РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Министерство финансов выступает за оптимизацию, сокращение или отсрочку оплаты взносов в международные организации, членом которых является Украина. Принимать такие шаги решено в следующем году. Об этом говорится в письме Минфина главным распорядителям бюджетных средств, формирующих запросы в проект главной сметы страны на 2018-ый.
В Минфине отметили, что проект расходов по каждому пункту должен подтверждаться детальными расчетами и экономическими обоснованиями, отвечать требованиям относительно жесткого режима экономии бюджетных средств, упорядочения финансовых обязательств государства и согласования их с реальными возможностями госбюджета.
Что означает оптимизация средств, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы кандидат экономических наук, управляющий партнер консалтинговой компании "Финансовая студия" Евгений Невмержицкий.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки обґрунтованими можуть бути рішення відстрочити оплату внесків у міжнародні організації?
— Україна є членом багатьох міжнародних організацій, зокрема це фінансові, це економічні організації, демократичного напрямку, політичні та інші. Наприклад, захисту природного середовища. На сьогодні економіка України перебуває в досить важкому стані, і країна скоріше користується фінансовою міжнародною допомогою, і Україні дуже і дуже цікаво бути активним членом цих організацій і використовувати їхні можливості, насамперед це фінансові можливості. Наприклад, Україна є членом групи Всесвітнього банку, ЄБРР, міжнародної асоціації розвитку та інших. Україна використовує фінансові кошти, і використання цих грошей, можливостей фінансових цих організацій є дуже вигідним для сьогоднішньої України. І не лише в тому, що є можливість надходження коштів, а це підвищує загалом інвестиційний клімат. Якщо б наш Мінфін дбав про інтереси країни, то не було б подібних заяв. До речі, тому конкретизації нема, це просто є заява. Але заява, що вона означає? Це означає, що Україна скорочувати свої витрати, оптимізувати витрати збирається шляхом обмеження фінансування міжнародних організацій. Звичайно, в сьогоднішній ситуації дуже важливим є оптимізація фінансових витрат, але є інші статті цих витрат. Наприклад, Мінфін профіцит бюджету спрямував на субсидії, що шкодить економіці держави, замість сприяння розвитку малого бізнесу. Тобто загалом це має негативні наслідки для інвестиційного клімату і економіки держави.
Про які суми може йти мова?
— Річ в тому, що загальним чином оцінювати активність України в кожній міжнародній організації — це як так само як оцінювати загальну температуру по лікарні. Звичайно, кожна організація має свій сфокусований напрямок, і тут треба окремо розбиратися, а не загалом. Загалом можна сказати, що Україна зацікавлена в тому, щоби найбільше, найактивніше інтегруватися в світовий, насамперед європейський економічний простір, і у нас є всі підстави для цього. І економічні, і політичні. І це треба використовувати.
На вашу думку, з якими міжнародними організаціями краще не жартувати й все ж сплачувати внески?
— Наприклад, група Всесвітнього банку. Всі відповідно складові, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, багатостороння агенція по гарантіях та інвестиціях. Насамперед це фінансові структури, які на сьогодні є донорами України і кошти яких нам цікаво використовувати, і співпраця з якими Україну дуже цікавить. Тому що це не лише дешеві фінансові ресурси, а як я вже сказав, це ознака того, що нам довіряють, нас кредитують і що Україна має певний кредитний рейтинг. І це зацікавленість. Тобто перш за все, в економічних організаціях, фінансових організаціях, а також, звичайно, організаціях, які стосуються демократії, захисту прав, тому що у нас на сьогодні має місце зовнішня військова агресія, і Україна має шукати захисту, допомоги у міжнародної спільности.
Що нам загрожує, якщо Мінфін вирішить відтермінувати внески?
— Це питання кожної окремої організації. І загалом це може бути зниження активності цієї організації відповідно в Україні, це може позбавлення права голосу, це замороження певних проектів, які вже почалися в Україні, при обмеженні внесків ці проекти можуть бути призупинені. Тобто санкції можуть бути різними. І загалом це втрата цікавості до України, і тут ця заява виглядає, на мій погляд, як крок до корупційної можливості держави, закриття, в той самий період часу, коли, навпаки, ми вимагаємо, ми дуже зацікавлені у відкритості, і тому, щоб світ співпрацював з Україною. А тут відповідно заява саме на міжнародних організаціях акцент і без конкретизації. Звичайно, є певні міжнародні організації, де і варто було б скоротити, бо це може бути економічно недоцільно, або з іншого боку недоцільно, але робити ці заяви прилюдно, публічно, я не бачу сенсу в цьому, тобто це не є дбайливим ставленням до бюджету країни і до економіки країни. Коли, я підкреслюю, в сьогоднішній ситуації, коли Україна потребує, конче потребує міжнародної допомоги і користується нею, і не лише економічною, але і політичної, інформаційної допомоги, Україна потребує покращення свого іміджу в світі і сьогодні в ситуації зовнішньої військової агресії, прем'єр робить заяву, що ми розглянемо можливість обмеження фінансування міжнародних організацій.
Тобто цей крок матиме негативний вплив на репутацію України?
— Ця заява, вона не є конкретною, і вона не має якихось, скажімо, негайних наслідків, це не є якоюсь вказівкою до дій, тобто розглянути. Це є риторика. Це є політична риторика. Але якщо оцінювати цю політичну риторику, на загальний стан вона має вплив отакий, як вже вище ми розглянули.
Мінфін написав відповідного листа до головних розпорядників бюджетних коштів, які мають формувати кошторис на наступний рік. Це просто рекомендація?
— Звичайно, Мінфін це є основний виконавчий орган економічної політики країни. І саме Мінфін готує бюджет і це є дуже суттєвим. Тобто на цю заяву має бути відповідна реакція і відповідні міністри, і прем'єр, мають отримати звіт, яким чином відреагував на цю його заяву і як запропоновано саме скоротити ці витрати на фінансування міжнародних організацій.
Напомним, Украина не сможет оплачивать внешние долговые обязательства только за счет госбюджета, отметил в эфире "ГС" доктор экономических наук Алексей Плотников.
Ранее директор Института социально-экономической трансформации Илья Несходовский в эфире "ГС" пояснил, что благодаря росту зарплат в стране оживилась торговля, а это положительно повлияло и на другие отрасли.
