РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
В Молдове уже несколько месяцев проходят акции протеста против изменения пропорциональной избирательной системы. Последний был вчера. В следующем году в Молдове должны состояться парламентские выборы.
Стоит ли Украине ожидать очередных изменений в избирательную систему и что говорят в политических и экспертных кругах о возможности досрочных парламентских выборов, рассказал в эфире радиостанции Голос Столицы руководитель департамента избирательных технологий Агентства моделирования ситуаций Валерий Гончарук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому українські парламентарі не поспішають виконувати свою обіцянку змінити виборче законодавство на пропорційну систему з відкритими списками?
— Ще варто згадати, що кандидат в президенти Петро Порошенко так само обіцяв провести парламентські вибори за відкритими списками. Був достатньо великий ентузіазм в перший рік парламенту змінити виборчу систему. І треба сказати, що система була змінена. Але не на загальнонаціональному парламентському рівні, а на рівні виборів до місцевих рад. Там була запропонована певна модель, яку назвали — система з відкритими списками. Хоча вона багато в чому відрізняється від загальноєвропейських аналогів. А на сьогодні вже немає тієї більшості, яка була в 300 голосів, та і фактично про 226 дуже складно говорити. Справа в тому, що подивилися, як ця система спрацювала на місцевому рівні, і коли приймаються такі законодавчі рішення, то кожна політична сила дивиться в першу чергу з суб'єктивних мотивів. Тобто чи зможуть вони зберегти ту кількість депутатських місць, яку мають на сьогодні або навіть збільшити цю кількість місць. І я так розумію, що на сьогоднішній день обіцяна система з відкритими списками влаштовує не всі політичні сили. Всі великі політичні партії, найбільші в парламенті, БПП, "Народний фронт" та "Опозиційний блок", вони об'єктивно не зацікавлені в цій системі. Депутатські групи "Відродження" та "Воля народу", які складаються виключно з мажоритарників, також не зацікавлені відмовлятися від своїх округів. Але є фракції, які наполягають на цій системі. Та ж "Самопоміч", вона робила ультимативні заяви щодо пропорційної системи з відкритими списками. "Батьківщина" та "Радикальна партія Олега Ляшка", швидше за все, вони підтримають. Тому я бачу єдиним фактично, що на сьогоднішній день для цієї системи з відкритими списками немає 226 голосів.
Хоча б якісь зміни варто очікувати в українській виборчій системі?
— Фактично кожні два парламенти обираються за новою системою. Тобто вони з 1990 року мали систему абсолютної більшості, двічі обиралися, потім двічі була змішана система, потім двічі пропорційна. Зараз знову була двічі змішана. Тому я не виключаю, що будуть внесені певні зміни та правила, що навіть вони змінять систему. Але я ще раз кажу, що на сьогоднішній день я не бачу 226 голосів, які готові за цю систему проголосувати. Є питання Венеціанської комісії, які, в принципі, рекомендували Україні запровадити систему з відкритими списками з 3% виборчим бар'єром. Тому я не виключаю, що чим ближче буде до виборів, тим будуть гостріші дискусії тривати. В 2019 році чергові вибори. Поки що завжди парламент в нас підвисає та завжди є така загроза. Але чіткої політичної волі йти на перевибори я поки що не бачу.
Що має стати контрольною відправною точкою, щоб стало зрозуміло, що варто очікувати дострокових парламентських виборів?
— Я не виключаю, що коли інтенсивно почнуть латати виборче законодавство, вносити різноманітні хаотичні правки для того, щоб зберегти свої місця в парламенті, тоді можна буде говорити так, що дуже серйозно йде справа до виборів. Очевидно, що тут якщо почнуться дуже широкі соціальні жести зі сторони уряду та влади в цілому, це так само буде показником того, що є таке бачення, розуміння того, що можливі ці вибори.
Чому ЦВК не змінюють?
— По суті цей склад ЦВК далеко не оптимальний. Але він знову ж таки, багато кого влаштовує. Питання таке, що та процедура, яка є, зміни ЦВК, фактично, зараз дуже є складною в плані продуктивної можливості зімни. Тому що фракції ВР подають свої кандидатури президенту, президент подає на ВР, і ВР затверджує новий склад ЦВК. Очевидно, що в цій ланці президент-ВР, ВР-президент, є якесь певне непорозуміння та відсутні домовленості по складу ЦВК. Якщо вони будуть, то очевидно, що тоді буде затверджений новий склад. Але, знову ж таки, цей склад уже провів три виборчі кампанії. Я так думаю, що по суті він багатьох влаштовує і за відсутністю гіршого, хай, можливо, і цей буде.
