РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
В связи с неконтролируемым затоплением шахт на Донбассе может повыситься уровень радиации. Экологическая ситуация на Востоке катастрофическая.
Необходимо постепенно переселять людей из региона, ведь они не смогут там жить в течение десяти лет. Об этом заявил заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Украины Георгий Тука, ссылаясь на доклад НАН Украины по поводу гуманитарной катастрофы на Донбассе.
По словам заместителя министра, 88% резервных источников питьевой воды, например, на подконтрольной части Луганской области, уже признаны непригодными для использования.
Ситуацию на Донбассе прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Украины Юрий Гримчак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Яку небезпеку для людей, навколишнього середовища становлять затоплені шахти? Скільки їх на Донбасі та що там за токсичні сполуки?
— Це проблема того, що шахти, навіть закриті шахти, вони все одно функціонували в режимі «водовідлив». Тобто вода, яка накопичувалася на нижніх горизонтах, піднімалася і спеціальні пруди, куди скидалася вода, йшла далі. Небезпека в тому, що шахти зупиняють водовідлив. Закриті шахти. Не закриті шахти теж зупиняються і зупиняють водовідлив. Це веде до того, що вода під високим тиском починає підніматися на поверхню, вимиваючи все з глибини до кілометра. Є вироблення і вони коли піднімаються, вода стає дуже мінералізованою. І ця вода мінералізована фактично. Її не можна використовувати як питну чи технічну воду, бо вона дуже мінералізована і вона підтоплює землі та підвали. І це веде до того, що такі випадки були вже коли надзвичайно відключали шахти від електроенергії в кінці 70-их. Ті шахти, які таким чином затоплювалися, майже миттєво, викликали землетруси до трьох балів. Плюс те що вода, яка виходить на поверхню саме таким чином, вона веде до того, що повністю знищує родючий шар землі. І це можливі варіанти, що центральний Донбас в результаті цих всіх дій може перетворитися в таке собі мінералізоване болото, де фактично не буде навіть рослинності.
Є інформація, що на Донецькій фільтрувальній станції зберігаються тонни рідкого хлору, а цей об'єкт постійно обстрілюється. Витоки токсичної речовини відбуваються?
— Ні, це не токсична речовина. Хлор взагалі-то є бойовою отруйною рідиною. В Першу світову війну його використовували таким чином. Але на сьогоднішній день ми завдяки допомозі Червоного Хреста завозимо туди спеціальні речовини, які очищують воду і не є небезпечними.
Коли потрібно починати вивезення людей, скільки їх треба вивезти і куди?
— Питання про вивезення людей не стоїть. Я просто нагадаю, що Авдіївка, яка була під обстрілами, де не було опалення, води і світла, всього 123 дитини, здається, батьки погодилися вивезти. І кількість людей, які добровільно були готові покинути місто, яке фактично переживало надзвичайно тяжкі часи, було одиниці. Може сотні. При тому що там живуть тисячі. У нас зараз є робоча група, яка буде розробляти методику очищення і осушення води, земель, після того як ми туди зайдемо. Готуємося, щоб повернути ці території, зайти туди і очищати землю, знову робити її родючою. У України вже є досвід такої діяльності, в Криму, після того як Крим перейшов у склад України. Весь центральний Крим, степовий Крим, він був промитий питною водою. Мінералізація пішла вниз.
Читайте также: В Донецке обсуждают сценарии экологической катастрофы
Также свое мнение о ситуации на Донбассе выразил в эфире Голоса Столицы кандидат экономических наук Дмитрий Кленовый.
Як сильно зараз забруднена територія Донбасу, чи дійсно регіон потребує поступово відселення людей, як про це каже Георгій Тука?
