля в різних сферах. Дуже розповсюджений зазначений вид бізнесу у нас, а ця тенденція пояснюється лише одним – більшою монополізацією ринку, коли більш великий бізнес просто монополізує, скуповує менший, і в такий спосіб більш жорстко поводиться на ринку для того, щоб мати певні конкурентні переваги.
Для української торгівельної системи — це ж не погано? Як споживач реагуватиме на такі перетворення?
— Це дуже спірний момент – чи не погано, чи добре. Люба монополізація – це завжди ризик, який залежить від волі власника бізнесу. Хочу привести приклад Великобританії, коли завдяки такій монополізації більша частина ринку опинилася в руках великих гравців, і практично було знівельовано малий і середній сегмент ритейлерів, і після певної, скажемо так, позитивної тенденції, ринок отримав негатив. Почалися монопольні домовленості, зговір, і були підняті ціни на продукти, а в споживача відповідно немає альтернативної точки, де можна отримувати ці товари чи послуги, і він вимушений бути залежним від того ритейлера, який диктує ціну. Тому це якраз не найстабільніша модель, коли найбільші гравці скуповують менших, навпаки, найбільш стабільно, коли цих гравців на ринку ритейлерів є якомога більше, тоді імовірність монопольної змови різко падає, і споживач в кінцевому випадку завжди отримує більш дешевий товар і більш якісний, тому що конкуренція, вона сприяє зниженню ціни роздрібної, зниженню рентабельності і надання більш якісного сервісу під час реалізації товару чи послуги. Монополізація – це точно не краще.
Спрацьовують закони ринку передусім, тобто конкурентне середовище всередині?
— Так. Якраз зараз в Україні дуже негативна тенденція — спостерігаємо "схлопування" малого та середнього сегменту, і справді мережі, зокрема мережі з іноземним корінням, вони більш впевнено себе почувають на українському ринку. Перш за все тим, що вони знаходяться під парасолькою дипломатичних установ, вони знаходяться в пріоритеті для наших можновладців, тому що це бізнес з іноземними інвестиціями, і його не так легко поставити в стрій і зобов’язати сприяти певним корупційним чинникам. Натомість національний бізнес потерпає – це ми спостерігаємо в усіх сегментах, не тільки в ритейлінгу, це і банківська сфера, це і сфера виробництва і реалізації, на жаль, так воно і є, що іноземний бізнес почуває себе більш впевнено, він в якійсь мірі монополізує, диктує умови ринку, а національний товаровиробник, товарореалізатор — пасе задніх. Це дуже негативна тенденція. Ми спостерігаємо її вже впродовж останніх двох років, цю динаміку.
А з іншого боку, щось не дуже інвестують іноземці в українську економіку?
— Тут ряд факторів, звичайно, які є об’єктивні. Справді, взагалі не тільки іноземці, взагалі в Україну ніхто не інвестує – і внутрішній інвестор не спішить так, і тим паче зовнішній. Ті гравці, які вже знаходяться на ринку, зокрема, "Ашан", інші, у них уже немає альтернативи, у них уже, знаєте, або іти до перемоги і збільшувати свою присутність і боротись за ринки збуту, тому що ринок насправді теж зменшується, купівельна спроможність українського населення суттєво падає і постійно зменшується, а відтак обсяги реалізації товарів треба утримувати на тому ж самому рівні, відповідно треба захоплювати інші сегменти, скуповувати, щоб не падала, скажемо так, прибуткова частина, і обсяг реалізованих товарів не зменшувався. Тому ті гравці, які вже є, вони вимушені скуповувати менших, знаєте, як велика риба поїдає меншу для того, щоби вижити.
І справді не йдуть до нас нові інвестори, нові інвестори не заходять, український, внутрішній інвестор не інвестує у зв’язку з багатьма факторами. Перш за все, давайте не будемо забувати – ми в стані війни. По-друге, ніяких реформ в Україні, зокрема в економічній сфері, реально кажучи, не відбулося. У нас не зменшено податкове навантаження, у нас не спрощенні процедури адміністрування, ведення бізнесу все так само залишається такою, знаєте, кармою, божим прокляттям, тому що це насправді дуже не благодатна справа, зокрема якщо це малий бізнес. В якійсь мірі великий бізнес більш-менш захищений, в нього є жирок, яким він може скористатися ведення цього бізнесу, тому навпаки ми спостерігаємо зменшення ділової активності в сегментах малого і середнього підприємництва, дуже багато стартапів і бізнесових ініціатив виїжджають з країни, зокрема це IT-сфера зараз масово переїжджає навіть в Білорусію, у нас є така тенденція, в Європу не кажучи, мале виробництво, зокрема виробництво малих побутових товарів масово переїжджає за межі України, тому насправді ситуація погана, і тому ми постійно звертаємось до уряду, що все-таки задекларовані реформи треба проводити.
Читайте также: Bitcoin. В Украине — суррогат, а в мире — это экономика
Напомним, соглашения о ЗСТ с другими странами принесут пользу Украине, только если внутри страны создать комфортные условия для ведения бизнеса, подчеркнул эксперт по экономическим вопросам Илья Несходовский.
