РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Глава МИД Польши Витольд Ващиковский заявил о глубинных противоречиях между странами по поводу отдельных исторических персоналий.
"Наше послание очень четкое: с Бандерой в Европу Украина не войдет… Мы будем твердо требовать от нее, чтобы все дела были улажены до того, как Киев будет стоять у ворот Европы с просьбой о членстве", — сказал глава МИД в интервью польскому изданию wPolityce.
Существует ли реальная угроза ухудшения отношений между Украиной и Польшей, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал председатель совета внешней политики "Украинская Призма" Геннадий Максак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Міністр закордонних висловив в інтерв’ю офіційну позицію чи приватну думку?
— Я думаю, це більш схоже на приватну думку. І навіть не більше приватна, а як політична думку особи, яка щойно, можливо, пережила кризу, коли він міг втратити цю посаду міністра закордонних справ. Тому як політик, він намагається набрати певні очки. Мені так здається.
Але сама думка, я думаю, що вона хибує на певні риси. Наприклад, по-перше, на жаль, немає ще певних рішень щодо того, що Україна вступатиме в ЄС. Тобто до цього рішення, якщо воно навіть і буде, не факт, що Ващиковський і його правляча партія будуть при владі в Польщі.
А ми розуміємо, що позиція опозиції щодо цього питання відрізняється від того, що має Качинський і Ващиковський. А інша позиція – це те, що дійсно, це не був ніякий ні документ, ні офіційна заява, це була його думка висловлена. І там йшлося не лише про Бандеру, про історичне питання.
Він прив’язав до цього факту ще питання національних меншин. Тобто те, що може мати більшу легітимність у порівнянні з питаннями історичними. Але я думаю, що і перше, і друге питання – це не є настільки критичне, щоби його порівнювати з ситуацією із Грецією і Македонією. Це він просто набирає політичні очки всередині країни.
Тобто ця заява спрямована в першу чергу на внутрішнього, польського споживача?
— Саме так. Бо наразі така ситуація внутрішня, що мав бути переформатований уряд польський. І Ващиковський був одним із тих, хто мав піти з нього через те, що дуже багато якихось таких політичних проколів, якихось незручностей, які він створював для уряду.
Він був найменш популярним по опитуванням. І на хвилі, коли підтримка уряду падала, коли опозиція набирала очки у порівнянні з ними, то була пропозиція і можливість замінити Ващиковського на якогось іншого, більш, можливо, позитивного представника політики з грона правлячої партії.
І тому, я думаю, що це також вплинуло на ці події і на ці висловлювання. Наразі ж я думаю, цей момент трішки опустили, тому що за опитуваннями, у Польщі знову партія Качинського набирає очки. Забули про цю зміну в уряді.
Але я думаю, що все ж таки він зрозумів, що йому треба набирати більше популярності на таких критичних заявах, які резонують з поляками. І тому він саме намагається працювати в цьому напрямку.
Але Ярослав Качинський теж заявляв, що майбутнє польсько-українських відносин під питанням через трактування в Україні ролі УПА.
— Ми також мусимо сприймати ці заяви, але я думаю, що градус заяв, про які говорив Ващиковський, і те, що говорив Качинський, вони трішки різні.
І дійсно, відносини історичні впливають на те, як будуються наразі діалог, який політичний рівень, яка інституційна його підтримка. Але там не йдеться, що нас не пустять в ЄС, тому що Польща буде такою Бабою-Ягою, яка буде проти.
Власне, і тому я думаю, що Ярослав Качинський це сказав в більш такій формі, яка не передбачає такого негативу, який ми наразі відчуваємо. Відносини між державами можуть будуватися, і є дійсно певні такі питання, які дуже делікатні, і майже в кожних відносинах вони є. Але ми мусимо про них говорити, шукати компроміси. Але не ставити ультиматум. І це, я думаю, одне з питань, яке наразі відрізняє дві заяви.
Читайте также: Почему тема УПА стала козырным тузом власти
Україна має робити якісь кроки після цієї заяви? Висунути свої умови?
— Я думаю, промовчати буде неправильною тактикою, якщо ми її оберемо. Наразі я не знаю, чи була офіційна позиція з боку МЗС. Можливо, для нас вона не публічна, але все ж таки, можливо, там були розмови із паном послом Польщі в Україні щодо цього питання. Це я лише можу моделювати.
Але промовчати буде неправильно, тому що якщо ми раз промовчимо, то вже наступного разу буде не одна, а дві заяви. І градус може, знову ж таки, погіршуватися, посилюватися по відношенню до України.
Це, наприклад, те ж саме, як нещодавно було із Білоруссю, коли наш посол заявив про те, що навчання, які відбуваються в Білорусі, і спостереження за ними – це є просто фарсом. Тобто нам показують цирк. Після чого його викликали і пояснили, що так негоже говорити.
Я думаю, що в кожному випадку кожна країна, яка має певну повагу і до себе, і до своїх партнерів, мусить діяти відкрито. Якщо навіть Ващиковський мав на увазі певну внутрішню інформацію для внутрішнього користування в своїй країні, то він мусить розуміти, що читають і слухають його не тільки в своїй країні.
Навіщо взагалі польська сторона піднімає ці гострі історичні питання?
— Ми всі розуміємо, що така вже доля чи кара наших політиків, що вони мають певну циклічність своєї діяльності. Для того, щоби бути на хвилі, треба робити ті заяви, або ті кроки, які є політично більш виваженими відносно до певних груп, з якими вони працюють, або виборців. Тому я думаю, що все це впирається в певні формати гри на виживання.
Але чи вони потрібні, ці заяви, і чи дійсно історична політика грає дуже таку велику роль? Мені здається, що в польських реаліях саме політика пам'яті є більш такою значимою, як формат формування електорату на загал. Якщо в нас ця тематика може бути лише в певних географічних ареалах більш значимою, ніж взагалі по Україні, то для них це дуже важливо. І тим більше, для правоцентристських і правих партій. Тому ці теми виникають час від часу.
Хоча я б радив нам не тільки звертати увагу на політику, на такі політичні заяви, але і на певні кроки, коли в рамках міжнародних майданчиків, дипломатичних форумів все ж таки Польща виступає за ті питання, які є в інтересах України.
Ранее военный эксперт Олег Стариков в эфире "ГС" выразил убежденность, что Украина будет в НАТО, однако на это потребуется много времени и реформ в разных отраслях.
Напомним, председатель наблюдательного совета Института мировой политики Виктор Шлинчак заявил в эфире "ГС", что несмотря на выполненные пункты у ЕС к Украине еще осталось очень много вопросов.
