наверх
20.01.202200:50
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Без вариантов. Вигиринский: тарифы ЖКХ будут расти

Шоковая терапия: тарифы, платежки, протесты. (478)

(обновлено: )150352
Экономический эксперт Андрей Вигиринский в эфире "ГС" заявил, что в отношении жилищно-коммунальных услуг Украина идет в Европу только в отношении цены, а вопрос качества не подтягивает.

РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"

В 2016-ом году государство потратило на субсидии в два раза больше денег, чем годом ранее. В этом году на субсидии выделили 51 миллиард гривен. Субсидию получают более 7,5 миллионов украинских семей.

Тем временем в правительстве активно обсуждают возможность введения монетизации — платить субсидию деньгами.

Также в этом году планируют пересмотреть нормативы потребления, на которые начисляется субсидия.

Ситуацию прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы экономический эксперт Андрей Вигиринский.

(текст публикуется на языке оригинала)

Читайте также: Штрафы, пеня, коллекторы. Как будут бороться с долгами по ЖКХ

Рік тому більшість експертів казали, що субсидії – це не вихід, це відстрочення проблеми. Ваша думка з цього приводу?

— Насправді, субсидія – це тільки тимчасовий захід, який знімає симптоми. Симптоми взагалі тих економічних проблем, які є на сьогодні в країні. Що таке субсидія? Людина не може повністю оплатити комунальний рахунок, той який виставляється саме на сьогодні, і держава йому допомагає. Але з іншої сторони держава повинна допомагати тим, що дає можливість людині заробити, але, враховуючи те, що маємо факт спаду ВВП протягом останніх двох років, то, відповідно, заробити більше для того, щоби сплатити рахунок, який є більшим, ми також не можем. Негативна тенденція – це занадто різке приведення умов існування житлово-комунального господарства до вимог європейського законодавства і європейських реалій, тобто підняття тарифів, воно відбулось занадто різко. Через це зростає кількість субсидіантів, і дуже негативною є тенденція, що станом на сьогодні близько 7,5 мільйонів домогосподарств отримують субсидії, і це ми очікуємо ще зростання на 1,4 мільйона сімей. І найгіршим у цій динаміці, попри те, що Степан Кубів говорить про вихід економіки з тіні близько 5% і підвищення ВВП на наступний рік на 3%, пан Рева говорить про те, що кількість субсидіантів не зміниться, відповідно, не прогнозується зростання доходів населення настільки, що вони зможуть покривати ті комунальні тарифи.

Також є дві несподіванки, які очікуються домогосподарствами, це, в першу чергу, зміна нормативів соціальних, на які нараховується субсидія, а друге – це та вимога МВФ, яка досі не виконана і повинна бути виконана скоріш за все по завершенню першого кварталу – це все-таки впровадження зв’язку тарифу з економічно обґрунтованим поняттям, яке залежить і від курсу гривні, і від вартості природного газу на міжнародних ринках. Наслідком цього стане збільшення тарифу на природний газ приблизно до 8,5 тис. грн., якщо станом на сьогодні не зміниться офіційний курс і не зросте значно ціна. Тобто ми бачимо, що тарифи будуть в будь-якому випадку корегуватися, і вони будуть і надалі зростати. В цьому році повинні начебто зростати і суми, і зросте кількість субсидіантів, і в той самий час бюджетні витрати пропорційно не зростають, значить, держава буде непрямими методами корегувати ту суму субсидій, яка нараховується. Корегувати це, знову ж таки, можна через нормативи, тобто ті соціальні нормативи, і через споживання. Для цього начебто і вводиться поняття монетизації субсидії, тобто ви внаслідок впровадження енергозбереження чи економного споживання зможете різницю отримувати на руки. Але за рахунок того, що соціальний норматив буде зменшено, я думаю, що за фактом на руки ніхто нічого не отримає, скоріше за все, це буде просто зменшення бюджетних витрат, власне кажучи це ми і бачимо в бюджеті на 2017-ий рік.

Щодо нормативів споживання, які планують переглянути, вже щось з цього приводу відомо?

