наверх
25.05.202018:20
Курсы валют НБУ
  • USD26.76- 0.01
  • EUR29.17- 0.29

Депортация журналистов: что законно, что нет

(обновлено: )29202
Свободные страны, в которых нет войны и нечем оправдывать резонансные решения относительно журналистов, не делают ограничений для работы СМИ, говорит медиа-юрист Юрий Крайняк.
Пресс-конференция. Архивное фото

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

Правозащитники назвали запрет российских СМИ в Украине недемократическим. По крайней мере, так считает неправительственная организация Комитет защиты журналистов со штаб-квартирой в Нью-Йорке.

В организации призвали Киев позволить "всем журналистам работать в Украине, независимо от редакционной линии их работодателей". Кроме того, эта организация призвала власти Украины снять все ограничения на деятельность спецкора Всероссийской государственной телевизионной и радиовещательной компании Тамары Нерсесьян, которую СБУ выдворила в Россию в начале недели.

Запрет некоторым зарубежным СМИ работать в Украине прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы медиа-юрист Юрий Крайняк.

(текст публикуется на языке оригинала)

Що саме є забороною діяльності іноземних ЗМІ з точки зору закону?

— З точки зору українського  законодавства, немає якоїсь особливої  норми, яка б забороняла діяльність  іноземних ЗМІ. Будь-який іноземний  журналіст може приїжджати в  Україну і без жодного дозволу може працювати. Так працюють BBC, CNN, «Аль-Джазіра», так може працювати в тому числі і журналісти державних ЗМІ РФ. І з огляду на ту інформацію, яка поширюється, то їх вигнали, в Росію депортували не через те, що вони належать до якогось неправильного ЗМІ, а принаймні там трохи по-іншому було сформульовані причини.

Як має Україна відповідати на такі заяви?

— Є таке золоте правило: коли не знаєш, що робити, роби  так, як зазначено в законі. Україна  має сказати, що є закон, яким, це такий самий закон, як є в США, як в будь-якій країні, який передбачає можливість примусового повернення іноземців з країни в країну походження або іншу третю країну, якщо їх дії якимось чином порушують законодавство країни перебування. З тої інформації, що поширюється ЗМІ, я так розумію, що журналістку депортували не стільки через те, що вона належить до цієї ВДТРК, скільки через те, що вона поширювала інформацію, яка не відповідає дійсності, чи займалася пропагандою, і в принципі, відповідно до закону, юридичні підстави є. Тому що за законом про правовий статус іноземців, будь-який іноземець може бути депортований з України, якщо його дії суперечать інтересам забезпечення національної безпеки.

А якщо ми відкриємо закон про основи національної безпеки, то там зазначено, що такою загрозою є порушення національного інформаційного простору, в тому числі перекручення інформації, поширення недостовірної інформації, і те що вони називають маніпулювання соціальною свідомістю. Фактично, мова йде про пропагандистську діяльність, а не про класичну журналістську. Тому я думаю, що якщо стане в України питання якимось чином пояснити, то я думаю, що вони знайдуть приблизно таку саму аргументацію, державні органи, як і в випадку з Євробаченням, коли не була допущена людина, учасник конкурсу, так і тут. Що не треба порушувати законодавство країни перебування, і у вас все буде добре. Така сама логіка діє і в будь-якій іншій країні.

Читайте также: Медиаскандал в ФРГ: заявление журналистки стоило ей работы

Чи може ця неурядова організація чинити тиск на українську владу?

— Громадські організації  діють для того, щоб представляти громадський інтерес. Будь-яка громадська організація може чинити тиск на держоргани. Але цей тиск має спрямовуватися на те, щоб якимось чином забезпечувати панування законності, верховенства права, наприклад, прав журналістів тощо. Як я розумію, що з цієї акції ми ж не маємо випадок, коли забороняється займатися журналістською діяльністю в принципі. Мова йде про порушення лише законодавства країни перебування. І я думаю, це може бути підставою. Але тут є тонка межа. Річ в тім, що дійсно журналісти перебувають під особливим захистом, тому що будь-яке поширення інформації забезпечується, охороняється, в тому числі міжнародними конвенціями. І вплив, роль взагалі міжнародних журналістських організацій хоча і з одного боку така церемоніальна, а з іншого боку вона досить така серйозна, тому що не прийнято в цивілізованих країнах, щоб держава якимось чином сварилася з журналістськими організаціями. Але як ми бачимо вже багато разів, коли реакція міжнародних організацій, вона була спочатку одною, потім вони якось змінювалися, або не змінювалися, але просто вони були не настільки адекватні тим подіям, які відбуваються в Україні. Ми можемо згадати, як міжнародні журналістські організації заперечували проти заборони в Україні ретрансляції телеканалів ОРТ чи "Росія 24", вони також виступали проти цього. Але Україна ввела таку заборону, вона на сьогодні діє, тож ми бачимо, що позиція міжнародних журналістських організацій може бути проігнорована державою, якщо держава вважає, що це не відповідає національним інтересам чи національному законодавству.

