РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Президент США Дональд Трамп отправился со вторым визитом в Европу. Он начал его с поездки в Польшу, в Варшаву, где в четверг выступил на площади перед поляками.
В пятницу 7 июня стартует серия встреч Трампа с руководством Польши. Американский лидер также примет участие в саммите стран Трехморья, присутствие на котором подтвердили десять руководителей стран Центральной Европы, Балтии и Балкан. Заключительным мероприятием визита станет выступление на площади Красиньских возле памятника Варшавского восстания.
В немецком Гамбурге сохраняется напряженная ситуация из-за массовых протестов против предстоящего саммита "Большой двадцатки". На акции протеста вышли несколько тысяч человек. По мнению демонстрантов, политика стран G20 привела к росту социального неравенства и несправедливости по всему миру.
Ожидается, что в протестах во время саммита будут участвовать порядка 100 тысяч человек. Радикалы левых взглядов заявили о намерении сорвать встречу лидеров G20. В городе усилены меры безопасности.
Визит американского президента в Польшу и дальнейшее участие в саммите прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт-международник Владимир Кушниренко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки дійсно візит Дональда Трампа зміцнює позиції Варшави, або це просто така заява?
— По-перше, звичайно, є фактор, як це називається зараз, популістських заяв різних лідерів. Це як інформаційний простір, можливість хвилю підняти аж до цунамі, можливо. Воно присутнє завжди.
Є інший момент, який фактично дає певний ґрунт, певну основу для таких заяв, які робить Анджей Дуда. Це перш за все те, що Польща зараз намагається максимально просунутися, особливо після Brexit, в топ-країн ЄС. Тобто вона і так займає не останнє місце, але все ж таки у неї є своя стратегія і особливо тоді, коли Дональд Туск займає досить високу посаду, він голова Європейської Ради.
Хоча він в конфлікті з сьогоднішнім керівництвом Польщі.
— Але ж тут є цікавий момент. Все ж таки, що внутрішня польська політика, те що є конфлікт між Туском і партією в цілому, яка зараз знаходиться на чолі держави в Польщі.
Але все ж таки, є один конкретний момент, що ми іноді не розуміємо, що все ж таки Польща має традиційну довгу історію, навіть сучасний варіант державності. І все ж таки конфлікти між різними сторонами, як там не було, в контексті розвитку самої Польщі все одно будуть завжди узгоджуватися. Тому що є відчуття спільного простору, значення Польщі як держави.
Тобто сміття з будинку не виносять?
— Так, тобто є питання, по яким можна пообливати один одного брудом, а є питання, які не піддаються взагалі поліваріантності. Тобто це важливість Польщі, посідання Польщі в Європі високого місця і набуття певного такого статусу, який з'явився, можливість з'явилася з відходом Великобританії. І цей момент, звичайно, дає можливість в тому числі Анджею Дуді робити такі заяви. Тобто це такий реверанс: достатньо лояльна позиція до США, як і для ЄС зараз дуже контраверсійна країна.
Те що ця частина ЄС, європейських країн, лояльна до США, це один момент. Але те що Трамп відвідав саме Варшаву, це підкреслює значимість Польщі для США сьогодні?
— Це дешифрування того, що я сказав. Звичайно, Трамп в комунікації з ЄС, а проблеми почалися ще з 60-их років, з розвитком ЄС, створенням таких спільних речей як договір вугілля і сталі, "Євроатом" тощо.
Звичайно, що є певна "п'ята колона", неважливо, симпатики десь, певні союзники, якби, США в Європі, це країни завжди, традиційно, які визнаються. Це не якась там конспірологічна інформація, це Польща, це Угорщина, це Словаччина.
Так звані младоєвропейські держави…
— Так, ті, які дуже сильно знаходилися під впливом цих складних процесів 90-их, кінця 80-их, початку 90-их років, коли потуга США була надзвичайна в цьому регіоні, звичайно, що вони сформували. І конфлікти ці виникали і раніше.
Я пам'ятаю конфлікт Жака Ширака з румунським президентом, коли Ширак намагався поставити на місце з приводу посилання і прольоту НАТОвських через територію ЄС. Там були особливості якраз бачення Європи в конфлікті в Афганістані. Тоді ще це було в Афганістані, потім іракські речі були дуже складні. Так, звичайно, вони були разом в складі, але не забувайте, що Франція не входить в військовий блок НАТО. Вона тільки присутня в політичному.
Тобто дуже багато нюансів у внутрішній європейській політиці, в якій на даний момент Польща, звичайно, є союзником США. І це розуміють такі держави як Франція, як Німеччина, і особливо це розуміє Брюссель, як ЄС в цілому.
Їм це не подобається.