— Так, пропозиції виносилися ще, якщо я не помиляюся, восени, мова йшла про прострочення приблизно на 25% соціального нормативу. Це знову ж таки розглядається як стимул для економії, тобто економного використання. Ви або економите самі і, допустимо, монетизуєте субсидію у вигляді живих грошей, логіка десь така приблизно у Кабміну, або ми вас змушуємо, тобто ви не економите, але все рівно будете платити більше. В будь-якому випадку буде примушування до економії через, скажімо так,  гривнею виховуватимуть, тобто ви будете платити більше, або будете платити стільки ж, економлячи. На сьогодні ще офіційного паперу, який би обговорював і який би виносився на розгляд, по затвердженню нормативів – ще немає, але це чітка вимога і європейського енерготовариства і МВФ, яку повинні були виконати ще до Нового року. Тобто це їх повинні були затвердити, але в силу різних моментів і, в тому числі, які стосуються банківського сектору, і інших соціальних таких сплесків, які мали місце в суспільстві, то це перенесли на наступний рік. На наступний рік – це, грубо кажучи, перший квартал завершиться опалювальний, і вже відповідно на новий опалювальний період вони будуть в повній мірі діяти.

Про ситуацію, яку маємо зараз із платіжками за централізоване опалення, коли суми в різних будинках суттєво відрізняються. Наскільки це нормальна ситуація, і як проконтролювати, що нарахували?

— Це одвічне питання, яке називається питанням обліку. Всі пам’ятають цю історію з платіжкою на 8000 гривень, тобто де був будинковий лічильник, але в той самий час були споживачі в тому самому будинку, в тому числі не побутові, які споживали тепло, але вони не стояли на окремому обліку, для того, щоб можна було виставити саме їм рахунок. Тому загальний рахунок по будинку розподілявся між споживачами, і, на жаль, ми бачимо приведення тарифів до умов ринковості начебто, і в той самий час просідання тої частини, яка залежить від надавачів послуг. Тобто, якщо ми говорим про те, що ми йдем в ринок Європи, ми говорим про якість послуги, коли споживач може контролювати і розуміти за що він платить. Вона нерозривно пов’язана з системою індивідуального обліку, навіть, не будинкового, а індивідуального обліку тепла кожного споживача. Про це саме на сьогодні мова не йде, як про індивідуальні лічильники, йде в кращому випадку мова про те, щоб всі будинки були обладнані будинковими лічильниками, а далі знаєте, яка буде складність, буде, скажімо так, підприємствам, які надають послуги, їм потрібно буде покривати втрати, які ідуть в мережах, а для цього потрібні будуть інвестиції в мережі. І я думаю, що на цій стадії фонд енергоефективності, який досі не запрацював, буде доволі мати складнощі з фінансуванням, тому що самі інвестори не будуть зацікавлені, вони не будуть вкладати гроші в модернізацію мереж. Тут дуже багато питань.

Ми йдемо до Європи в питанні ціни, але от питання якості – ми його не підтягуємо. Я, припустимо, не можу обґрунтовано отримати від ЖЕКу, який обслуговує мій будинок, пояснення, чому вони саме такі показники, чому вони коефіцієнт такий застосовують до виставлення рахунку з оплати тепла, хоча в мене є навіть індивідуальний лічильник, до нього додається ще чомусь опалення загальної території, втрати в мережі, тобто те, що вже першочергово закладено в тариф. І тут якраз питання в тому, що в мене немає можливості альтернативного вибору постачальника цієї послуги, тому що ми все-таки знаходимось в монопольному ринку. Є дуже багато проблем, коли вам начебто створюється можливість реалізації своїх прав, але ви їх по факту не можете реалізувати, бо не маєте можливості вибору, а коли немає. вибору, то, відповідно, монополісти далі будуть диктувати вам умови, які є.

Ранее экс-министр по вопросам ЖКХ Алексей Кучеренко заявил в эфире "ГС", что на сегодняшний день в государстве нет эффективной функции регулирования монополий, предоставляющих услуги ЖКХ.

Самое читаемое
    Темы дня