РИА новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Регламентный комитет парламента продолжает рассматривать представление генпрокурора Юрия Луценко на снятие неприкосновенности с некоторых нардепов в том числе с нардепа Андрея Лозового.
Читайте также: Новые торговые преференции. Что ЕС подготовила Украине?
Внесенное генпрокурором представление ВР пока не рассматривала. Однако два минувших дня закончились не в пользу ГПУ. Регламентный комитет считает представление генпрокурора не обоснованными.
Спикер парламента Андрей Парубий заявил, что в сессионный зал вопрос о снятии неприкосновенности все равно может быть вынесен в середине июля. И документы от генпрокурора все должен рассмотреть регламентный комитет парламента.
Тему снятия неприкосновенности с депутатов прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог, директор института глобальных стратегий Вадим Карасев.
(текст публикуется на языке оригинала)
На чию користь сьогодні може бути прийнято рішення?
— Сьогодні, якщо говорити спортивною термінологією, може бути і нічия. І на цю нічию натякнув сам генпрокурор, коли він сказав, що у разі, якщо Лозовий сплатить відповідну суму до державного бюджету, то ніякого подання, ніякої справи автоматично не буде. Тобто рішення за Лозовим. Якщо так зробить народний депутат, то все, ця історія навколо саме депутата Лозового закінчиться. Але тут є важливий момент. В преамбулі говорили про те, що ГПУ позавчора ніби програла, ніби не домоглася свого. Але окрім подання і окрім мети зняти депутатську недоторканність або отримати можливість судових дій до цих депутатів з боку слідства, є ще один момент. Тому що і депутати теж програють, тому що тема депутатської недоторканності актуалізується. Вона стає дуже значимою в суспільстві. Привернута увага суспільства до цієї теми. Тому не виключаю, що за цим серіалом ще стоїть така серйозна піар-мета, щоб суспільство вимагало від ВР, від депутатів зняття депутатської недоторканності. А це зміни в Конституцію, ст. 80. А це, можливо, тягне за собою взагалі такий великий масштабний проект щодо змін до Конституції. І не тільки в цій частині, а взагалі в цілому. Розмови прем'єра, які були в понеділок на одному з українських телеканалів про те, що Конституція себе вичерпала, що потрібно там дуалізм влади поміняти на монологію влади чи монополізим влади замість дуалізму. І плюс ці всі питання, пов'язані з парламентаризмом, статусом депутата, статусом парламенту, це все не випадково. Очевидно, входить великий масштабний проект щодо змін до Конституції, взагалі зміни системи влади в Україні.
Тобто це може бути такою підготовкою підґрунтя до нового осіннього політичного сезону?
— Безумовно, це так. Тому що є дійсно в цьому пакеті фігурантів, народних депутатів, щодо яких ГПУ висунула певні звинувачення для того, щоб отримати щодо них слідчі дії. Є депутати, які дійсно, там є доказова база, судячи з того, що було вже в інформаційному полі. Це бурштинова ця справа, і там депутати, які стосуються цієї справи. Працювали детективи під прикриттям, НАБУшники і нам обіцяють, що там докази будуть абсолютно беззаперечні. То щодо Лозового, Євгена Дейдея і Олеся Довгого, я тут не бачу, що це перші депутати для того, щоб вимагати рішення регламентного комітету, а потім парламенту щодо зняття з них депутатської недоторканності. Тому те, що робить НАБУ, робило НАБУ, тут в мене абсолютно питань немає. Те, що робить ГПУ, тут, мені здається, є ще, окрім, можливо, дійсно щирого такого бажання покарати депутатів, є ще невелика така політична, піар-політична мета для того, щоб змінити підвалини парламентаризму в Україні, перш за все і через зміни норми, яка стосується депутатської недоторканності. Це стаття 80 Конституції України.
А чи може бути так, що в разі, якщо не буде знята недоторканність з цих шести народних депутатів, Юрій Луценко заявить, що йому не дають працювати народні депутати і піде у відставку, таким чином розпочавши нову політичну кампанію на майбутні вибори?
