РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Около 30 банков пострадали от масштабной хакерской атаки в Украине. Об этом сообщили в НБУ.
Стоит напомнить, что неизвестный компьютерный вирус 27 июня поразил сети ряда крупных компаний, в частности государственных. Атака началась практически одновременно, вирус распространялся довольно быстро: зараженные компьютеры на платформе Windows перезагружались, зашифровывались данные, и уже за расшифровку этих данных требовались деньги.
Читайте также: Чем закончится суд по "ПриватБанку". Прогноз эксперта
Последствия кибератаки для украинских финансовых учреждений в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал главный редактор портала "Финансовый клуб" Руслан Черный.
(текст публикуется на языке оригинала)
Які банки найбільше постраждали від кібератаки?
– Багато банків, дійсно, попали під цю кібератаку. Напевно, найбільше, хто постраждав, це був Ощадбанк. Це банк, де найбільша кількість фізичних осіб клієнтів і тому він отримав найбільшу проблему від цього вірусу.
Це трапилось через найпопулярнішу операційну систему Windows?
– Проблема була, наскільки ви пам’ятаєте, все-таки не в самому банку і в операційній системі, на якій системі банк, а в бухгалтерській програмі "M.E.Doc".
Воно все розповзалось, і тому кожен, хто мав цю програму, він стикнувся з цією проблемою, і його клієнти. Найголовніше – це те, що той самий ПриватБанк говорить про те, що могла бути така можливість, що у нас, починаючи мінятись інформація про клієнтів, тобто гроші одного клієнта виявляються у іншого, а в нього зовсім інші гроші, тобто заміна емісії.
Але такого не відбулось, і все-таки на клієнтах банків це не відобразилось, як це могло бути – більші і жахливі наслідки, тобто коли люди повинні були б доказувати, скільки в них грошей на рахунках і що саме їх гроші знаходяться в іншої людини.
Те, що банки постраждали, можна назвати певним іспитом і тим, що банки його провалили, що слабка система захисту?
– Скажімо так. Є банки, які не постраждали від цього. Це виключно тому, що система безпеки в цих банках була налаштована дуже, скажімо так, консервативно.
Я знаю, що ті банки, які не постраждали, в них для співробітників заборонений доступ до інтернету, до багатьох сайтів, тільки виключення є, на які вони можуть заходити, і таким чином вони убезпечили взагалі свої банки від можливого такого росту розповсюдження вірусу.
Саме ці банки, які ввели дуже консервативну модель своїх співробітників у зв’язках із зовнішніх світом, вони не постраждали, а ті банки, які ми бачимо зараз постраждалими, вони мали таку політику все-таки менш консервативну, дозволяючи своїм співробітникам більш можливості для виконання своїх робіт.
З якими ще практичними для клієнта проблемами стикаються після такого роду атак?
– Якщо ви пам’ятаєте, відразу, що відбувалось, мені з кількох місць дзвонили, взагалі всі рахунки через банки були заблоковані, тому що в банках не працювали комп’ютери, і фактично були обмежені можливості пересилання коштів, і це стало проблемою.
Магазини закривались, не працювали ні банкомати, ні термінали для оплати якихось послуг. Дійсно, закривались цілі магазини, цілі мережі, які не могли провести свої рахунки через банки.
Фактично країна наша опинилась в досить важкому стані на кілька годин, поки не могли розібратись, і почали працювати з цим вірусом і перенаправляти платіжні доручення через інші шляхи.
З фінансової точки зору, наскільки б’є це по іміджу?
– Дуже сильно б’є. Дійсно, ці банки, які виявились постраждалими, вони бачать, що з їх клієнтами були проблеми, і у цих клієнтів виникають питання, чи працювати надалі з цим банком, якщо постраждав сам банк, то як говорити по взагалі про збереження моїх грошей.
Тому по іміджу цих банків, дійсно, дуже сильно вдарило, і я не думаю, що вони швидко оговтаються.
Банківська система внаслідок нападу хакерів може трансформуватись? Вона може змінитись?
– На мою думку, це є питання відразу до всіх ІТ-шників, які працювали в банках, які мали проблеми, і ми бачимо те, що вони будуть налаштовувати свої системи так, щоб унеможливити майбутні подібні атаки.
Я не сумніваюсь, що вони будуть, і тому зараз гроші банки будуть якраз направляти на те, щоб свої системи привести до більш таких стабільних і неможливих до атак інструментів. Це ми будемо бачити наприкінці року по бюджетах банків, що саме, дійсно, кошти підуть на це.
На вашу думку, варто очікувати якихось трансформацій, перетікання клієнтської бази від одного клієнта до іншого?
– Дійсно, вона відбудеться, але я не думаю, що вона буде суттєвою. Все-таки банки якось пробували включати свій піар і розповідати клієнтам, що не хвилюйтесь, зараз це буде все налагоджено, не хвилюйтесь, не йдіть від нас, і багато клієнтів це почуло.
До того ж, клієнт, коли починає працювати з банком, розуміє, що від нього очікувати і розуміє людей, які в нього працюють, і він вже підлаштувався під цих людей, і шукати йому цей банк досить незручно. Тому ми великого перетікання клієнтів не побачимо.
Ранее политический эксперт Михаил Павлив предположил, что появление вируса после обновления программы, которую используют госорганы и банковский сектор Украины, связано с планируемым визитом ревизора США, который должен проверить ход борьбы с коррупцией.