Тобто цілком можливо, що вони проведуть і четверту виборчу кампанію?
— Я так думаю, що все ж таки будуть змінювати ЦВК, тому що є дуже великий тиск на необхідні зміни, і я думаю, що підуть. Але знову ж таки, я так думаю, що якщо були б політичні домовленості по складу ЦВК, то давно вже його змінили. А наразі таких домовленостей немає.
А чи можуть тоді зміни до складу ЦВК стати певним відволікаючим маневром, щоб не змінювати виборче законодавство?
— Я не думаю, що тут є певна альтернатива, тому що все ж таки треба аналізувати окремо виборче законодавство. ЦВК буде проводити вибори по будь-якому законодавству, з рештою вони це вже неодноразово показували. З іншого боку, ми багато в чому переоцінюємо склад ЦВК, тому що ж вони в цілому організовують вибори. А вибори ж відбуваються на дільницях, комісіями підраховуються, окружними комісіями, тому їхній вплив, цих органів, про які згадав, він є більший, ніж ЦВК.
Останні місцеві вибори показали не найвдаліший варіант пропорційної системи з відкритими списками, яка перейняла найгірші риси і мажоритарної системи, і пропорційної. Чи може бути така ж ситуація і на всеукраїнському рівні?
— Я не виключаю такої ситуації. Єдине, що треба ж врахувати ті помилки, які були допущені при запроваджені пропорційної системи на місцевому рівні. Тому що в нас, фактично, були зроблені технічні виборчі округи, і по багатьох цих округах взагалі ми не мали обраних депутатів. По окремих округах було по два, а то навіть і по три депутати. Я думаю, що це буде враховано. Але поки що рано говорити про таку систему, тому що все ж таки в діючому парламенті 225 депутатів є мажоритарниками, а вони на сьогоднішній день не зацікавлені в запровадженні цих відкритих списків. Хоча я ще раз кажу, є політичні сили, які просто виграють від цієї системи, яка була чи з відкритими, чи з закритими списками.
Чи будуть, на вашу думку, вносити зміни до виборчого законодавства в механізм відкликання депутатів?
— Сьогодні, якщо сам депутат, не входить у фракцію тієї партії, за якою обрався, партія має можливість на з'їзді виключити його, позбавити депутатського мандата. Щодо мажоритарників, це фактично не стосується. На місцевому рівні є процедура відкликання депутатів, але вона там достатньо складна, і фактично, вона не є дієвою. Логічно, що якщо депутат обирається за партійним списком, то очевидно, що партія повинна мати можливість контролювати його. Інше питання, що якщо це мажоритарник, то він своїм обранням все ж таки в першу чергу зобов'язаний тим виборцям, які його обирали, в другу чергу — партії. Якщо ми будемо говорити про посилення ролі партії, збільшення партійної дисципліни, то така норма є позитивною. З точки зору можливості широкої дії самих депутатів, то її багато хто критикує за недемократичність.
В яких країнах діє механізм відкликання депутатів, наприклад, депутатів-мажоритарників. За якими нормами та правилами там це діє?
— Не діє така норма. Справа в тому, що коли ми орієнтуємося на країни Західної Європи, США, то там механізму відкликання депутатів немає. Але з іншого боку, там є достатньо високий рівень політичної та партійної культури та депутати не переходять з фракції до фракції. Там достатньо стабільні партійні об'єднання. Більше того, якщо ми говоримо, згадуємо про Великобританію, де нещодавно вибори були, там мажоритарна система, балотуються самовисуванням. Можуть бути партії, не партії, але лише один не представляє політичну партію. І тому, фактично там включаються інші механізми, які пов'язані в першу чергу з політичною відповідальністю. І такі жорсткі норми, як в нашому законодавстві, звичайно, там не діють. А що стосується не демократичних країн, то я не виключаю, що така норма може існувати.
Читайте также: Что после безвиза? Придумает ли власть новую "морковку" для украинцев
Ранее политолог Александр Палий в эфире "ГС" заявил, что нынешний парламент не двигает страну вперед, проводя реформы, а погряз в политических дрязгах.
