наверх
15.01.202116:47
Курсы валют НБУ
  • USD28.06+ 0.09
  • EUR33.99- 0.05

Власть саботирует реформирование добычи ископаемых — эксперт

(обновлено: )269
Правозащитник Николай Ляхович в эфире Голоса Столицы подчеркнул, что в отрасли добычи полезных ископаемых в Украине – тотальная коррупция. А в общей сложности минерально-ресурсная база Украины составляет 20 тысяч месторождений.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

Львовский окружной административный суд обязал государство разрешить частной компании добычу алмазов в Украине, в обход аукциона. Причем компания, о которой идет речь — ООО "Еврогаз Минералс" — малоизвестна, она была зарегистрирована всего лишь в конце октября 2015 года во Львове. Ее бенефициаром указан гражданин Германии Вольфганг Раубаль.

Будет ли Госгеонедра оспаривать это решение, пока не известно. Но вот добыча полезных ископаемых, в частности и драгоценных камней и металлов в Украине – направление до конца не освоенное, но перспективное.

В недрах нашей страны сосредоточено около сотни видов полезных ископаемых, рыночная стоимость которых, по подсчетам ученых, — семь с половиной триллионов долларов. В общей сложности минерально-ресурсная база Украины составляет 20 тысяч месторождений, из которых всего около восьми тысяч разведаны и только чуть более трех тысяч разрабатываются.

Подробнее о добыче полезных ископаемых в Украине в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал общественный деятель и правозащитник Николай Ляхович.

(текст публикуется на языке оригинала)

Можна сказати, що в нас на державному рівні є видобуток дорогоцінних металів та каміння?

— Очевидно, ні. Якщо дивитися ситуацію з видобутку бурштину, очевидно, що держава не дуже якісно справляється з цими завданнями. Якщо ми візьмемо одне-єдине діюче підприємство з видобутку бурштину, яке знаходиться в Сарнинському районі, в Клесові, — там страшна безгосподарність, там, знаєте, місячні ландшафти, де ця компанія державна проводила видобуток і начебто вже провела рекультивацію. Насправді там просто — гола пустеля. Хоча акти підписані. Тобто це така, знаєте, повна корупція. Тому, відповідно, зосереджувати монополію в руках держави, я так думаю, по інших напрямках видобутку корисних копалин не варто. Просто, згідно з чинним законодавством, всі форми власності повинні мати рівномірний доступ відповідно до можливості видобувати.

Незважаючи на велику кількість заяв чиновників, політиків усіх рівнів про те, що ми врегулюємо ситуацію з бурштином, ситуація не змінюється. Чому цю ситуацію ніхто не виправляє? Не можуть або не хочуть?

— Я думаю, це поєднання обох цих двох причин. Тобто, по-перше, змінити систему, яка будувалася на основі пострадянської системи, в якій взагалі приватна власність не була передбачена, відповідно, ніяких ринкових механізмів прозорих, цього всього не було, держава була монополістом. Будь-які реформи робити в такій системі — це, очевидно, є складно. За цей час чиновники навчилися, обходячи навіть ті пострадянські закони, мати собі ліві доходи завдяки непрозорості. І вони, очевидно, так само це саботують. Справа в тому, що в Україні немає великих перепон для промислового видобутку будь-яких мінералів. Раніше просто на промисловий видобуток мала монопольне право лише держава. А зараз будь-яка форма власності має право здійснювати промисловий видобуток будь-яких корисних копалин. Інше питання — отримання дозволів на здійснення розробки надр тих чи інших копалин. Тобто ці дозволи досі отримувати вкрай складно, воно не прозоро.

Знову ж таки, раз ми говоримо, що будь що, що є в надрах, — це національне багатство наше, скажіть, будь ласка, де ми можемо знайти, на якому сайті, подивитися на мапі, де і які поклади є, які оціночні їх залежі. Тобто цього всього немає. Народ є власником цих надр, але він про це нічого не знає. Тобто ця інформація ховається. Як ми знаємо, вже є інформація про те, що спільно із західними партнерами начебто при Мінекології хочуть врегулювати це питання і зробити, перш за все, скажімо так, облікувати і зробити доступним які є залежі, в яких районах. Наступне, якщо це буде зроблено і прив'язано до конкретних локацій, тоді вже можна буде говорити про якісь прозорі торги на цю розробку для промислового видобутку. А, відповідно, потім, знову ж таки, на цій самій мапі могли б відзначати які компанії, які юридичні чи державні установи, підприємства здійснюють ці видобутки. Тобто тоді вже воно буде більш відоме.

