РИА Новости Украина — Радиостанция "Голос Столицы"
Украина не существенно, но все же нарастила свой внешний долг. НБУ сообщает, что теперь он в целом составляет чуть более 113,5 миллиардов долларов.
В будущем правительство хочет сокращать размеры госдолга. По крайней мере, такие планы прописаны в проекте бюджетной резолюции, которую накануне представили в Кабмине, и которая уже опубликована на сайте ВР.
Что будет с внешними и внутренними долгами Украины, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал директор института социально-экономических трансформаций Илья Несходовский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи вдасться Україні за наступні три роки продовжити політику зменшення об'єму держборгу?
— Розмір сьогоднішнього зовнішнього боргу є достатньо великим для нас, але враховуючи, в які обставини ми потрапили, а саме, тут два фактори, які вплинули на формування такого значного зовнішнього і внутрішнього боргу.
Зокрема, це питання війни, ситуації з Кримом, відповідно, ті втрати, які понесли компанії, які там знаходяться, зменшилися надходження, а також на Сході, які призвели, крім того, що ми втратили контроль над підприємствами, які там знаходилися.
Ми змушені більше витрачати на фактичні витрати на війну для того, щоб захищати свої кордони, а також це призвело до того, що ми фактично взяли на себе зобов'язання утримувати тих пенсіонерів і виплачувати соціальну допомогу, які там знаходяться.
І все це, звичайно, призвело до того, що потреби держави Україна у коштах однозначно збільшилися. А другий фактор, який вплинув, це розірвання торговельних стосунків з Росією. Росія почала набагато раніше, відповідно, проти нас вводити різноманітні заборони і санкції. Навіть до 2013 року. Але не настільки суттєво.
Особливо суттєво це було відчутно лише тільки останні декілька років. І це також негативно вплинуло на нашу зовнішню торгівлю і на те, що ми були змушені, фактично, брати в борг.
Девальвація, яка відбулася, призвела до зростання боргу. Тому що борг у нас був не такий вже і маленький. Лише останнім часом ми спостерігаємо укріплення національної валюти, що позитивно впливає на розмір боргу в контексті не його зменшення, а в контексті того, що в гривневому еквіваленті його сума, відповідно, є меншою, ніж вона була, коли в нас відбувалася постійна девальвація.
І тому на сьогоднішній день ми маємо об'єктивні і в тому числі суб'єктивні чинники, тому що, зокрема, якщо ми будемо говорити про політику НБУ за останні два роки, вона була, з одного боку, вимушеною, з іншого боку, призвела до скорочення економіки, до падіння банківської системи, в тому числі, і також до відповідних негативних наслідків в цілому для підприємств. І це також вплинуло на те, що у нас відбулося нарощування зовнішнього боргу.
Як діяти далі? Скоріше за все, для того, щоб погасити нам або зменшити суму зовнішнього і внутрішнього боргу, по-перше, необхідно зосередити повністю всі свої зусилля на те, щоб сприяти зростанню економіки. Це, фактично, можливо лише тільки за рахунок двох основних чинників.
По-перше, нарощування внутрішнього попиту, платоспроможного попиту. А це можливо в тому випадку, якщо в нас будуть створюватися нові підприємства, запроваджуватися нові технології, впроваджуватися нові інноваційні якісь різноманітні інвестиції в наше виробництво, з одного боку.
А з іншого боку, нарощувати зовнішньо-економічну діяльність, збільшувати продаж нашої продукції на зовнішні ринки. І якщо наша економіка, піде вгору, то зростання ВВП одночасно призведе, в тому числі, і до появи нового ресурсу для того, щоб виплачувати ці борги.
І з іншого боку, також зменшить питому вагу нашого зовнішнього, внутрішнього боргу по відношенню до ВВП.
Чи є сенс зменшувати борги хоча б задля того, аби менше сплачувати відсотків?
— Абсолютно правильно. Сума відсотків в бюджету в нас займає третю, якщо я не помиляюся, серед усіх видатків. Майже, якщо не помиляюся, 90 мільярдів гривень. Тобто це трохи менше, ніж, наприклад, витрати на оборону. Тобто це достатньо суттєва і негативна тенденція.
І це призводить до того, що ті суми, які ми виплачуємо на сплату відсотків, просто-напросто могли б піти в економіку, могли б піти на зменшення тиску, фіскального тиску на підприємства. І тим самим сприяти розвитку. Але в нашому випадку ми повертаємо борги.
Саме до доларів прив'язані наші борги?
— Тут структура достатньо широка. По-перше, в нас є борги і в євро, є борги і в доларах, і є в спеціальних правах запозичення. Зазвичай, кошти, які ми отримуємо від МВФ, ми отримуємо саме від спеціальних прав запозичення. Це так званий валютний кошик, куди входять провідні валюти світу. І в залежності від того, як змінюється їхній курс, може змінюватися і наш борг.
Звичайно, найбільш питому вагу в цьому кошику займає долар США. І від цього, від його тенденції, як він поведе себе на світових ринках, також залежить і розмір нашого боргу. Але також в нас достатньо суттєвий борг всередині країни.
Зокрема, наприклад, за останні роки і не тільки за останні роки, у нас була суттєва докапіталізація "Нафтогазу" для того, щоб утримувати його платоспроможність, відповідно, були випущені облігації внутрішньодержавної позики Мінфіном, які викупив свого часу НБУ.
І фактично це була прихована емісія, яка потім і призвела до тої гіперінфляції, яка в нас спостерігалася в 2015 році. Крім цього, нам необхідні були кошти для того, щоб докапіталізувати державні банки, які також відчували достатньо великі проблеми. Це Ощадбанк і "Ексимбанк". А також нам необхідні були значні суми коштів, фактично емісія і наш борг перед НБУ, для того, щоб погасити заборгованість перед вкладниками збанкрутілих банків.
Тому що Фонд гарантування вкладів, який мав бути самозабезпечений, тобто мати достатній ресурс, але враховуючи ті форсмажорні ситуації, які відбулися, прийшлося його наповнювати за рахунок, фактично, емісії. Це також відіграло певну негативну роль на економічній ситуації в країні.
Розрахунок повернення зовнішніх боргів вже передбачений? Україна точно має гарантовані суми для виплат?
— Там є наступні такі позиції. Найбільші виплати у нас передбачаються в 2019 році. Так, ми погашаємо борги, які сформувалися набагато раніше, навіть до 2013 року. І ці борги при Наталі Яресько були реструктуризовані. Якщо б це не відбулося, то в 2015 році нам прийшлося б голосити дефолт.
Тому що погасити ці борги ми просто не мали ніякої можливості. Було лише тільки два способи — або реструктуризувати ці борги, або взяти десь, якщо це було б можливо. Зовнішні країни, МВФ зокрема, нам не надали кошти в тих обсягах, які нам необхідно для того, щоб перекрити борги колишніх років, відповідно, відстрочити їх погашення.
Але найбільша стосується нашого внутрішнього боргу. І тут Мінфін разом з НБУ зробив також додаткову реструктуризацію в цьому році. І фактично відстрочили на дуже суттєвий термін — до 2022 року, що дозволило суттєво зменшити тиск на наш бюджет.
Це є певною позитивною тенденцією в контексті того, що фінансова проблема в цілому для держави і можливе об'явлення дефолту, в принципі, воно на даний момент абсолютно неможливе. З приводу того, наскільки Мінфін в даній ситуації робив все можливе для того, щоб утримати країну на плаву. Тому що ми були в дуже складній ситуації.
Читайте также — Уже не Украина, но еще не Россия: что происходит в экономике Донбасса
