РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
В рамках реформирования украинского парламента может появиться новая модель депутатской деятельности — дебаты. Об этом сообщил спикер Верховной Рады Андрей Парубий.
Проводить дебаты в Верховной Раде предложили представители миссии Европарламента, которые помогают украинским законодателям делать реформу Рады.
Читайте также: Чорновил: заставит ли Парубий работать Раду и депутатов?
По словам Парубия, эти дебаты могут быть двух форм: дебаты по актуальным вопросам политического порядка государства, а также дебаты с правительством для усиления контрольной функции Рады. Такие дебаты можно будет проводить по инициативе спикера Верховной Рады или 150 депутатов.
Способны ли дебаты сделать парламент более дееспособным, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал народный депутат от Радикальной партии Игорь Попов.
(текст публикуется на языке оригинала)
Дебати — це одна із рекомендацій європейських реформаторів українського парламенту?
— Ні.
Що ви маєте на увазі?
— Ми вже рік працюємо із Петом Коксом і поважними європейськими політиками і обговорюємо, які європейські практики можна було застосувати в українському парламенті, які в нас є недопрацювання. Останні два дні ми працювали за зачиненими дверима під Києвом і обговорювали ще кілька тем, тобто ми обираємо кілька тем, і звідки з’явились дебати? Дебати – це привести процедури до реальних потреб. Зараз, коли йдуть пленарні засідання ВР і коли в країні є рішення НКРЕКП про абонплату, загострення на Сході, ВР все-таки має свій порядок денний, вона не може обговорити питання, а потреба реально є, і тоді фракції беруть начебто перерву, насправді використовують її для заяви, виступають, інші фракції теж мають, що сказати з цього приводу. Вони просяться в голови ВР виступити. Він каже, що немає цього в порядку денному, починаються якісь дискусії, і потім при обговоренні якогось питання в другому читанні йдуть виступи не по темі, що не логічно, але вони по темі важливі сьогодні для країни, для виборців. Це логічно. І тому говорили, що треба ввести процедуру обговорення нагальних питань, так званих дебатів.
Друга проблема – це те, що коли у нас вноситься якийсь законопроект, про Конституційний суд, про ринок електроенергії, тобто системні великі законопроекти, ми його спочатку по скороченій процедурі терміново приймаємо в першому читанні, де всі висловились від однієї до трьох хвилин, а потім на другому читанні лише автори поправок. А насправді у кожної фракції є системне бачення, чи не підтримати три-п’ять ключових положень такого законопроекту, що, знову ж таки, означає, що треба провести дебати з ключових положень, а потім вже побачити, чи є голоси за той закон, в якому вигляді він може бути прийнятий, і тому це також будуть дебати. Таких два види дебатів – тематичні і з нагальних питань, ми обговорили, щоб їх презентували в регламент, і зараз робоча група буде розробляти деякі законопроекти, щоб ВР працювала, відповідала на реальні потреби суспільства сьогодні.
Тобто нагальні питання сьогодення не потребуватимуть затягування процедури, голосування за внесення до порядку денного?
— Це може бути або, скажімо, 150 підписів депутатів, оперативно зібраних у залі або три чи чотири фракції, які вимагають дебатів з цього приводу. Вимагаємо 20 чи 30 хвилин, де кожні фракції по одній чи по дві інтервенції, по дві-три хвилини, підведення підсумку, але кожна політична сила висловила свою позицію.
Що означають дебати з урядом для посилення контрольної функції Ради?
— Година запитань до уряду не завжди є цікавою. Спочатку слухають одного чи двох міністрів із презентацією, де йде якийсь мессидж, але він короткий, на хвилину, а лекція йде на 20 хвилин і, на жаль, ні депутати, ні виборці не завжди слухають уважно, що там обговорюється, а коли йдуть саме запитання, то за методом випадкової вибірки випадає 10 запитань в одній хвилині, на них дається відповідь, яка не завжди задовольняє депутата, але немає дебатів. Тобто можна задати питання гостре і отримати відповідь на іншу тему або ні про що, і на цьому дебати закрились, і тому це реальна потреба. Всі політичні сили, а у нас в діалозі приймали участь всі політичні сили, зійшлись на тому, що треба реформувати п’ятницю: зробити не годину, а дві або три години, по-перше, по-друге, не робити академічних лекцій, дати можливість, власне, дебатів, тобто коли ти задав питання, тобі відповіли, ти кажеш: ні, я незадоволений, ви неправильно говорите, ми вимагаємо саме отак, і та сторона також дебатує, тобто саме в дебатах ми будемо знаходити оптимальне рішення, яке має приймати уряд, не завжди ВР, як правило, уряд своєю постановою чи розпорядженням, і дати можливість всім фракціям, бо випадкові виборці часто деякі фракції взагалі не мають право на запитання, дати всім фракціям продебатувати з урядом. Перш за все це важливо для опозиційних фракцій, які можуть висловлювати альтернативні пропозиції в тому, що уряд мав би зайнятись іншими пріоритетами або прийняти інше рішення, і на сьогодні є консенсус. Я думаю, найближчим часом робоча група підготує законопроект з цього приводу також.
Ця реформа якось видозмінить роботу ВР?
— Ми прийшли до того, що не можна одним рішенням затвердити велику реформу, змінити регламент, Конституцію. Ми будемо приймати точкові рішення, кожне з яких повинно покращити якісь аспект роботи ВР. Ми побороли кнопкодавство, майже його немає, і внаслідок цього рішення не приймаються, тому що в деяких фракціях дисципліна дуже погана, і тому це можна змінювати або реформою Конституції, голосувати більшістю від присутніх, або якимись адміністративними методами. Скажімо, у фракції Радикальної партії працюють адміністративні методи морально-психологічного тиску і тому в минулу п’ятницю було 32 людини на кінець п’ятниці, з них 11 – це наша фракція.
За квітень було зафіксовано рухом "Чесно" лише 12 випадків кнопкодавства.
— Але, з іншого боку, для прийняття рішення голова ВР змушений 8 разів ставити питання на голосування, закривати двері й т.д. Це теж виглядає негарно.
Ранее политолог Сергей Белашко в эфире "ГС" заявил, что проблема Верховной Рады — не в отсутствии плана работы, а в кнопкодавстве и нежелании депутатов посещать пленарные заседания.
А политтехнолог Ярослав Макитра в эфире "ГС" заявил, что сокращение количества комитетов ВР не сделает ее работу более качественной, а наоборот, создаст дополнительные проблемы.
