РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
В бюджете на 2017 год на финансирование деятельности политических сил предусмотрено 400 миллионов гривен. Эти деньги распределило между политсилами Национальное агентство по вопросам предотвращения коррупции.
Больше всего получат "Народный фронт" и Блок Петра Порошенко – около 114 миллионов гривен и 112 миллионов соответственно. "Объединение Самопомич" получит около 56 миллионов. Но эта политсила, по решению НАПК, должна получить еще около 44 миллионов, поскольку она соблюдала гендерную квоту на парламентских выборах в 2014 году.
Читайте также: Заплеванный колодец. Попытки Украины уничтожить Трампа обернулись против нее
Как должны тратить деньги из бюджета партии и какие штрафы предусмотрены за нецелевое использование этих денег, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил глава Комитета избирателей Украины Алексей Кошель.
(публикуется на языке оригинала)
На що конкретно партії витрачають ці гроші?
— Після того як будуть оприлюднені звіти партій про використання коштів у 2016 році, ми детально побачимо, на які саме статті витрат.
За вашими спостереженнями, чи масово партії намагаються купувати політичну рекламу? Або витрачають ці кошти на утримання своєї партійної структури в регіонах?
– Зараз найбільша проблема є саме з телевізійною рекламою, з політичною рекламою. Тобто фактично закон був прийнятий для того, щоб зробити партії незалежними від фінансово-олігархічних, від великих олігархічних груп. Тобто ті кошти, які зараз виділяють партіям, їх, фактично, достатньо для того, щоб політичні сили могли не залежати від основних грошових мішків і самостійно працювати.
По-друге, держава дає кошти для того, щоб партії могли розвиватися. Я маю на увазі, вкладати кошти у навчання своїх активістів, вирощувати, фактично, нових лідерів, посилювати свої позиції, розбудовувати партійні структури.
Але вже зараз, з перших повідомлень політичних партій, з перших публічних повідомлень, ми бачимо, що є приклади, коли кошти витрачаються, фактично, в нікуди, тобто йде зловживання. І до прикладу, РПЛ, її лідери завили про те, що вони витратили партійні кошти на телевізійну рекламу.
Ми пам'ятаємо, наприкінці 2016 року по низці телеканалів транслювалися рекламні ролики РПЛ і НФ. Але НФ поки що не підтвердив цю інформацію, і фінансових звітів ми не бачили. Існує велика ймовірність того, що ця реклама також була проплачена.
На наше переконання, використання коштів на телевізійну рекламу, з одного боку, воно не суперечить нормам закону, тому що закон дозволяє витрачати на будь на що, а з іншого боку, воно суперечить самій суті закону про державне фінансування. І на нашу думку, витрачати державні кошти на телевізійну рекламу або на саморекламу — це достатньо цинічно, тому що політики, які голосували за цей закон про державне фінансування, вони розуміють, що витрачати кошти просто на саморекламу — це суперечить самій ідеї цього закону.
Потрібно невідкладно вносити зміни до цього закону. І якщо партії не розуміють його змісту, тоді чітко передбачати, що кошти від державного фінансування не можуть йти на телевізійну рекламу.
Чи стануть політичні партії перекривати собі таким чином повітря і забороняти собі фінансувати політичну рекламу з державних коштів, робити більш жорсткою відповідальність за нецільове призначення цих державних коштів?
– Якщо політики не розуміють і зловживають, то закон необхідно змінювати. Питання в тому, що партіям є на що витрачати кошти. До прикладу, повноцінний партійних офіс в місті Києві повинен нараховувати приблизно не менше ніж 60-70 людей.
Тобто партія — це велика структура, там працюють інформаційні, аналітичні служби, оргвідділи тощо. Це велика структура по регіонах, партії мали б витрачати на зарплатний фонд, на відрядження, тобто витрачати кошти є куди. Але наприкінці 2016 року, коли потрібно було терміново ці кошти освоїти, вони їх витратили просто банально на телевізійні ролики. І тому, до прикладу, однією із змін до законодавства про державне фінансування, ми пропонуємо також чітко передбачити, що певний відсоток коштів партії зобов'язані витрачати на діяльність експертних або аналітичних центрів при партіях.
Це має бути партійна структура, експертний аналітичний центр, тобто група людей, які будуть розробляти партійну політику, розробляти проекти законодавчих актів, проводити дослідження. Саме таким чином ми зможемо повернути в партії зміст.
Вони вже зобов'язані це робити за діючим законом? Або необхідно такі зміни внести?
— На наше переконання, такі зміни необхідно внести, тому що зараз закон передбачає витрачання коштів на статутну діяльність. Статутна діяльність іншими словами, - це будь на що, що не суперечить Конституції України.
Якщо ми чітко не врегулюємо в законодавстві, на що партії зможуть витрачати кошти, то вже найближчим часом ми можемо побачити перші приклади, коли партії будуть використовувати кошти, скажімо, на легальний підкуп виборців, надаючи виборцям послуги з медобслуговування, транспортного перевезення тощо.
Чи не поліпшується тоді життя для тих бізнес-груп, які утримували політичні сили до моменту вступу в дію цього закону?
– Після прийняття цього закону я чув досить багато оптимістичних оцінок депутатів, які говорили про те, що це революційний закон, ми принципово змінюємо українську політику.
Цей закон – це дуже важливий крок для того, щоб зробити партії незалежними. Але для того, щоб привести в українську політику революційні зміни, необхідно зробити ще кілька кроків. Тобто перше — це заборонити політичну рекламу повністю у виборчий і міжвиборчий період. Такі кроки зробили багато наших європейських сусідів, а в Україні саме під час виборчих кампаній партії могли витрачати до 90% своїх фондів саме на політичну рекламу.
Заборона реклами – це крок, який дозволяє здешевити українську політику в чотири-п'ять разів. Іншими словами, партіям просто не потрібні будуть олігархічні кошти, не потрібні будуть амбарні книги, чорні каси, їм буде достатньо державного фінансування для більш-менш повноцінної діяльності.
Зараз важливо не зупинятися, зробити подальші кроки, зробити кроки, які зупинять політичну корупцію, зробити кроки по забороні реклами, тобто здешевлення української політики. І тоді ми побачимо 100% ефективність законодавства про державне фінансування партій.
Чи не зробили собі депутати певне страхування, коли зафіксували, що державне фінансування отримують лише ті партії, які сьогодні мають свої фракції у ВР? Це надає їм конкурентні переваги під час наступних виборів?
– Фактично, це невелика конкурентна перевага. Зараз ми отримали ключовий результат. Це те, що парламентські політичні партії можуть дозволити собі не ходити з простягнутою рукою, не шукати олігархічні кошти, а повноцінно працювати, розбудовувати свої партійні структури.
Але повний ефект від цього закону ми побачимо, перше, після, за кілька років, коли отримають інші партії, які подолали 2% бар'єр, тобто ми сформуємо потужні позапарламентські партії. І друге, якщо парламент зробить кроки по здешевленню української політики і обов'язково — по ліквідації головних корупційних ризиків у роботі політичних партій.
Ранее политический эксперт Виктор Таран в эфире Голоса Столицы заявил, что парламентские партии не по назначению используют госфинансирование.