А як бути з забороною на діяльність українських ЗМІ у Криму? Чому ця організація не виступає проти цього?

— По-перше, ми не знаємо, яка позиція цієї організації  стосовно українських ЗМІ в  Криму і взагалі в РФ. В РФ взагалі інша система. Якщо ми кажемо, що будь-який іноземний журналіст може приїжджати в Україну, ніде не реєструватися і одразу працювати, то там інше, там треба отримати акредитацію і після цього ти вже можеш теоретично працювати. І я думаю, що журналістські організації якимось чином вказували на це, бо це дійсно оригінальна система… Тобто вона характерна для багатьох авторитарних режимів, яким Росія в принципі є. І режимом, від якого Україна максимально намагається відхрещуватися. І я думаю, що вони якимось чином виступають, але ми просто саме за цим не слідкуємо. Зараз у нас є ізольований елемент, є журналістка, яка робила якийсь репортаж, в якому були якісь перекручені факти, те, що відповідно до закону кваліфікується як маніпулювання суспільною свідомістю, і СБУ чи хто там, прийняв рішення про видворення їх за межі території України. Якщо ці всі факти відповідають дійсності, то тут можуть бути підстави. Але точно сказати, чи є вони, чи нема, це треба дійсно брати конкретного журналіста, дивитися його діяльність і розбирати на атоми, щоб зрозуміти, наскільки воно не відповідає нашому законодавству.

Яким є світовий досвід в цій сфері? За яких умов журналісту можуть відмовити в роботі на території іншої країни?

— Знову ж таки, треба  розмежовувати. Саме журналістам зазвичай не відмовляють в роботі. Цю ж журналістку допустили в Україну і їй не був поставлений бан одразу на в'їзді до країни. Можуть, я думаю, якимось чином обмежувати… Дійсно, конвенція допускає, в режимі надзвичайного стану, під час воєнного стану можуть 100% обмежувати журналістам. Ми маємо приклад РФ, де можуть просто обмежувати, бо ти не пройшов акредитації в МЗС. Є багато прикладів, коли українські журналісти приїжджали в Крим і не проходили акредитацію, тому що була історія з сайтом "Миротворець", коли всіх журналістів, які пройшли акредитацію в МЗС РФ, їх прирівняли до сепаратистів. І журналісти, я просто знаю таку історію, що вони заїжджали в Крим, не проходили таку акредитацію, щоб в "Миротворець" не попасти, і одразу ФСБ забирала і шила якісь кримінальні злочини. Тобто різні країни по-різному регулюють ці питання. Вільна країна, в якій нема жодних обмежень, нема війни і нема чим виправдовувати якісь такі резонансні рішення з приводу журналістів, зазвичай вона не робить ніяких обмежень. У нас ситуація, якої в Європі нема зараз, і в світі в цивілізованому напевно ніде більш нема. І багато таких норм правозастосування доводиться вигадувати прямо на ходу і от ми маємо такий випадок, я думаю, тут.

Чи потрібно обов'язково акредитуватися для роботи в іншій країні?

— В принципі, це рішення  кожної держави, як вона хоче, так і робить. Але зазвичай  непотрібно навіть посвідчення  журналіста. Бо навіть за Конституцією  у нас кожна людина має право  збирати законними засобами інформацію.

Ранее Игорь Чайка заявил в эфире "ГС", что в Украине на журналистов оказывается давление со стороны политиков и владельцев изданий и медиа, которые также имеют непосредственное отношение к политическому процессу.

Шеф-редактор интернет-издания "Детектор медиа" Наталья Лигачева заявила в эфире "ГС", что украинские СМИ становятся средствами развлечения, а не влияния и даже не информирования, что может привести к тотальному, навязчивому и нахальному пиару.

Самое читаемое
    Темы дня