РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Петр Порошенко провел переговоры с президентом Беларуси Александром Лукашенко. Украина будет экспортировать соседям электроэнергию. Страны будут совместно открывать предприятия и производить товары.
Также украинский президент заявил, что уже в понедельник состоятся переговоры в нормандском формате в телефонном режиме. Лукашенко в свою очередь гарантировал Украине безопасность.
Итоги встречи Петра Порошенко и Александра Лукашенко прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы председатель совета внешней политики "Украинская призма" Геннадий Максак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Вже в понеділок пройдуть телефонні перемовини у норманському форматі. Чого варто очікувати?
— Дуже б хотілося б, щоб це зрушення було, тим більше, бачимо, зараз йде не деескалація, а ескалація. Тобто я думаю, щось може бути на рівні домовленостей, але щодо серйозних зрушень в політичному плані, я думаю зарано очікувати. Ще не всі сторони готові. Ще позиції узгоджуються і,власне, притираються нові члени до цього норманського формату, я маю на увазі Еммануеля Макрона.
Яких ви очікуєте результатів цих перемовин?
— Це скоріше знову буде домовленість про наступні домовленості. Конкретних змін щодо політичних частин, щодо питань, які стосуються вирішення конкретних соціальних питань, щодо бранців, я не думаю, що будуть великі досягнення. Єдине, що може бути — мінімальні поступки назад щодо ескалації, яку ми зараз бачимо на Донбасі, коли гинуть наші хлопці. Тут може бути я думаю ця ескалація і виникла для того, щоб потім її можна було трішки зменшити. Але в політичному процесі немає ніяких сигналів для того, щоб щось було покращено.
Смотрите также: Безсмертный о деле Шеремета и "неуместном" визите Лукашенко в Киев
Заява Порошенка стосовно умови, яка буде поставлена під час телефонної розмови, а це припинення вогню по всій лінії зіткнення прозвучала як ультиматум. Чи можна стверджувати про загрозу відходу з мінських домовленостей?
— Можна говорити про відмову і відхід від домовленостей, коли є запасний варіант і запасні угоди. Наразі ми бачимо, що всі європейські партнери, які виступають, вони вказують, що, дійсно, угода не є найкращою. Вона погана для України, але кращої наразі немає і, можливо, отримав би якусь премію той, хто придумав би новий формат, який би змусив Володимира Путіна щось вирішити і піти на поступки. Тому, я думаю, що мінські угоди будуть залишатись мінськими в тому плані, що вони будуть основними для перемовин, для зустрічей, поки іншого формату немає, навіть за участю Росії, навіть за участю США.
Лукашенко сказав, що його позиція стосовно конфлікту незмінна. Він яку саме позицію зберігає?
— Він готовий надавати майданчик в Білорусі для того, щоб вирішити конкретні питання, що стосуються цього конфлікту. Це і зустрічі тристоронньої контактної групи, це і з інших питань, тобто те, що є братні народи, за які душа болить, і за Росію, тому що там страждають, і за Україну і треба миритись. І Білорусь в цьому плані готова продовжувати свої напрацювання. В них є й інші пропозиції, але, я так розумію, офіційний Київ їх не сильно сприймає всерйоз, тому що, розуміючи статус і позицію Білорусі, важко сприймати її як нейтральну країну, коли мова йде про якісь політичні рішення.
Чим би ви пояснили двогодинне запізнення глав держав?
— Я думаю, є дуже багато питань, які потребують обговорення. Не так часто все ж таки є можливість, а створюються відповідні позитивні обставини, коли Білорусь продемонструвала, що вона готова на контакт. Це я говорю про Парламентську Асамблею ОБСЄ, де в Мінську проходили перемовини і було прийнято декілька декларацій, резолюцій, які ж важливими для України. Саме це дає можливість пану Лукашенку пропонувати більші ініціативи і більші ідеї щодо подальшого. Крім того, необхідні певні гарантії, які не можна сказати вголос, бо ми розуміємо, крім нас це чує Росія, а Білорусь має певні відносини з РФ, які відрізняються від українських. Тому можливо, що ці гарантії або завірення зайняли так багато часу, тому що, дійсно, є про що говорити — і про навчання і про питання кордону, і інші питання, які пов'язані з Донбасом, можливо, і з Кримом.
Стратегічно важливі для України які напрямки? Економіка?
— Економіка завжди була у нас стратегічно важливою, тому що з цього виходить і білоруська сторона. Вони завжди намагались і політичну складову трішки приховати про те, що ми економічно торгуємо. Для України це потрібно, тому що ми розуміємо, що у нас торгівля значно упала за рахунок того, що є конфлікт з РФ, ми перелаштовуємо свій бізнес, свої підприємства на європейський ринок, але все ж таки Білорусія є четвертим торговим партнером і торгувати необхідно, тим більше по тому, що є великий дисбаланс в торгівлі. Ми імпортуємо більше за рахунок палива, інших нафтопродуктів, ніж експортуємо в цю країну. Тому і тут є над чим працювати і, дякуючи тому, що Білорусь, розуміючи, що їм теж необхідний ринок, вони тримають, хоча РФ пресує, вони тримають зону вільної торгівлі в рамках СНД з Україною і це теж надає можливість працювати саме через цей канал.
Смотрите также: Лукашенко в Киеве: встреча с Порошенко
Україна і Білорусь будуть випускати спільну продукцію. Наскільки тісним може бути співробітництво в цій сфері?
— Мені б дуже хотілося б бути оптимістичним, але майже років п'ять-шість від України і Білорусі, коли вони зустрічаються. Тому, звичайно, є певні можливості в рамках машинобудування, тому що ця галузь є і в Україні, і в Білорусі розвинені. Можливо, є можливості по обробці і, скажімо так, по м'ясопродуктам, по переробленню і потім по реалізації нафтових продуктів, які були вироблені в Білорусі, мені здається, що більш серйозно і це буде затратно і наразі ми не готові тут повністю включитись. Немає бачення кінцевого, що ми хочемо, з якими регіонами. Тобто ця заява може бути початком чогось, але, наразі, я думаю, це тільки лише сам старт.
Напомним, специальный корреспондент Александр Ивасивка сообщил, что Петр Порошенко и Александр Лукашенко во время мероприятий, посвященных годовщине аварии на ЧАЭС, говорили о минском переговорном процессе.
