РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Нацбанк опасается чрезмерного роста уровня инфляции. Там объясняют свои опасения желанием правительства повысить пенсии и зарплаты в 2017 году. Именно этот фактор и может повлечь чрезмерный рост инфляции, а как следствие, инфляционные цели на следующий год могут быть не выполнены.
Кроме того, в НБУ говорят, что это все может негативно повлиять на среднесрочные перспективы экономического роста Украины.
Ранее регулятор сообщил, что инфляция в июне оказалась выше предварительных прогнозов. Это объяснили ростом цен на продукты питания и усилением влияния админфакторов.
Какой инфляции стоит ожидать, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал эксперт по вопросам финансов, бывший член совета НБУ Василий Горбаль.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи виправдані побоювання НБУ, інфляція дійсно може сильно зростати?
— Це насправді типові застереження, які правління, відповідно потім і рада, готують під час затвердження основ грошово-кредитної політики. Ці матеріали з’явилися, якраз правління приготувало їх для затвердження на раду НБУ, та як НБУ ставить достатньо амбітні цілі на 2018 і 2019 рік, і це, я скажу, позитив, що ми перейшли до середньострокового планування. На кінець 2018 року ціллю стоїть рівень інфляції 6%, на кінець 2019 – 5%. Крім того, перейшли на щоквартальне планування, чого раніше не було, тобто це відмінність. І типовими завжди є застереження стосовно росту соціальних виплат без відповідного економічного росту, тобто це, я не скажу, що чергове застереження, але, скажем так, воно мало би бути, щоб уряд, приймаючи ті чи інші рішення, розумів, що будь-які виплати мають бути підтверджені економічним ростом.
Дивіться, в червневому підвищенні інфляції, яке було трошки вище, ніж очікувалось, є зокрема і питома вага підвищення тарифів. От вплинуло. Тому такі речі певною мірою звичайно є прогнозовані, НБУ неодноразово у різні часи звертав увагу різних урядів, наприклад, на те, що певні виплати потрібно хоча б погоджувати або координувати з НБУ, особливо це стосується тих виплат, капітальних виплат, що досить часто відтягуються, і ця практика фактично всіх урядів, всіх мінфінів, вона на кінець року. Тобто от, на жаль, певні вади бюджетної політики зберігаються.
Серед причин надмірної інфляції в НБУ говорять про підвищення пенсій і зарплат. А з іншого боку, наприклад, відмова МВФ надавати нам зараз транш також, мабуть, вплине на те, що буде менше обігової маси, менше грошей у держави, і знову-таки може призвести до інфляції, правда, про це замовчують?
— Якщо ми говоримо про МВФ, це більш вже питання макростабільності, і це вже наше планування на 2018-2019 рік, тому що якраз нам дуже важливо 2018-2019 рік з точки зору і виплат, вони є надзвичайно складними, і, я так розумію, що досі йде пошук оптимального рішення, чи це буде нова реструктуризація, чи перекредитування.
Чи сильно впливають події на Сході на рівень інфляції в Україні?
— Скажем так, вони впливають на економічний ріст, на ріст валового внутрішнього продукту, як мінімум, на ці показники. Скажімо так, прямої залежності немає, опосередкована звичайно є.
Може повільне впровадження реформ стати чинником, який впливає на інфляцію?
— Те, що, застереження, які висказав НБУ, яке, повторююсь, є типовим, це будь-які виплати мають бути підтверджені відповідним економічним ростом. Звичайно, що ніхто не задоволений тими темпами росту, які зараз показує наша українська економіка, крім того, вони є нижчими, ніж середньосвітові, тобто нам, крім того, скажем так, триматися в тренді середньосвітових темпів росту, треба, як мінімум, на декілька відсотків мати вищий ріст валового внутрішнього продукту, а для того, щоб наздоганяти навіть минулі роки, то не менше 5-7% росту, цей ріст може забезпечити тільки достатньо ефективними реформами.
Поки маємо 1,5%?
— Так, а середньосвітові на рівні 2,5-3%, тобто до середньосвітових треба підтягнутись, і це середній рівень.
Які ще чинники загалом впливають на інфляційні процеси, не тільки в нашій державі, якщо загалом моделювати ситуацію?
— Це координація бюджетної політики, бюджетних виплат з Національним банком.
Що повинен зробити НБУ, щоб стримати інфляцію і чи потрібно її взагалі стримувати?
— Скажемо так, до інфляційного таргетування НБУ готувався і переходив фактично десь останні 10 років. Було відмовлено від стримання курсу, перейшли до інфляційного таргетування. В зв’язку з цим там навіть були внесені зміни в законодавство, тому як певний якір це можна сприймати. А дискусії на цю тему йдуть далі, чи нам потрібно тримати курс, чи просто за інфляцією ми бачимо, що дискусії, які відбуваються у ВРУ, власне, є частиною оцієї великої дискусії стосовно взагалі цілей і завдань НБУ.
А з іншого боку, інфляція може бути таким лакмусовим папірцем того, що не все гаразд в економіці, правда?
— З другої сторони, і кредитування – банки не можуть кредитувати по ставкам, які є нижчими, ніж рівень інфляції, десь можна тоді очікувати, якщо рівень інфляції буде нижчим, тоді і кредитування буде більш доступнішим, тобто тут комплекс проблем.
Смотрите также: Вот "обрадовали". Украина в тройке теневых экономик мира
Резолюція – резолюцією, але наскільки це виправдано? Чому не будуть зростати ціни і чому не збільшуватиметься інфляція, де ми візьмемо цей ресурс?
— Скажем так, це ті ж цілі, які ставить НБУ, тобто у НБУ є можливості для зв’язування грошової маси, хоча знову ж там, я є прихильником і певного інфляційного росту, тому що певний рівень інфляції досить часто і стимулює економічний ріст, тобто тут є, як то кажуть, палиця з двома кінцях, досить часто таке подібне стримування веде і до стримування економічного росту, от головне, щоб в нас цього зворотного ефекту не було.
Ранее политолог Олег Саакян в эфире выразил мнение, что невыделение кредита МВФ грозит большими имиджевыми потерями Украине, поскольку действия Фонда — один из основных индикаторов для других кредиторов.
