РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Кабинет министров разрешил закупать лекарства и медицинские изделия, в том числе для проведения гемодиализа, коронарографии и стентирования, через международные организации за средства государственного бюджета 2017-го года.
Читайте также: Скандал на всю Германию: "случайный" фоторобот репера Бушидо
Закупку медицинских средств через международные организации, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы исполнительный директор Ассоциации международных фармацевтических производителей Владимир Игнатов.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи вдалося системі закупівель ліків через міжнародні організації довести свою ефективність протягом останніх майже двох років?
— Чесно кажучи, треба розуміти, що всі ці системи закупівель, коли держава за кошти державного бюджету один раз на рік щось купує, вони абсолютно неефективні, тобто ніхто ліки про запас на цілий рік не купує в розвинених країнах. Ліки купують конкретному пацієнту і для цього існує система дистрибуції. Це мета. На перехідний період, можливо, це найкраще рішення, щоб за списком купували міжнародні організації і в них також дуже багато покращень сталось за ці два з чимось роки, коли вони працюють з цими програмами.
Кошти 2015-го року дуже важко реалізувались чи використовувались у 2016-му і поставки були десь наприкінці вже року, почали десь всередині і закінчились десь в кінці року. Кошти 2016-го року використані частково чи дуже багато, але вже в першому кварталі 2017-го. Якщо вдасться кошти 2017-го року використовувати цього року, це буде реальний прогрес. Це один параметр. І інший параметр – нарешті міжнародні закупівельні організації почали більш прийнятно працювати з виробниками, бо є дуже багато бюрократичних перепон, які не давали виробникам виходити на прямі контракти з цими організаціями, чи вони оголошували цей тендер на вихідні, чи строки підготовки документів були дуже стислі, а документів багато і незрозуміло, навіщо вони. Але в кінці кінців все це вже позаду і зараз маємо достатньо нормальну ситуацію, коли все більше і більше виробників виходять на прямі контракти з цими міжнародними закупівельними організаціями. Тобто фактично досягнуто тієї мети, яка була.
Чи дійсно вдалося заощадити кошти на закупівлях ліків?
— Ви знаєте, дуже важко казати про економію, підрахувати її, тому що в дуже багатьох випадках ми маємо якісь ціни в гривні, які не відомо, чи індексовані, чи ні від того, що рахують. Маємо державний реєстр, але державний реєстр також має свою історію реєстрації цих цін і до цього було співвідношення до курсу іноземної валюти, на яку дату були в нас піки курсових коливань, тобто дуже багато питань.
Тобто цінова політика в цій ситуації не дуже прозора?
— Чесно кажучи, точно підрахувати дуже важко, але єдине, що можу сказати, що, як мінімум, менше не купують, тобто фактично мають можливість закрити декілька позицій по нормальним цінам, по багатьом програмам. Треба також розуміти, що держава покриває як максимум 20-30% потреби і все. Все інше пацієнти повинні купувати самі. Так, є в нас декілька програм, які повністю забезпечують, як мінімум, декларуються, що вони повністю забезпечуються за кошти державного бюджету – це інсуліново залежний пацієнт із діабетом, це програми вакцинації, це лікування СНІДу та туберкульозу, як мінімум, це гемофілія. Але ця нерівномірність поставок – один раз на рік і коли це буде, зрозуміло, призводить до того, що якщо ми дійдемо до конкретного пацієнта, можуть виникати періоди, коли ліків реально немає.
Прем’єр зазначив, що у 2017-му році необхідно компенсувати всі непоставлені ліки за попередні періоди. Які обсяги?
— Було дуже багато проблем, тому що, якщо ви пригадуєте, уряд Арсенія Яценюка 1 квітня 2014-го року дуже несподівано для всіх вирішив, що на ліки треба сплачувати ПДВ і було введено ПДВ, тобто ліки подорожчали на 7%. Далі для міжнародних програм, фактично для своїх коштів уряд зробив виключення і ПДВ не треба було сплачувати. Але вони не досягли нормальної домовленості між МОЗ та митницею і дуже багато було проблем і у виробників, і у дистриб’юторів, коли вони привозили, але митниця казала: ні, ми не знаємо, що робити, сплачуйте ПДВ і тоді імпортуйте. І далі все це призвело до того, що препарати на декілька десятків мільйонів доларів три чи чотири місяці лежали десь на митниці і все таке інше. Далі почались проблеми зі строками придатності, все як завжди.
Тепер їх реально компенсувати, ці недопоставлені ліки?
— Як мінімум, міжнародні організації кажуть, що вони це зможуть зробити, без проблем це буде зроблено, якщо будуть контракти з виробниками.
Щодо номенклатури препаратів, наскільки вона відповідає потребам МОЗ?
— Ви знаєте, вони відповідають, але нової номенклатури детальної ми ще не бачили і, чесно кажучи, розробка нової номенклатури була досить кулуарною, скажімо чесно. Що вийшло – подивимось, це треба аналізувати зі спеціалістами разом.
А попередні списки? Чи їх не існувало раніше?
— Номенклатура була завжди і, чесно кажучи, номенклатура не була якоюсь винятковою. Там були досить базові препарати. Зрозуміло, що великих інноваційних препаратів Україна не купує, бо є дефіцит коштів. За кошти державного бюджету купувались достатньо вживані чи широко вживані препарати по тим програмам, які фінансувались урядом.
Кабмін передбачив близько шести мільярдів гривень на закупівлю ліків через міжнародні організації. Чи вистачить цієї суми?
— Фармацевтичний ринок у минулому році був 55 мільярдів гривень. Державна частина чи витрати на ліки в державі була 14%. Прогнозовано він зросте. Якщо ми маємо 60 мільярдів ринок і держава обіцяє купити на шість мільярдів, скільки це відсотків? 10%, дуже небагато. В цьому і проблема, що ми маємо ринок, в якому держава не є великим гравцем і якщо порівняти, наприклад, в Україні ми купуємо ліки на 53 долари в рік. У Польщі цей показники 334, у Чехії 510. Тобто маємо ситуацію, коли наш ринок дуже маленький, але маленький не тому, що українці не лікуються або не хочуть лікуватись. Ні, ми не маємо доступу до інноваційних, з одного боку, які, дійсно, коштують дуже багато і люди не можуть дозволити собі це купувати. З іншого боку, державний внесок також дуже малий. Щоб це з’явилось, треба зробити медичну реформу. Нічого іншого ніхто на світі не вигадав. Треба робити програми і, знову повторюсь: історія цих закупівель раз на рік – це тимчасовий перехідний період. Це треба залишити в минулому і треба переходити до системи реімбурсації чи системи госпітального забезпечення, коли пацієнт, можливо, частково сам платить за ліки.
Смотрите также: Непогода в Запорожье: цветущие деревья и тюльпаны в снегу
Ранее президент Ассоциации производителей лекарств Украины Петр Багрий в эфире "ГС" подчеркнул, что суммы, которую выделил Кабмин на программу "Доступные лекарства", недостаточно на 12 миллионов больных.
А эксперт по реформе системы здравоохранения Александр Ябчанка в эфире "ГС" пояснил, что каждый больной сердечно-сосудистыми заболеваниями, бронхиальной астмой и сахарным диабетом II типа сможет по рецепту врача получить в аптеке лекарства бесплатно.
