РИА Новости Украина — Радиостанция "Голос Столицы"
Регламентный комитет Верховной Рады отказался согласовывать представление Генеральной прокуратуры относительно народного депутата из фракции "Народный фронт" Евгения Дейдея. Прокуратура просила парламент дать согласие на привлечение к уголовной ответственности нардепа по подозрению в незаконном обогащении.
Дейдей свою вину отрицает, а теперь и в регламентном комитете ВР решили, что претензии Генпрокуратуры недостаточно обоснованы.
Политический аспект дела Дейдея в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал политический аналитик Петр Охотин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому саме зараз ГПУ активізувалася з депутатськими поданнями, адже менше двох тижнів залишилося до початку відпусток нардепів…
— По-перше, щодо депутатських подань, і чому це зараз робиться ближче до відпусток, коли, швидше за все, справу не вдасться просто встигнути по часу довести до кінця.
Перша версія може бути пов’язана з тим, що Луценко зараз намагається перехопити піар-ініціативу у боротьбі з корупцією у НАБУ і САП. І дійсно, якщо ми проаналізуємо, то побачимо, що в Луценка зараз немає таких гучних перемог, хоча ще зовсім недавно він з'являвся на тлі державного прапору, обіцяв швидке розслідування справи Януковича, і багато інших таких гарних речей.
Тобто перша версія – це банальна піар-гонка із НАБУ і САП.
Друга версія, яку можна розглядати, це можлива приватизація важливих об’єктів. А приватизація, по-перше, є вимогою міжнародних партнерів, по-друге, вона вигідна в тому числі національному капіталу.
І, власне, тоді ми підходимо до питання, чому зараз включився тиск на міністрів, прізвищ яких ми не знаємо. І найближча аналогія, яка мені тут приходить, це аналогія з арештом міністра економічного розвитку Росії Олексія Улюкаєва, якого затримували під час приватизації 19% акцій "Роснафти".
Тоді розглядався варіант, що арешт – це помста яструбів пропутніських лібералам, лібералам з 90-х. Можливо, саме якийсь такий важіль тиску або натяк в контексті приватизації – це і є те, що ми бачимо під такими гучними заявами без прізвищ, а скоро ми покажемо міністра. Знову, пам’ятаємо, що міністри призначалися по квотах. Швидше за все, вони вхожі в ті чи інші кола впливу. І просто так на них натиснути не могли.
Окрім приватизації, в нас ще є низка невирішених проблем, наприклад, медична, пенсійна і земельна реформи. Тут теж буде тиск на конкретних персон?
— Я би сказав, що в контексті медичної та пенсійної реформи не буде тиску, а будуть правильні призначення. Як ми бачили по відставці аграрного міністра Кутового, якщо міністр не згоден з цими реформами, йому простіше піти і не отримати антирейтинг.
Тому, швидше за все, ті люди, які впроваджуватимуть реформи, які є, вони будуть або виконуючими обов’язки, як зараз з Супрун, або ж вони цілком згодні, цілком віддають собі звіт в тому, що вони роблять і які наслідки матимуть.
А щодо наслідків, можемо сказати, що українське суспільство, на жаль, дуже швидко забуває все, що роблять політики. Тому як таких репутаційних ризиків в українській політиці навіть немає. В тебе є бюджет під медійку, якщо в тебе є бюджет на добрі справи, то, в принципі, ти можеш не боятися ризикувати рейтингом в короткій перспективі.
Якщо Луценко все ж таки бере участь в цій гонці, яка відбувається серед антикорупційних органів, то чому він заявив, що рішення регламентного комітету ВР щодо Дейдея написане кимось за межами комітету?
— Призначення Юрія Луценко було суто політичним. Якщо ми пригадаємо, навіть спеціально було скасовано норму закону про обов’язкову юридичну освіту. Тобто правосуддя, юриспруденція і Юрій Луценко – це трошки різні категорії. Він передусім політик.
Мало того, паралельно запущені чутки про можливе об'єднання БПП і НФ. І також ініціатором таких чуток називають Луценка. Тобто все одно він навіть свій пост на посаді генпрокурора розглядає як певну політичну драбинку. Можливо, навіть потенційно і президентські амбіції.
Читайте также: Порошенко ударил по Турчинову и Авакову, а Тимошенко на очереди — эксперт
Насправді те, що зараз робить Луценко, це пряма загроза усім депутатам, тому що вона порушує існуючу систему противаг і гарантій. Раніше отримання мандату, фактично, рятувало людину від переслідувань. Винятків дуже мало. Якщо ми пригадаємо навіть по справі Мосійчука, згодом було вирішено, що він має повернути мандат.
Яка перспектива подань генпрокурора на зняття недоторканності?
— Я думаю, що нічого не вийде, з однієї причини. Депутати бояться втратити гарантії, з другого боку, якщо зараз навіть когось затримають, то кому це принесе бонуси.
До виборів далеко, в принципі, жодна з політичних сил, які зараз представлені у владі, не сильно дорожать своїм рейтингом, і, можливо, створять новий політичний проект. По банальній причині – вибори далеко, ризикувати немає чим. Тому депутати берегтимуть своє, розуміючи, якщо зараз знімуть недоторканність з Дейдея чи Розенблата, то наступного дня зможуть прийти до них.
Читайте также — Волошин: Порошенко не дали слова на церемонии прощания с Колем. Еврозрада
Ранее кандидат юридических наук Станислав Батрин в эфире "ГС" заявил, что работа профильного комитета ВР и решение самой Рады относительно снятия депутатской неприкосновенности будут политизированными.
Напомним, Ярослав Макитра в эфире "ГС" заявил, что сокращение количества комитетов ВР не сделает ее работу более качественной, а наоборот, создаст дополнительные проблемы.