Інше питання, це не промисловий видобуток. Отут є найбільша проблема. Тому що в нас не врегульована старательська діяльність, тобто так, щоб люди могли працювати не промисловим видобутком. І є декілька законопроектів у ВР, які якраз хочуть легалізувати роботи цих артілей, але, на жаль, їх не розглядають. Невеличкі ці закони, вони покликані просто легалізувати цих чотири-п'ять людей, які з помпою, скажімо, добувають незаконно бурштин і після себе не проводять рекультивацію. Оскільки йдеться, дійсно, про звичайних, здебільшого, людей, то, власне кажучи, наші чиновники, депутати не зацікавлені в тому, щоб прийняти… Не те, що вони проти нього, він не цікавий, бо вони з цього нічого не будуть мати.

Ви говорите про непрозорий механізм видачі ліцензій або права на розробки тих чи інших родовищ, однак цей непрозорий механізм також є достатньо цікавим для окремих груп? Якщо сьогодні всі зацікавлені особи можуть врегульовувати питання, які їх цікавлять, через окремі кола влади в Україні, тоді який сенс владі змінювати цю ситуацію?

— Очевидно, що це має бути в пакеті взагалі загальних реформ. Тобто якщо ми говоримо, піднімається ж питання і про ринок землі, і про ринки нерухомості, про реєстри нерухомості, тобто цей процес не може бути якось, скажімо, виокремлений, і на нього тільки зосереджена увага. Він має бути в комплексі всіх реформ, ще раз кажу: все, що є національним багатством, воно має бути прозоро і доступно, перш за все, всій нації. Тобто весь народ, як власник цього, він повинен знати, що є, які його приблизні об'єми, вартість. А, відповідно, під це вже мають бути створені ці прозорі механізми аукціонів, коли здається чи в оренду для видобутку, чи інші механізми. Скажімо, багато в чому не були зацікавлені чиновники, і в деклараціях електронних, і ще багато чого, але все-таки суспільство дотиснуло, і це змінило. І будемо сподіватися, що і тут те саме станеться. Головне — не допускати, щоб під виглядом цієї реформи намагалися проштовхнути такі закони, як оцей закон ніби-то про легалізацію бурштину, бо це була фактично корупційна схема, введена в ранг закону. Але, слава богу, вона провалилася.

Навіть така гучна тема, як тема бурштину, не проходить через ВР. Що ж говорити про менш публічні сфери видобутку корисних копалин.

— Ще раз хочу наголосити, що це комплексне завдання, і воно все має охоплювати. І ще раз хочу наголосити, що тими законами, про які ви говорите, насправді тему заговорювали. Тому що той закон був не потрібен. Промисловий видобуток узаконений в Україні, і для цього існують всі законні підстави. Єдине питання, що потрібно налагодити підзаконні нормативні акти, які регулюють видання дозволів, ліцензій, там прибрати оці всі корупційні якісь ризики. Тобто коли йде безпосередньо спілкування чиновника, який дозволи видає, із тим, хто хоче взяти дозвіл чи ліцензію, воно має бути через електронні якісь реєстри, через електронні торги, знову ж таки, в нас є система ProZorro і ще багато таких речей. Тобто ви повинні не звертати на те все увагу, ви повинні просто дивитись, наскільки це буде прозоро, питання ставити, видачі. Тоді все буде зрозуміло. А все інше — це заговорення теми і намагання створити, узаконити зручну собі схему, під себе, щоб самому мати з того власний прибуток.

Напомним, ранее общественный деятель, правозащитник Николай Ляхович в эфире "ГС" заявил, что законопроект о легализации добычи янтаря был написан для того, чтобы создать определенную коррупционную схему.

Самое читаемое
    Темы дня