— Так, тому що будемо реалістами. Зараз відбувається серйозна конкуренція між США та ЄС, яка відбувається особливо в економічній сфері, в сфері бачення світовпорядкування, яке зараз вже намітилося, яке відбувається по питанню з Іраном розходження дуже серйозні. Потім по питанням з Катаром також ми знаємо, що є розходження і будуть далі. По питанням взаємодії, до речі, з РФ дуже зараз з приходом Трампа відбулися.
Після Варшави Дональд Трамп поїде до Гамбургу, де відбудеться зустріч G20.
— Це такі кулуарні зустрічі, вони будуть, звичайно. Але ж тут цікавий момент. Дивіться, по-перше, це відбувається в Гамбурзі. Ініціатором була Ангела Меркель. Це її рідне місто, хоча там пишуть різні джерела європейські, наприклад, гамбурзьке, я не пам'ятаю, яка газета написала про те, що по їхнім даним 94% гамбуржців не хочуть таких подій в своєму містечку приїзду такої кількості.
Для мене це серйозний сигнал, що тут дуже серйозно йде не питання такого узгодження і демократичного процесу, а йде дуже серйозний етап все ж таки певної боротьби між США і, знову-таки, ЄС.
Меркель на попередній зустрічі з лідерами європейських держав озвучила, що це боротьба з протекціонізмом та з ізоляціонізмом. Прямо вказуючи нам на Трампа, який показав, що доктрина Монро ще живе і може процвітати в якійсь модифікованій формі.
По-друге, це основна проблема конфлікту між Європою зараз на даний момент такого актуального та США. Це в Парижі проблема з приводу кліматичних змін. І тут цікаво, хто запрошений, крім представників G20 на цю зустріч. Запрошений представник Гвінеї, який зараз є в рамках африканської співдружності та є головою зараз. Також запрошений представник Сенегалу, здається. При чому я можу переплутати, але це неважливо.
Ще одна африканська країна — це представники нової певної організації, яка говорить про новий тип взаємодії африканських країн для розвитку ЄС. Тобто ті дві вже країни, які включені в ці проблеми. Це ж ми знаємо, що це торкається. Ці всі домовленості в рамках зміни клімату, проблеми зміни клімату, торкається взаємодії між країнами авангардними і країнами колись називали третього, четвертого світу. Потім там є представник В'єтнаму, який зараз головує в азіатсько-тихоокеансько-економічному співробітництві. І ще ряд європейських кран. Той же самий Марк Рютте буде, який займає достатньо проєвропейську жорстку позицію. Також будуть представник Іспанії, прем'єр Іспанії і ще Норвегія. Вона не є членом ЄС. Входить в це коло прибічників десь Меркель.
Тобто ми бачимо, що все ж таки, тут підготувалася група підтримки достатньо, яка буде актуалізувати дуже серйозно це питання. І тут треба на це звернути увагу, що порядок денний, він буде передбачати все ж таки ці відносини між ЄС і США в рамках нової системи.
Звичайно, глобальна проблема тероризму, вона буде піднята. Це офіційно. І, до речі, там же серйозна ситуація. Ви правильно підняли питання про питання безпеки в рамках двох днів зустрічі. Це не просто виступи анархістів традиційні, там же і блок G20. Тобто будуть блокувати завтра. Буде проведена акція з блокування, щоб представники країн G20 не дісталися вчасно до цього.
По-друге, будуть проведені 150 тисяч зареєстрованих осіб на ці всі дії, проти 29 тисяч представників цих різних делегацій. Тобто там така диспропорція, причому, підтягнули ж не тільки цих, поліцейських, ще поліцейські з Нідерландів і з Австрії.
Підійшли як раз до зустрічі Трампа з Володимиром Путіним, яку також очікують.
— Політика США по відношенню до Росії і політика США по відношенню до Європи можуть корелюватися, але ж вони не підкорюються одна одній. Це суб'єктна країна, яка є наріжним каменем в світовій системі, в якій рівень суб'єктності по відношенню до всіх інших країн значно більший. І вона може проводити політику по відношенню до РФ, де є свої інтереси.
Є те, що треба проводити і по відношенню до ЄС, і по відношенню до африканських країн. Тобто в тихоокеанському регіоні також. Це політика, це країна, яка може це робити. Це держава настільки потужна, давайте не забувати, все ж таки, не плутати, не заходити дуже сильно в конспірологічну сферу величі РФ. РФ знаходиться на зовсім іншому щаблі.
Наскільки ця публічна частина буде відповідати реальному порядку денному?
— Зрозуміло, що публічна частина не буде відповідати реальному порядку денному. В публічній частині висвітлиться те, що потрібно, що посилює імідж того самого Трампа, що знімає дуже слизькі питання і тому подібне.
