РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
В понедельник, 27 марта, на встрече премьер-министров Грузии, Украины, Азербайджана и Молдовы (ГУАМ) подписали два документа. Но соглашения о свободной торговле среди этих документов нет.
Пока представители членов этой Организации за демократию и экономическое развитие подписали только два протокола. Первый предусматривает создание координационного органа в рамках соглашения о свободной торговле, а во втором документе зафиксировано упрощение таможенных процедур между странами-членами ГУАМ.
Как эти договоренности повлияют на экономику Украины, а также возможные выгоды для нас от дальнейшего сотрудничества в рамках ГУАМ, в эфире радиостанции Голос Столицы объяснил экономист, эксперт Фонда общественной безопасности Юрий Гаврилечко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Коли можуть домовитися про ЗВТ серед країн ГУАМ?
— Якщо казати коли можуть, то чесно кажучи, потрібно бути Нострадамусом. А от коли домовилися – це можу сказати. Домовилися 20 липня 2002 року під час зустрічі в Ялті голів держав-учасників тоді ще ГУУАМ про створення ЗВТ між учасниками об'єднання Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану і Молдови. Домовилися давно, але, на жаль, документ ще і досі не підписаний. Вже Узбекистан вийшов із цієї організації, членів залишилося чотири. На жаль, це було б дуже добре тоді, хоча і зараз ситуація, коли Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова, якщо вони підпишуть документ про ЗВТ, це може позитивно вплинути на всі країни, тому що якогось певного економічного лідера серед цього об'єднання немає, відповідно коли в економічному союзі немає явного лідера, то подібні домовленості можуть бути цікаві для всіх учасників підписання. Відповідно, після того як це буде зроблено, можна буде говорити про те, кому саме і в яких галузях це буде цікаво. Допоки самого документа немає, сказати, як це вплине на економіку кожної з країн, дуже важко.
Яка буде користь Україні від цього документа?
— Чим більше можливостей продавати свої товари без акцизів та мит на світовому ринку, то краще ситуація. Тим більше, по великій кількості товарів Україна ніяк не перетинається ні з Грузією, ні з Азербайджаном, ані з Молдовою, і навпаки. Тобто можна продавати в інші країни те, чого у них нема, або є в малій кількості, і відповідно купувати те, чого не вистачає всередині країни. Це може бути вигідно абсолютно для всіх. Але знову-таки, казати що, кому і як може бути вигідно, можна лише після того, як буде узгоджений текст договору про ЗВТ. Наразі такого тексту не лише немає у вільному доступі, а я навіть проектів не бачив, що подібне є. Нагадаю, що з 2008 року зустріч прем’єрів у Києві — це унікальний випадок. Голови держав не зустрічалися, і настільки високого рівня зустрічі теж не було.
З цих чотирьох країн, якщо з огляду на те, що так довго тягнуть, у когось є непевність, сумніви?
— Поки що, як я розумію, всі члени ГУАМ не бачать якогось спільного інтересу. Тому що, коли в 1997 році об'єднання створювалося, то було дуже багато ідей, починаючи від поглибленої економічної співпраці і аж до військової співпраці. Але оскільки немає лідера, подібна структура винятково на тих контактах, навіть без голів держав, не може працювати. Якщо немає загального, спільного інтересу, такого спільного інтересу не було артикульовано, то ми так і будемо потрохи туди-сюди рухатися в незрозумілий бік. Я сподівався, що на цій зустрічі все ж таки принаймні протокольно буде затверджено, якщо він розроблявся, текст подібної угоди, але, на жаль, із доступних джерел в ЗМІ я не бачив, щоб подібне рішення навіть обговорювалося.
Був підписаний протокол про спрощення митних правил між чотирма країнами-членами ГУАМ.
— Знову-таки, це не є угода про ЗВТ і це не є навіть у першому наближенні відповідно узгодження положень цього документа.
А на що це рішення впливає?
— Потрібно подивитися, що саме було спрощено. Але загально, як на мене, чим простіше буде оформлення будь-яких вантажів на митниці, тим менше буде принаймні корупції, і тим дешевше будуть товари на внутрішньому ринку України.
Володимир Гройсман сьогодні озвучив можливі напрямки співпраці ГУАМ із іншими країнами. Які найбільш перспективні для нашої країни напрямки?
— Подібні заяви — це чистої води маніловщина, бо називати напрямки співробітництва ГУАМ з кимось можна лише після того, як ГУАМ з аморфної структури, із зустрічей на рівні прем’єрів раз на десять років, стане дійсно працюючим об’єднанням. Допоки вона не стала працюючим об’єднанням, допоки навіть між собою члени ГУАМ не домовилися про ЗВТ, а це зовсім не найвищий рівень економічного співробітництва, бо далі може йти митний союз, далі може відповідно бути об'єднання на кшталт ЄС, і лише після цього можна говорити, що в організації з'являються пріоритети в зовнішньоекономічній політиці, де всі чотири країни будуть більш-менш злагоджено працювати в якомусь напрямку. До цього нема про це взагалі сенсу розмовляти.
Цікава тут роль США взагалі, США традиційно підтримували ж ГУАМ, правильно?
— Ми можемо так само традиційно підтримувати пінгвінів в Антарктиді. І що з того? Як це, підтримували? Як можна підтримувати те, що, ще раз кажу, існує лише формально? На словах? Ну так, хто ж проти. За все добре, проти всього поганого. Ви об’єднуєтесь, коли щось там будете робити, ми вас в цьому підтримаємо. Що далі? Якою може бути підтримка в даному випадку, коли країни-учасники не можуть між собою домовитися, які у них є пріоритети розвитку об'єднання на найближчу чи середньострокову перспективу? У чому підтримувати? Для того щоб в чомусь підтримувати, ще раз повторюсь, має бути якийсь спільний інтерес організації, спільна мета, у досягненні цієї мети чи реалізації цього інтересу, можна підтримати. А такої мети немає, інтересу немає, в чому підтримка може бути?
Ранее директор Института политического анализа и международных отношений Сергей Толстов в эфире "ГС" заявил, что торговля со странами ГУАМ незначительна для Украины, прежде всего, из-за низких энергетических поставок.