— Я зможу прокоментувати це з позицій економічних. По-перше, говорити про відселення можна тоді, коли ми контролюємо територію. В даному випадку про відселення з тих територій, які контролюються, говорити можна, але аж ніяк не про відселення з тих територій, які не контролюються. По-друге, треба враховувати обов'язково, що на жаль територія Донбасу, Донецької і Луганської областей, була одною з найбільш забруднених ще до часів бойових дій. І тому ці проблеми назрівали десятиліттями і, на жаль, не вирішувалися в попередні роки, тому що так гостро вони не стояли, оскільки шахти експлуатувалися. Зараз з закриттям шахт постало це питання, що вийшли на поверхню ті проблеми, які накопичувалися десятиліттями. І зараз для вирішення їх немає в тієї псевдовлади, яка контролює ці території, немає цих можливостей. А в Україні якщо ці можливості і є, економічно, так, то у нас нема адміністративних важелів, бо та територія не контролюється. І в цьому така колізія є. А щоб не бути голослівним, підраховували свого часу в нашій установі — державна установа, Інститут економіки природокористування та сталого розвитку — орієнтовно, площу неконтрольованих територій. Площа непідконтрольних територій на Донбасі складає 9,6 тисяч квадратних кілометрів по Донецькій області, і 9,4 тисяч кілометрів квадратних по Луганській області. Тобто приблизно десять тисяч квадратних кілометрів. Така територія не контролюється. Ще одна річ цікава про природне багатство. Залишилася дуже велика частина природного багатства на неконтрольованій території. Ми втратили разом з Кримом, з неконтрольованими територіями ОРДЛО — 7,5% територій. Але там залишилося біля 20% виробничного потенціалу. Мається на увазі основні виробничі фонди і потужності, 18% природних ресурсів, в тому числі не менше 25% стратегічного важливого для національної економіки країни вугілля. І ми втратили 12% людського потенціалу. Тобто всього на неконтрольованих територіях залишилося біля 5,5 мільйонів осіб. Якщо відняти Крим, це приблизно два мільйони осіб, а на непідконтрольній території живуть приблизно 3,5 мільйонів осіб. Це йде в порівняні з населенням таких країн як Норвегія, Фінляндія, чи Словаччина. І питання того, яким чином вирішувати екологічні проблеми Донбасу, вони мають вирішуватися. І ця гуманітарна катастрофа, яка посилена війною, по-друге тим, що багато підприємств не працюють, це має бути вирішено трьома основними шляхами. Перший шлях, це політичне вирішення проблеми. Другий, це економічний, це запуск підприємств. Якщо є така можливість дати людям роботу і щоб вони працювали на тих підприємствах, бо врятувати шахти можна тільки запустивши їх. І третє, це вирішення екологічних проблем вже методами, які є з екологічної точки зору.
Справа в тому, що заступник профільного міністра якраз і каже про екологічну катастрофу, яка вже там відбувається. Не йде мова про відновлення якогось підприємництва, якщо зараз там більшість резервів джерельної води вже не придатні до вживання.
— В основі лежить питання економічне. Те що підприємства не експлуатуються. Звідки взяти гроші? Є прислів'я хороше, що справа спасіння тих хто потопає, це справа рук самих потопаючих. От тут на жаль єдине, з моєї точки зору, вихід, це кошти підприємців, яким ці підприємства належали, може у кого вони були конфісковані. І та влада, яка їх конфіскувала, вона несе за це відповідальність. Ці підприємства мають отримати фінансування. Тому що просто рятувати, відкачувати цю воду, чи рятувати підприємства просто так, не буде ніхто. Вони можуть бути порятовані тільки з метою подальшого запуску їх у виробництво. Інакше не знайдуться кошти на це ніяк, бо це будуть суто тільки видатки. А от як інвестиція потім з наступним отриманням доходу, це єдиний варіант і це треба вирішувати якраз спільними зусиллями і підприємців, і влади, і тих структур МНС, які мають займатися порятунком. Я знову ж таки кажу, на тих територіях є міжнародне право і згідно з міжнародним правом, відповідальність за життя, здоров'я, забезпечення населення неконтрольованих територій несе та влада. Тому вихід з нашої сторони правовий.
Ранее политолог Михаил Погребинский заявил, что цель законопроекта о деоккупации Донбасса — перенести выборы в Верховную Раду на более поздний срок.
Ранее Георгий Тука в эфире "ГС" рассказал, что представляет собой алгоритм распределения средств, выделенных Евросоюзом на восстановление региона.