— У відставку він зараз не піде, але те, що він з політичної точки зору виграє в цьому процесі, це теж безумовно. Юридично програє, але політично виграє, тому що він звинувачує депутатів. Знаєте, в нас суспільство ставиться не досить позитивно, не зважаючи на те, що є багато депутатів і працьовитих, і щирих, і чесних, і компетентних і таке інше. Але, тим не менше, в суспільстві є така думка, що парламент не працює так, як повинен працювати. І тут генпрокурор набирає політичних очок, не юридичних бонусів, а політичних бонусів, безумовно, набирає. Ніхто ж не говорить про те, що в зал не можуть бути внесені ці всі подання ГПУ для голосування в залі. Це поки що рекомендації регламентного комітету, які, фактично, що говорять? Що хай сесійна зала вирішує це питання, хай вирішує ці питання щодо зняття депутатської недоторканності голова ВР. Він має право внести або не внести ці подання в сесійну залу. Хай вже парламент голосує. Також для генпрокурора тут як політика, тому що Юрій Віталійович більше політик, аніж законник. Для нього важливі як раз політичні бонуси. Але у відставку він піде тільки тоді, коли завершить процес по заочному засудженню Віктора Януковича.
Якби проголосували у ВР, самим нардепам щось загрожувало б?
— Ні, загрожувало б тільки слідство, а вже слідство могло б там якось по-іншому. Але ж тут питання не тільки в тому, що загрожує арешт чи не загрожує. Це вже питання тиску на депутатів. Розумієте, це питання корпоративного захисту. Тому що депутати — ще така велика корпорація. І тут є теж проблеми парламентаризму, тому що з таким імунітетом, який записаний в ст. 80 Конституції, що депутата навіть не можна арештувати на місці злочину, з таким імунітетом теж це неприйнятна ситуація. Так не має такого імунітету в депутатів в будь-якій західній демократичній країні, що робить в нас депутатів кастою недоторканності. Але з іншого боку, коли вимагають зняття повної депутатської недоторканності з депутатів, це загроза парламентаризму і політичній діяльності депутатів. При тому, що в нас права людей не поважають, а виконавча влада любить втручатися в справи законодавчої та судової влади. Багато тут можна говорити про наш радянський і пострадянський, і вже післямайданний досвід.
Тому тут дуже потрібна тонка робота, менше політики, серйозної юриспруденції і серйозного фахового юридичного обговорення, яка має бути депутатська недоторканність і імунітет депутатів в нинішніх умовах нашої держави. Тому що абсолютний імунітет — це глухий кут, але і зняття будь-якого імунітету з депутатів — це теж глухий кут. І депутати люди не безгрішні, тим більше, наші, це люди не бідні. І тут вони починають переживати, перейматися тим, а що буде з ними, якщо вони ось знімуть імунітет або їх притягнуть до відповідальності. Чи не буде тут політизації цих процесів судових? Чи буде тут чисто робити право? Чи будуть ці всі судові і слідчі дії, досудові слідчі дії абсолютно процесуально бездоганні? Чи не буде тут політики, якогось примусу до лідерів фракцій, до яких вони належать, до фракцій, до самих депутатів? Ось в чому справа. Я сам противник такого абсолютного депутатського імунітету. В мене є побоювання, що якщо зняти якісь перестороги, зняти з депутатів якийсь захист, виконавча влада, політики, силові структури просто почнуть тиснути на політиків. Політики будуть виконувати не волю своїх виборців, а взагалі не будуть мати можливості для політичної діяльності, а просто будуть об'єктом тиску, примусу з боку виконавчої влади, силових структур тощо. Правова культура в нас ще не та, для того, щоб тут бути абсолютно безпечним, абсолютно спокійним щодо того, коли з депутатів знімуть цей імунітет, і почнуться слідчі дії, що там буде все процесуально чисто, тонко і згідно закону.
Читайте также: Главные мировые темы: КНДР играет на нервах США, в госдепе почти бунты
Ранее в эфире Голоса Столицы политический эксперт Андрей Золотарев заявил, что спикер ВР не замечает того, что коалиция существует лишь номинально, потому что распускать ее политически нецелесообразно.
Также политический эксперт Андрей Золотарев в эфире "ГС" выразил мнение, что отказ голосовать в Раде — это выражение политической позиции. Гораздо хуже, когда депутаты голосуют за других.
