наверх
28.09.202012:13
Курсы валют НБУ
  • USD28.27+ 0.02
  • EUR32.88- 0.02

Политолог: пенсионная реформа – это пока чистая политика

Пенсионная реформа: суть и скрытое (160)

(обновлено: )80441
Политолог Николай Давидюк в эфире "ГС" заявил, что удачная пенсионная реформа может принести электоральные баллы Гройсману накануне выборов, а это совсем не на руку президенту.

РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы

В воскресенье, 4 июня, на сайте Кабмина обнародовали письма от МВФ и Всемирного банка, в которых говорится о поддержке правительственного законопроекта по пенсионной реформе.

Стоит напомнить, что в правительстве одобрили этот законопроект 17 мая. В частности, с первого октября предполагается так называемое осовременивание пенсий. Пенсионный возраст не повышается, но из-за увеличения страхового стажа выйти "вовремя" на пенсию получится не у всех.

Читайте также: МВФ, Гройсман, пенсии, гаплык

Кстати, текст этого документа в правительстве до сих пор не обнародовали.

Каковы шансы на принятии этого законопроекта в парламенте, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог Николай Давидюк.

(текст публикуется на языке оригинала)

Политолог Николай Давидюк. Архивное фото

Скільки тут політики і скільки економіки в цьому законопроекті, який досі не оприлюднив уряд? 

— Насправді, коли про пенсійну реформу говорять депутати Верховної Ради, то це чиста політика. Коли все ж таки починає говорити уряд, то це вже швидше, економіка, тому що уряду ці цифри виплачувати, тому тут уже економіка буде більше. Насправді, кожному українцю треба визначитись, де політика, де економіка, тому що все-таки пенсія — це те, що українець, звичайний громадянин відчуває в кишені, це те, за рахунок чого він живе, це те, за рахунок чого він купує хліб, ліки, транспорт і інше, інше, і платить комуналку. 

Після схвалення в уряді законопроекту про пенсійну реформу Павло Розенко сказав своє чітке "ні", він навіть заявив, що Мінсоцполітики засекретило роботу над цим документом, і він його не бачив. Тобто вже певні суперечності ще з уряду почалися? 

— Насправді ж це дуже важке питання – питання пенсій. І не тільки в Україні. В силу того, що Україна закредитована МВФ, тобто ще їхній вплив, плюс вплив депутатів-популістів, плюс намагання уряду все ж таки створити продукт, який би зміг цей уряд зберегти, тому, я думаю, оце все, ця вся призма накладається на реалії, і тут уже починається, власне, конфлікт інтересів. От, я думаю, все ж таки добре, що ця реформа урядом Гройсмана готується все ж таки не у виборчий час, бо якби був би виборчий час, ми б побачили тільки голослівні гасла, але в той же час ми не побачили б реальної конкретики, яка б сприяла виходу з тієї проблематичної ситуації, яка сьогодні є. Тому в невиборчий час ми можемо більше розібратися, на це витратити більше часу, хоча знову ж таки дедлайни обмежені, бо якщо не пройде той проект, який є сьогодні, то не буде підвищення в жовтні. 

А шанси такі є – не пройти? 

— Я думаю, що є, але зрозуміло, що тут ще така ситуація – чи проголосує Верховна Рада. Верховна Рада зацікавлена в максимально таких гучних рішеннях, в той же час їх не хвилює фідбек, та сторона, яка бюджетна, тобто вони все рівно за неї не відповідають, тому вони, як мінімум, хочуть сподобатись електорату. А чиновникам середнього рівня, чи там великого міністерського рівня, все-таки їм треба думати, звідки ті гроші взяти. Але знову ж таки і уряд зацікавлений в позитиві цієї реформи, тому що він хоче теж сподобатись населенню. Єдине питання, тут ще залишається певна така ревна конкуренція президента і уряду, тому що президент не завжди готовий відпускати в вільне електоральне плавання своїх міністрів, а особливо керівника Кабінету Міністрів, тому що, якщо ця реформа буде дійсно класною, то вона може дати електоральні бали Гройсману, в чому не зацікавлений Порошенко, тому він може на гачок її дещо підвісити. Але найголовніше, хто в ній зацікавлений – це українці. Українець хоче нормальну зарплату, українець хоче нормальну пенсію. 

