РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Киевлян снова смутили платежки за отопление — теперь за декабрь. Представители "Киевэнерго" провели пресс-конференцию, на которой заявили: в высоких счетах за отопление для жителей домов с тепловым счетчиком виновато несовершенное законодательство, которое не позволяет справедливо учитывать потребленную тепловую энергию.
Как пояснил коммерческий директор "Киевэнерго" Евгений Бушма, жители домов, которые установили квартирные приборы учета тепла, должны своевременно передавать показания своих счетчиков энергетикам для корректного распределения потребленного тепла каждой квартирой. Однако этого не происходит, поскольку потребителей закон не обязывает предоставлять эту информацию. В результате финансово страдают соседи, у которых нет квартирного счетчика.
Подробнее ситуацию с неравномерным начислением платы за отопление в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал бывший член Национальной комиссии по регулированию энергетики и коммунальных услуг Андрей Герус.
(текст публикуется на языке оригинала)
Скільки зараз є квартир з лічильниками?
— Квартир з індивідуальними лічильниками є абсолютна меншість в Києві. Дійсно, є така проблема, тому що є місця загального користування. Ці місця загального користування – це хол першого поверху або батареї, які є на поверхах в коридорах, і в такій ситуації ті, хто мають лічильники своєї квартири, вони платять лише за свою квартиру, а не платять за місця загального користування. Виходить, що більше платять ті, в кого немає загальних лічильників. Така проблема є і вона потребує якогось вирішення.
Чому за основу не беруться показання теплолічильника на будинку?
— Обсяг споживання формується з того, скільки спожив тепла будинок, тому що є будинкові прилади обліку, і спочатку віднімаються квартири, які мають індивідуальні лічильники, тому що вони самі рахують, а весь залишок розподіляється на всі квартири, які не мають квартирних лічильників. Виходить, що місця загального користування розподіляються на ті квартири, які не мають своїх лічильників. Або тут потрібно місця загального користування розподіляти на всіх, незалежно від того, чи є квартирні прилади обліку, або зобов’язувати, якось встановлювати, щоб весь будинок повністю був обладнаний лічильниками. Тоді всі будуть розуміти, скільки конкретно квартира споживає. Коли поєднується і домовий облік, і квартирний облік, то виникають такі дискусії і такі проблеми.
Читайте также: Украинцы в апатии, но их расшевелят тарифы и война – эксперт
Чому законодавство не зобов’язує мешканців з теплолічильниками передавати дані енергогенеруючій компанії?
— Є така тенденція – все більше і більше людей встановлюють квартирні прилади обліку. Тому щось з цим потрібно робити і якесь вирішення має бути цієї проблеми. Дійсно, потрібні зміни в законодавство і в нормативну базу.
Чому у платіжках з 2017 року однаково високі суми за опалення, але при цьому у всіх різні?
— Різниця може бути по причині того, чи будинок має лічильник, чи квартира має лічильник. Друге – якщо взагалі немає ніяких приладів обліку, то тоді нараховують по нормах. Тоді має бути ще інакший, третій результат.
Київрада і в "Київенерго" заявляли, що будуть нараховувати тим будинкам, які не мають лічильників, за показниками аналогічних будинків поруч.
— Абсолютно ідентичних будинків немає і тут хтось, наприклад, має свій лічильник і спожив більше, і він тоді порівнюється, наприклад, з тим, інакшим будинком, який по лічильнику спожив менше. Відповідно, вже виникає різниця між двома схожими будинками, але насправді один більш теплий будинок, один більш холодний. Тобто все зводиться до того, щоб кожен будинок мав прилад обліку, щоб тепло чітко обліковувалось, і тоді зрозуміло, де є втрати, що робити для того, щоб зменшити втрати і збільшити ефективність роботи.
У "Київенерго" пояснюють високі тарифи за опалення у грудні низькою температурою на вулиці. Як ви це прокоментуєте?
— Об’єктивно грудень має бути холоднішим, ніж листопад. Тут потрібно розуміти, що січень, мабуть, ще холодніший, ніж грудень. Коли вони знімають показники з лічильників, їм просто потрібно виробити якусь стабільну практику, щоб це було або 20 числа або 25, або 19. Якщо вони знімають спочатку в один день, потім в інший, то періоди виходять різні, виникає багато питань і незадоволеностей. Вони не перший день на ринку і вони зобов’язані навести порядок і лічильники.
У Мінсоцполітики заявили, що проведуть перевірки за фактом дорогого опалення. Ця перевірка чим закінчиться?
— Я досить песимістично налаштований, тому що основна проблема – це те, що ціна газу виросла. Навряд чи щось особливо дадуть, щоб виправити. Просто до таких підвищень потрібно готуватись, потрібно займатись енергоефективністю, потрібно систему субсидій вибудовувати. Це все відбулось швидко і багато що було непідготовлено до того, щоб жити по таких правилах. Тарифи виставляють "Київенерго" в Києві, тому основне питання тут може бути до них, що вони виставляють. Але розраховують і встановлюють тарифи НКРЕ, тобто якщо в їх розрахунках такі помилки, то вони тариф встановили помилково, і тоді вже "Київенерго" користується цим тарифом. Можливо, в ЖЕКах будуть якісь помилки. Але ЖЕКи – це проміжний елемент. В основному це регулятор, який встановлює тарифи в сфері енергетики. До його роботи є багато питань, незрозумілих рішень, непрозорих, деякі рішення бувають лобістські, особливо в сфері електроенергетики. Тому на це все треба впливати.
Напомним, эксперт по энергетике Александр Харченко в эфире "ГС" заявил, что правительство не ведет работу с населением по повышению энергоэффективности и ждет, что проблемы долгов за газ решатся сами собой.
Ранее эксперт по вопросам ЖКХ Олег Голубенко в эфире "ГС" разъяснил, при каких условиях возможен прозрачный тариф в платежках на отопление, и что делать потребителям, если поставщик услуг завышает суммы.
