наверх
07.07.202201:49
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Эколог: по имиджу США нанесен несокрушимый удар

Парижское соглашение по климату: минус США (23)

53110
Председатель Всеукраинской экологической лиги Татьяна Тимочко в эфире "ГС" подчеркнула, что не все американцы поддерживают инициативу Трампа по выходу из Парижского климатического соглашения, в США даже прошел марш протеста.
Дым на производственном предприятии. Архивное фото

РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы

США выходят из Парижского климатического соглашения. Об этом заявил президент США Дональд Трамп. По его словам, это соглашение невыгодно для Штатов. Он также напомнил свои предвыборные обещания о создании рабочих мест и переносе фабрик и заводов на территорию США. И заявил, что начнет переговоры о новом, более выгодном для США климатическом соглашении.

Парижское климатическое соглашение предусматривает уменьшение выбросов парниковых газов, что позволит сдержать глобальное потепление. Документ подписали в 2015 году более 195 государств. Он предусматривает также выделение развивающимся странам, 100 миллиардов долларов на решение проблем экологии. До сих пор только две страны не поддержали договоренность — Никарагуа и Сирия.

Читайте также: Трампофобия и трампомания. Трамп завершил первое зарубежное турне

Как выход США отразится на дальнейшем существовании Парижского климатического соглашения, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснила председатель Всеукраинской экологической лиги Татьяна Тимочко.

Татьяна Тимочко, председатель Всеукраинской экологической лиги

(текст публикуется на языке оригинала)

Що саме передбачає Паризька кліматична угода, які екологічні заходи? 

— Це надзвичайної важливості міжнародний документ, який дійсно був ухвалений в 2015 році, потім в 2016 році до цієї угоди приєдналися майже 190 країн світу. І четвертого листопада минулого року вона вступила в дію, оскільки до неї приєдналося 72 країни, викиди яких становлять 56%. І саме з того моменту вона набула чинності. Зараз світ обговорює активно заяву американського президента, насправді, це надзвичайний удар по іміджу і авторитету США, бо ця країна, як правило, несе відповідальність за ті дії, які вона вчиняє, і угода, до якої приєдналися США, на відміну від Кіотського протоколу, саме з цих міркувань набувала такої міжнародної ваги. Ця кліматична угода передбачає дійсно стримання підняття температури не більше ніж 2 градуси до 2050 року. Хоча вже в момент підписання цієї угоди кожна країна представила свої національні узгоджені внески. Тобто те, що кожна країна готова до 2050 року зробити, і коли це всі внески склали і порахували, то температура по цих внесках прогнозована має піднятися на 3,5 градуси, що унеможливлює взагалі сенс цієї Паризької угоди. 

Якщо США вийдуть, то Паризької угоди вже не буде? 

— Ні, цього не відбудеться. Навіть зважаючи на авторитет і статус цієї країни, Паризька угода буде продовжувати діяти. І ми чули вже висловлювання від провідних країн і провідних лідерів щодо того, що Паризька угода буде продовжувати діяти. Безперечно, США мають серйозний, вагомий внесок у зміни клімату, бо викиди американської економіки є дуже потужними. Але це не буде означати, що Паризька угода припинить своє існування. Більше того, можу вам сказати, що в самих США уже в квітні відбулися грандіозні, як для Америки, демонстрації. Це так званий народний кліматичний марш, де лише в один день зібралося більш ніж 15 тисяч людей. І це означає, що є люди в Америці, які не погоджуються, це звичайні люди, активісти, але і політичні партії, зокрема, демократи, відомі своєю позитивною кліматичною політикою, засуджують ці дії Трампа, і я не думаю, що у Трампа така буде аж спокійна ситуація щодо таких рішень абсолютно не продуманих. 

Що стосується України, то безперечно, Україна робила і представила в свій час свій національний внесок. І в середовищі українських експертів-екологів також досить критичні були позиції щодо внеску України, це до 40% зниження по відношенню до 1990 року. І це не є така аж амбітна мета. Але враховуючи війну і економічну кризу, і втрату підприємств на сході України, ми, природно будемо мати відсоток зниження більший, ніж той, який ми заявили під час підписання Паризької угоди.

Які в сучасному світі заходи допоможуть вже боротися з існуючими викидами, а не тільки їх зменшити? 

— Два основних напрями, які можуть дати таке зменшення, суттєве зменшення викидів. В першу чергу, це зміна тренду розвитку енергетики, і не тільки окремих країн, а світової енергетики, яка є галуззю, яка найбільше викидає парникових газів. Це підвищення енергоефективності економіки всього виробництва, також і побутових потреб, і енергозбереження. Це такі ключові напрями. І, звичайно, зростання темпів розвитку відновлювальної енергетики. Бо деякі країни світу вже зараз мають, та ж сама Швеція, 57% енергії в енергобалансі країни отримуються з відновлювальних джерел енергії, причому, 37% із цих 57% — це вирощування енергетичної верби і отримування енергії тепла саме від спалювання сировини від вирощеної енергетичної верби. Швеція 30 років цим опікується. В Україні — це також основні напрями зменшення викидів. Тобто зменшення добування викопного палива і спалювання для отримання енергії. Це енергоефективність економіки, і в Україні прийнятий національний план до 2020 року з енергоефективності, який дійсно вже почав працювати, і дає свої результати. Також ухвалено національний план щодо відновлювальної енергетики. Але, на жаль, до 2020 року наші урядовці визначили для України лише 11% розвитку відновлювальної енергетики і видобування енергії в енергобалансі. Хоча наші експерти провідні наголошують, що вже до 2025 року ми могли б вийти на показник не менше ніж 20% добування енергії з відновлювальних джерел.

Можливо, перестрахувалися трохи? 

— Ні, це не перестрахувалися, тому що атомне лобі і вугільне лобі тисне на ці основні світові тенденції і їх реалізацію в Україні, і спалювання вугілля, яке спричиняє грандіозне забруднення навколишнього середовища і викиди парникових газів, і видобування вичерпних ресурсів, які ми могли би залишити наступним поколінням, і атомна енергетика також дає свої викиди. Тобто насправді лобісти всіх традиційних джерел енергії тиснуть і не дають можливості створення таких стимулів економічних для розвитку відновлювальної енергетики. Однак, цей сектор дуже швидко зростає. Наприклад, біомаса, використання біомаси для отримання тепла і енергії за останні 5 років зріс на 42%. Тобто Україна, яка має безмежне, фантастично безмежне поле використання і постійне використання біомаси — це солома, це залишки кукурудзи, це лушпиння соняшників, це вирощування енергетичних рослин — верба, тополя, міскантус — все це може дати можливість не в такому, знаєте, централізованому плані, а в диверсифікованому, в регіональному вимірі отримувати тепло і енергію на місцевому рівні. 

Напомним, директор Центра исследований Международных отношений Николай Капитоненко в эфире "ГС" отметил, что многие американцы все еще скептично относятся к Дональду Трампу, но в целом ставить негативную оценку еще рано.

А политолог-международник Максим Яли заявил в эфире "ГС", что Дональду Трампу не удалось переломить систему работы государства, как это удалось сделать счастью настроенной против него политической элиты Вашингтона.

Самое читаемое
    Темы дня