Але поки що невідомо, що нам пропонується, бо ніхто не бачив тексту. 

— Однозначно, ми зараз можемо робити аналіз тільки на тих даних, які ми отримали публічно. Те, що невідомо – там можуть бути як плюси, так і мінуси, але ми про них зможемо говорити тільки тоді, коли ми про них з вами дізнаємось. Знову ж таки виникає питання – що приховують, чому приховують? З однієї сторони, вони хочуть уникнути зайвого політиканства і визначити в колі експертів, а тоді повністю публікувати. Може бути навпаки, тобто вони готують якесь рішення, яке більше буде на догоду МВФ, ніж, наприклад, на догоду комусь іншому. Але знову ж таки це питання до уряду, і мені здається, він несе за це політичну відповідальність, і він розуміє цю відповідальність, і знову ж таки буде за неї відповідати, тому це питання часу.

Олександр Данилюк, міністр фінансів, говорив наприкінці квітня про те, що пенсійну і земельну реформу на голосування парламенту можуть поставити одним пакетом. Чи таке можливо, чи не спричинить таке рішення ще більше галасу? 

— Ні, це взагалі якась мрія МВФ, Україна не повинна так робити, два таких важливих питання видавати в одному пакеті. Це два катастрофічно різних питання, які повинні виноситись окремо. І більш за все, мені здається, що пенсія буде в кінці цього політичного сезону, до кінця червня, можливо, середина липня, а все ж таки земельне питання буде вже на осінь. Не може український парламент витягнути два таких серйозних питання, більш того, уряд вже готує ці питання, тому, я думаю, що вони будуть готувати його дещо довше і це не так просто. Можливо, я неправильно зрозумів Данилюка, тому що, може, він мав насправді щось інше на увазі, але такі питання подавати в комплексі не треба. 

Як голосуватимуть за пенсійну реформу у сесійній залі, хто буде за, а хто буде проти? 

— Я думаю, що поки що цього неможливо сказати, тому що ми з вами ще не отримали повністю стовідсоткову інформацію. Тобто у нас є певні тренди, ми можемо говорити про них. У нас є певні тенденції, є окремі заяви Розенка, віце-прем’єра, є профільного міністра заяви, є заяви прем’єра, але в нас поки що немає повної картинки, і як фракції будуть голосувати – знову ж таки тут є певний знак питання, тому що може бути інтрига в лоні самої влади. Хто з них і як буде голосувати, я думаю, поки що навіть не всі депутати всіх фракцій знають. Можливо, лідери фракцій грають свою гру, і вони більше розуміють, а навіть якщо зробити зріз по депутатах, не всі вони знають, як буде голосувати їхня фракція. 

Читайте также: Главные положения пенсионной реформы: разъяснения чиновника

Однозначно, питання заполітизоване, тому що воно стосується надзвичайно великої частини українців, до речі, тих українців, які більше всього ходять на вибори, пенсіонер – самий законослухняний виборець, його явка найчастіша, його явка найбільша. Студент не так часто ходить на вибори. І середній клас не так часто ходить на вибори з такою кількістю і відповідальністю, а все-таки пенсіонери — це найбільш відповідальні люди, тому, власне, навколо них оці питання. 

Ранее координатор платформы "Новая страна" Тарас Козак в эфире "ГС" заявил, что в результате пенсионной реформы люди, которые будут выходить на пенсию через несколько лет, получат лишь 35% от своей зарплаты.

Пенсионная реформа

Самое читаемое
    Темы дня