РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
В России решили простить долги крымчанам перед украинскими банками. Если у жителя полуострова долг перед украинским банком ниже пяти миллионов рублей в эквиваленте, то его просто спишут.
Если долг выше этой суммы, то необходимо заплатить 5% от тела и спишут 20%. A если заплатить 20%, то спишется весь долг полностью. Часть долгов крымчан уже выкуплены российскими коллекторами.
Ситуацию со вкладами в банки в Крыму прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы член совета Национального банка Украины Василий Фурман.
(текст публикуется на языке оригинала)
А ці банки, які не продавали боргів кримчан російським колекторам, вони списують ці борги? Кримчани нікому нічого не платять та нікому нічого не винні?
— Там ситуація була наступна, що після втрати Криму приватні банки, особливо з великими позичальниками, почали спілкуватися з погашення заборгованості також з дисконтом. Тобто пропонувавши ті чи інші вигідні умови. І ряд позичальників погоджувався на ці умови. Ті позичальники, які відмовлялися, зрозуміли, що вони не погашали і сьогодні ця заборгованість висить на балансах українських банків, як просрочена і так далі.
А тим позичальникам, які не погоджувалися погашати кредити, чиї кредити не було продано російським колекторам, чи застосовувалися до них якісь санкції?
— Зрозуміло, що українські банки проводять однозначно всю необхідну роботу. І зрозуміло, що є відповідні рішення судів, які говорять про те, що ці позичальники мають повернути на користь того чи іншого комерційного банку ту чи іншу заборгованість.
Читайте также: Эксперт: банковская сфера выздоравливает благодаря росту экономики
Скільки викуплено зараз боргів кримчан в українських банків колекторами?
— Я не думаю, що є така інформація узагальнена. Просто, якщо брати ту загальну інформацію, яка є в ЗМІ, то мова йде про цифру більше мільярда російських рублів.
Це досить небагато, якщо порівнювати з 20 мільярдами гривень, які б втратили українські банки.
— Так, але там дисконти, це перше. По-друге, була частина заборгованості, яка була в тому числі погашена частково перед комерційними банками. Той же самий Володимир Константинов, який сьогодні займає одну з керівних, я так розумію, управлінських ролей в кримській владі. Він же був колись власником. Там було таке велике підприємство «Консоль», яке дуже багато будувало в Криму, ще до революційних подій, і він дуже багато заборгував різним і державним, і приватним українським банкам.
А кому більше видавали кредитів серед кримчан?
— Я не можу вам сказати, кому більше. Однозначно, що там був ряд великих підприємств. Зокрема «Консоль», інші підприємства, які кредитувалися в корпоративний сектор. А питання, зрозуміло, що дуже багато було фізичних осіб, які брали кредити на ті чи інші потреби, чи на купівлю автомобілів, чи квартир, чи на кеш-кредити. Не було якихось особливостей розвитку кредитування в Криму. Чимось Крим не відрізнявся від інших областей України. Тобто ті тенденції, які були на материковій частині, вони повністю відповідали кримським реаліям.
Що з тими мешканцями АР, які переїхали на материк вже? Який об'єм їхніх кредитних зобов'язань?
— Знову ж таки, ситуація у кожного банку складається по-різному, тому є ті люди, які справно виплачують заборгованість, є ті люди, які домовилися з комерційними банками і погасили заборгованість. Є ті люди, які не сплачують з різних причин. Але ще раз я хотів би наголосити, що незважаючи на те, що з одного боку, якщо брати загальну систему по українським банкам сьогодні заборгованість є дуже просрочена і є дуже значною. Тобто ця цифра складає 56% від загального кредитного портфелю. Але кожен позичальник, який брав кредит, має повернути цей кредит. Тому однозначно треба йти до банку і домовлятися. Банки завжди йдуть назустріч позичальникам.
Який загальний об'єм кредитного портфелю в банківській системі зараз?
— Загальний портфель сьогодні українських банків, це близько одного трильйона гривень. І левова частина цих коштів, це корпоративний бізнес. Фізичних осіб кредитний портфель складає більше 250 мільярдів. Все інше, це корпоративний бізнес.
А ця цифра збільшується?
— Ця цифра збільшується. Тобто сьогодні за оцінками експертів, можна сказати про те, що сьогодні банки вже готові активно починати кредитувати в першу чергу населення. Якраз значні показники росту, коли починає населення кредитуватися. Але корпоративний бізнес сьогодні також вже готовий брати кредити. Питання лише в тому, що з одного боку ми живемо в нових реаліях. Просто банківська система пройшла період очищення і готова кредитувати, але зросли вимоги до позичальників, тобто з'явилася нова регулятивна база. Я вам сказав, що 56% сьогодні кредитів, які є проблемними, тому банки дуже і дуже обережно підходять до позиції кредитування. І потрібно вирішувати. Якщо ми хочемо, щоб в Україні активізувалося кредитування, потрібно вирішувати ряд системних проблем, тому що дуже сьогодні багато можна почути звинувачень, наприклад, на адресу банків, що вони не хочуть кредитувати. Якщо ми хочемо, щоб сьогодні банки кредитувати, то потрібно вирішити ряд системних проблем. Перше, це судова реформа, тому що всі ми знаємо, як сьогодні працює судова система. Друге, це нові правила гри, тобто потрібно приймати ряд законів, які потрібні банківському ринку, там є більше 30 законів, які треба приймати. Далі, це нова державна політика. Тобто держава повинна бути більш активною в держкредитуванні, в тому числі в кредитуванні пріоритетних галузей через державні цільові програми, які до речі є в усьому світі.
Ранее экс-министр обороны Украины Анатолий Гриценко в эфире радиостанции Голос Столицы заявил, что законопроект по банку "Михайловский" был принят из-за страха властей перед майданом.
Также эксперт в банковской отрасли Игорь Шевченко и финансовый аналитик Ярослав Колесник в эфире "ГС" прокомментировали махинации в банке "Михайловский" и пояснили, почему перед обманутыми вкладчиками должен отвечать и НБУ.
