РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Польша намерена возобновить дискуссию с Украиной по вопросам исторического примирения. Об этом в интервью российскому изданию "Коммерсант" заявил глава польского МИД Витольд Ващиковский.
По словам министра, в декабре прошлого года во время официального визита президента Украины Петра Порошенко в Польшу шла речь о решении исторических разногласий по примеру переосмысления Холокоста в Израиле. То есть отметить тех украинцев и поляков, которые спасали друг друга во время войны и после нее. В то же время конкретных договоренностей по этому поводу нет.
Ващиковский посоветовал украинцам не строить историческую идентичность на личностях Шухевича и Бандеры.
Он также отметил, что, несмотря на исторические споры, поляки понимают значение суверенной Украины для безопасности Восточной Европы.
Ранее глава МИД Польши заявил, что Варшава потребует от Киева решить все исторические разногласия, и с Бандерой Украина в Европу не войдет.
Что происходит в отношениях между Украиной и Польшей, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Александр Палий.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому нинішні відносини України та Польщі так легко погіршилися через історичні розбіжності?
— Вони погіршились не через історичні розбіжності, а через те, що деякі політичні сили Польщі, які ми умовно називаємо націоналістичними, їм здається, що Польща настільки зміцніла, що може повторювати свої старі помилки і нав’язувати Україні своє бачення.
Які старі помилки?
— Ті помилки, які призвели до того, що найбільша і найсильніша держава в Європі Річ Посполита в XVI столітті через пару сотень років конфлікту з Україною перетворилась на ніщо. Саме ці помилки, власне кажучи, ця зверхність і спроба нав’язати іншим своє бачення призвели до такого результату. В XIX столітті поляки це дуже добре розуміли, цей факт, але минуло трошки часу, і деякі з них почали забувати.
Читайте также: Украина в дурмане бандеровской идеологии — Nasz Dziennik
Є зацікавлені в поганих відносинах наших країн?
— Є не зацікавленість в поганих відносинах, а є зацікавленість в тому, щоб нав’язати Україні свою точку зору. От і все. Але це далеко не всі поляки і не все польське суспільство, не весь польський політикум, це частина такого політичного спектра. Крім того, проблемою є те, що в Польщі вибухове зростання, дуже стрімке, змінились на помірні темпи.
Тобто більша частина поляків не збирається чіпати минуле?
— Більшість будь-якого суспільства розуміє, що вона на минуле не впливає, і ці розмови політиків, які хочуть значно легшим шляхом піти, тому що працювати над прискоренням, над перетворенням Польщі за економічною ефективністю на західну Європу, над цим дуже важко треба працювати, а сказати, що хтось винен або що хтось гірший – це значно легше.
У нас також не вміють концентруватись на майбутньому…
— Я скажу, що тут справа не в тому, хто куди впирається, а справа в тому, що зараз Україна проходить нормальний етап становлення національної ідентичності, який був штучно перерваний Російською імперією свого часу. Зрозуміло, що ми шукаємо тих людей, які чимось жертвували для країни, життям насамперед, і вважаємо, що ці люди гідні поваги, шани від нашої країни і вдячності. І це нормально і було б дуже дивно, якби українці були б вдячні не своїм героям, а чужинцям.
Як ви оцінюєте ідею глави МЗС Польщі взяти за приклад для історичного примирення досвід Ізраїлю? Що тут мається на увазі?
— Не знаю, що тут мається на увазі. В Ізраїлі не дуже багато досвіду історичного примирення.
Можливо, йдеться про тих самих праведників, але українців?
— Можливо. Це хороша ідея. Якщо цей досвід, то це нормальний.
Читайте также: Стоп Бандера, пока Polska nie zginela
Зараз історичні розбіжності заважають політичному діалогу між країнами?
— Ні. Поки що серйозно це не заважає, тому що ми бачимо, що є достатньо такого тверезого мислення польського керівництва. І те, що тон пом’якшився у польського керівництва, свідчить про те, що там все-таки тверезомислячий підхід переважає. Поляки дуже емоційний народ, як і українці.
Дискусії щодо історичного примирення буде відновлено?
— Я думаю, що ця дискусія постійно йде, і навіть коли ми з вами говоримо, це вже якийсь елемент дискусії, хоча більшість нас не чують, але кому треба, ті почують.
Які точки дотику мають Україна і Польща, щоби покращити відносини на майбутнє?
— Точки дотику дуже прості. Це збіг інтересів двох країн в більшості пунктів національних інтересів та інтересів у сфері безпеки. Крім того, точки дотику полягають в тому, що дві країни можуть знайти спільний грунт на дуже простих принципах, які є основами культури обох народів, тобто християнських принципах. І якщо ми розуміємо, що, з одного боку, всі, хто чинили злочини проти цивільних, їхні дії мають бути засуджені, а, з іншого боку, ті люди, які віддавали життя за свої народи, вони мають право шануватись в обох країнах, якщо ми до цього підійдемо з однаковим розумінням і до поляків, і до українців, то тут не буде ніяких питань. Тобто нам потрібно це християнське розуміння засвоювати, що важливо.
Щодо заяви голови МЗС Польщі стосовно того, що Варшава вимагатиме від Києва владнати всі історичні розбіжності, включно із постаттю Бандери, якщо постане питання вступу в ЄС? Як це можна розцінювати?
— Це питання не сьогочасне. Питання вступу до ЄС перед нами постане не дуже швидко, це по-перше, а, по-друге, до того часу зміниться багато польських прем’єрів і президентів, можливо, і це питання, яке будуть вирішувати зовсім інші люди.
Напомним, председатель совета внешней политики "Украинская Призма" Геннадий Максак считает, что ультимативные заявления Витольда Ващиковского в сторону Украины связаны, прежде всего, с желанием повысить свои рейтинги в Польше.
