РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Около полутысячи случаев самоубийств зафиксировано среди участников АТО после возвращения. Об этом сообщил министр внутренних дел Арсен Аваков. По его словам, таковы данные военной прокуратуры.
В общепризнанном международном стандарте военных конфликтов: 90-95% участников боевых действий впоследствии имеют медицинские и социальные проблемы, а у трети диагностируется посттравматический синдром, результатом которого нередко бывают самоубийства.
Подробнее о психологической реабилитации военных в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал военный психолог Андрей Козинчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Скільки військових після АТО потребують психологічної допомоги?
— Психологічної підтримки, я б сказав, що потребують 100%, але це мається на увазі не експертами, а просто — сім'я, друзі. А для такої специфічної якоїсь підтримки… в середньому, це десь 25-30%.
Як ви прокоментуєте статистику, наведену міністром МВС?
— Немає якогось стандарту. Є статистика у інших країнах, от як у них. У Америці — більше, у Ізраїля — менше. Але для нас це дуже багато. Я не знаю, наскільки вірити цій інформації, наскільки вона не політична, але це припускається, що таке може бути. Тому якщо в нас є ця цифра, значить, нам необхідно працювати з нею.
Як в Україні взагалі працюють з цим? Що зараз в цілому відбувається в державі?
— Вона не працює. Є дві ланки: це державна і не державна. По суті, якщо так по-простому, то держава сприймає психологічну адаптацію як санаторно-курортне лікування. Тобто — санаторії, макарони з котлетами, електрофорез. Хоча це не працює.
Павло Розенко каже, що цьогоріч на заходи з психологічної реабілітації учасників АТО в бюджеті закладено близько 50 млн грн. Куди діваються ці кошти?
— Нікуди. Розумієте, ці кошти неосвоєні. Справа в тому, що ці кошти не йдуть на якусь якісну роботу: за них ремонтуються санаторії, туди відправляються ветерани, їх годують макаронами, роблять електрофорез і читають лекції по психології. Так це не має бути. У жодній країні такого немає. Це просто відпочинок. Відпочинок не є лікуванням. От професійного якогось, щоб залучати професійний персонал, такого немає. Але є в нас професійні осередки, які готові, вчилися весь час у вітчизняних чи іноземців, які переймали досвід, які можуть це робити. Але держава не готова надавати їм якісь гранти чи щось. Тому що таким чином вона визнає свою недолугість саме в цьому професійному контексті.
Але є якісь волонтерські організації? Щось відбувається доброго в цьому напрямку?
— Так, звісно. Дуже багато професійних людей працюють не те, що за європейськими стандартами, навіть вище. Просто вони не покривають усіх масштабів. Розумієте, вони працюють із десятками, максимум — сотнями людей. А в нас цих — десятки тисяч. Тому нам перше, що необхідно для держави, це визнати той факт, що все, що вони роблять, — неефективно, і оголосити конкурс на справжній, прозорий, щоб ті люди, які це роблять професійно, щоб вони могли цим займатися.
Наскільки охоче учасники АТО звертаються по психологічну допомогу?
— Десь кожен п'ятий. Тут питання не в тому, щоб зразу всіх врятувати. Ми повинні надати можливість тим, хто цього хоче. І тоді ті люди, які пройшли оцей успішний етап соціально-психологічної адаптації, зможуть залучити інших ветеранів, які до цього ставляться скептично. 100% ми не покриємо в будь-якому випадку. Більшість ветеранів вони відносяться до цього з недовірою.
Чому?
— А немає, чому довіряти. Бо немає в нас успішних прикладів. Розумієте, більшість ветеранів являються патріотами країни, але вони не довіряють уряду, командуванню тощо. Ми не кажемо, що уряд поганий чи що, але оцей продукт, ніша, соціально-психологічна адаптація ветеранів, наразі не функціонує.
Читайте также: Не комбат и не герой АТО Семенченко стал фигурантом грандиозного скандала
Чи знаєте ви про успішний досвід Ізраїлю в цих справах?
— По-перше, там неможливо стати офіцером, поки ти не пройшов солдатську службу. По-друге, там семиступенева форма, в них починається робота з дитячого садка. Тобто їх вчать, що це таке, бо в них постійно обстріли бувають. Далі підтримка в школі. У них служба починається військова з того, що вони одягли форму, сіли в автобус, і їх везуть на екскурсію. Для того щоб солдат зрозумів, які цінності взагалі він захищає. А в нас солдата відводять у світлицю вчити статут. Тобто на таких мілких речах там все створено. Плюс у них надзвичайно великий досвід. І я скажу, що ми не можемо перейняти досвід Ізраїлю, бо він 60 років клепався, саме ця система. Але якісь окремі моменти було би з задоволенням.
Від чого залежить посттравматичний синдром? Чи залежить поява психологічної травми від терміну перебування в АТО?
— Якщо брати посттравматичний стресовий розлад, то це хвороба. Це діагноз, який ставиться психіатром, не психологом. І він проявляється від 3 до 6 місяців після психотравмуючої події. Але це необов'язково, що всі. Тут залежить від того, яке сприйняття. Дуже багато там таких є критеріїв. Можуть бути окремі якісь симптоми. І це може не бути посттравматичного стресового розладу. Нав'язливість. Дуже важливо, щоб людина знала, до кого вона має звернутися.
Напомним, глава правления ВО "Украинцы — вместе!" Руслан Руденко в эфире "ГС" рассказал о программе "Социальная карточка участника АТО", и подчеркнул, что уже около 2 тысяч предпринимателей дают скидки участникам АТО.
Ранее спецкор Голоса Столицы Александр Ивасивка сообщал, что недовольные решением Киевсовета несколько десятков добробатов ворвались штурмом в здание Киевсовета, разбросав охрану.