Я не великий знавець всіх нюансів медійної роботи, але я прекрасно розумію, що в рамках висвітлення цих подій кожна країна, кожне агентство, кожний телевізійний канал буде акцентувати на тих моментах, які потребує певна країна, певна агенція, певний канал. Треба дивитись прес-конференцію і потім її почати деконструювати. Тобто є серйозні питання.
Міняється світ, змінюється тип міжнародних відносин, типи комунікацій змінюються. Сирія, конфлікт того самого Катара та Саудівської Аравії, який розгортається в регіональне протистояння. Дуже багато ситуацій в Венесуелі та багато подій в світі. Це все ознаки того, що серйозно змінюється система.
Навіщо в Україну їде Рекс Тіллерсон?
— Офіційно ніяких питань формально у порядку денному з приводу України немає. Звичайно, будуть певні кулуарні переговори і ці кулуарні переговори будуть мати якісь наслідки, тобто буде якийсь результат. Цей результат дадуть не тільки зустрічі Путіна і Трампа, будуть зустрічі також і з Меркель, і з Еммануелем Макроном, тобто в рамках цього.
Головне, що Польща завжди себе позиціонувала як лобіста українських інтересів. Це визнавала Україна і багато інших країн. І після цього треба буде в рамках певної комунікації донести це до певних людей тут, в Україні. Може це буде новий формат.
Прогнозується, що може це будуть якісь результати в рамках того ж самого норманського формату і мінського процесу. Це показує те, що це питання буде точно. Це пов'язано з тим, що питання України буде обговорюватись і очікуються певні результати, які треба донести, переговорити.
Це переговорний процес, який, знову ж таки, типовий якраз в контексті вирішення такої проблеми, яка є зараз в Україні. Попередньо повідомляють, домовляються, бачать, прогнозують і вже з прогнозованим на переговори приходять підготовленими і це тривалий процес, який попередньо існує і для того треба узгодити інтереси, зрозуміти перспективу рішень і з провальними абсолютно ініціативами зараз ніхто виходити не хоче.
Щодо Сирії яких домовленостей, на вашу думку, можуть зараз досягти Трамп з Путіним або представники G-20 щодо врегулювання ситуації в Сирії, тому що Макрон, Меркель, Трамп і Путін фактично мають свої позиції стосовно сирійського врегулювання та іноді ці позиції взагалі не сходяться.
— Ви знаєте, арабський світ змінився. Один із серйозних сегментів світової системи змінився після подій так званої арабської весни і тому подібне.
Тільки не відбулось подібних змін там в Марокко, бо в Марокко є свій вплив, є свої нюанси і свої проблеми, пов'язані із західною Сахарою і тому подібне. Але ж Сирія залишалась однією з важливих країн цього регіону, яка впливова. Єгипет, Сирія, Ірак колись був, який ще не пере форматувався. Тоді не переформатувався, але дуже впливовий цей процес увійшов в громадянську війну. Тривалий йде процес.
Але за останній час більша відповідальність за все була дуже чітко принесена на ДАІШ ісламську державу. По-різному називають, просять дуже сильно представники регіону називати його ДАІШ. Саме знищення ДАІШУ і позбавлення цих територій контролю воно створює що? Воно створює певну ситуацію, в якій виникає вже можливість почати перемовини і створення майбутнього дизайну всієї Сирії. Якраз цей момент все і застопорилося.
Цей етап ще не почався, але ж є попередня остання зустріч і ці заяви, створення переговорів між різними сторонами конфлікту, ініціативи тієї ж іранської і турецької. Ми бачимо, що навіть тут два антагоністи-регіони, Туреччина та Іран зараз сформували з Катаром щось тобто на підтримку їхню. Але ж проблема в тому, що, дійсно, це буде обговорюватись і це буде обговорюватись в рамках міжнародного тероризму, тому що тут ще співпадає з іншою проблемою міграції і проблема, дійсно, з підтримкою європейських країн. Тому і африканські країни запрошені.
Тому що є велика проблема, як створити умови, щоб переміщення людей, яке допускається в рамках європейського ціннісного розуміння світу не призводило до серйозних проблем ЄС. Як може Європа створити максимально в новій якійсь парадигмі вибудувати, допомогти вибудувати, сконструювати таку систему регіональну, яка дала можливість все ж таки розвиватись країнам і не створювати міграційну небезпеку для Європи.
Європа пропонує певні аналоги "плану Маршалу" для країн Близького Сходу.
— Абсолютно, ми дуже детально проговорили те, що говориться про ці аналоги "плану Маршала", про створення політики з конкретними діями, з конкретними очікуваними результатами і практиками.
Ранее Владимир Кушниренко в эфире "ГС" заявил, что системное противостояние между США и Евросоюзом стоит рассматривать как данность.
