РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Украинцев, которые по итогам года получали зарплату и платили с нее налог на доходы физических лиц и единый социальный взнос, около 10,5 миллионов.
Как заявил глава Государственной фискальной службы Роман Насиров, эта цифра почти вдвое меньше, чем должна быть. Он отметил, что из этих 10,5 миллионов работающих украинцев в 2016 году 30-40% получали минимальную заработную плату.
Также глава ГФС определил 180 тысяч компаний, в которых проверят повышение зарплат до минимального уровня с января 2017 года. Насиров подчеркнул, что речь идет о компаниях в сфере оптовой и розничной торговли, переработки, агропромышленном комплексе и строительстве.
Могут ли действия налоговой способствовать активному выходу предпринимателей в тень, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал экономист центра социально-экономических исследований "Case Украина" Владимир Дубровский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Які категорії працівників сплачують податок на доходи фізичних осіб?
— Сплачують цей податок всі, хто працює легально, але я б говорив, скоріше, не про категорії працівників, а про категорії компаній. Тобто великі компанії, державні компанії, вони без проблем сплачують ці податки здебільшого, просто нікого не хвилює, скільки вони податків сплачують. А якщо говорити про приватні, то це здебільшого капіталомісткі підприємства, на яких на заробітну плату взагалі витрачається мізерна частина, кілька відсотків від собівартості. Тобто теж для них не принципове питання, скільки податків вони сплачують на заробітну плату. А от весь малий і середній бізнес — він працемісткий, і для нього це величезне питання. Тим більше, що в нас навіть попри зниження ЄСВ, яке було з цього року, величезне навантаження на доходи фізичних осіб і Фонд заробітної плати, як для такої бідної країни. І це природно спричиняє тінізацію. І тут боротися треба не силовими методами, а зниженням цього навантаження. Звісно, що Насіров хоче забезпечити своїх працівників роботою, аби їх не перезавантажили, як планується в рамках великої податкової реформи, а він хоче зробити таку ситуацію, за якої не можна перезавантажувати, бо хто ж тоді буде перевіряти ці трудові відносини.
Тобто фіскали просто таким чином хочуть довести свою ефективність?
— Це, якщо брати, скажемо так, легальні мотиви. Але можуть бути ще і корупційні мотиви. Бо перевірка на місці – це ідеальна можливість для корупції.
Ці озвучені 180 тисяч компаній – це багато чи мало? Можливо, їх менше або більше?
— Це, можливо, і правильні цифри з точки зору аналізу ситуації. Але я хочу підкреслити, що тіньова економіка в нас – це здебільшого не тіньові зарплати, а вивід доходів великими компаніями до офшорів. Бо те, що в нас виводиться щорічно до офшорів — приблизно 10 мільярдів доларів, за оцінками міжнародних організацій, становить величину, порівняну з усім фондом заробітної плати в Україні.
Тобто ці порушники – це крапля в морі?
— Ні, не крапля в морі, це буде перебільшення, але це співставні гроші. І якщо говорити про тих, хто виводять в офшори, то це не 180 тисяч компаній, а, можливо, 180 компаній взагалі. Тобто це набагато вужчий фронт робіт, на якому дійсно можна багато чого забезпечити з точки зору доходів державного бюджету. Але там треба кваліфіковано працювати і треба мати політичну волю, воювати, власне, з тими, хто ці гроші виводить. І от коли вже цього питання в нас не буде, цієї проблеми не буде, тоді буде моральне право говорити про те, що от і прості українці теж тут зловживають. Хоча боротися з цими зловживаннями треба радикальним зниженням навантаження на заробітну плату, і взагалі доходи фізичних осіб з переносом цього навантаження на майно тих самих фізичних осіб і підприємств з тим, аби зробити перехід від того податку, від якого відносно легко ухилятися, до того податку, від якого ухилятися майже неможливо. І не потрібно нікого перевіряти, бо все і так зрозуміло, а просто є: заплатив чи не заплатив.
Яким чином фіскали шукатимуть порушників? Які негативні наслідки від цього ви вбачаєте в першу чергу?
— Шукати можна в даному випадку тільки одним шляхом, улюбленим їх шляхом – перевіркою на місці, де приходять, починають розпитувати самого підприємця, розпитувати його найманих працівників, вносити якісь свої судження, чи це люди, які працюють за зарплату, чи це дійсно якісь підприємці, які працюють всім підприємством. Тут дуже багато простору для довільних суджень податківців. Відповідно багато простору для корупції. І це дуже працемістка робота, тобто не треба скорочувати штати податківців, їх треба тільки збільшувати. Але це дуже хибний шлях, це шлях до того, щоб знищувати, фактично, бізнес цією корупцією і перевірками, знищувати вибірково, бо всі ж 180 тисяч перевірити не можуть, будуть перевіряти тих, хто, наприклад, не поділився, немає відповідної "криші" чи ще щось.
Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров закликав місцеві органи влади активніше боротися зі сформованою ситуацією. Яким чином це може відбуватись?
— На жаль, президент таки підписав законопроект №5130, до якого за ініціативою, наскільки я розумію, податківців, було включено такий пункт, що місцеві органи влади мають можливість і навіть повинні перевіряти трудові відносини. Я не знаю, чому це місцеві органи влади мають робити, але це є, знов-таки, один з кроків з підготовки до такого масштабного наїзду на малий і середній бізнес. І наслідки будуть дуже згубними. Бо насправді це буде вести до того справжнього безробіття. Я розумію, що краще, якщо людина працює легально і зі своїх доходів сплачує всі податки, але якщо в неї взагалі жодних доходів немає, і вона втрачає навіть той нелегальний дохід, який вона має, то це набагато небезпечніше. І от я не розумію, як це може бути, щоб наші можновладці на чолі з президентом не розуміли усієї небезпеки.
Читайте также — Онищенко: для Порошенко война – это бизнес
Ранее народный депутат Андрей Журжий в эфире Голоса Столицы заявил, что Насиров препятствует раскрытию публичной информации о НДС, и из-за его деятельности страдает бизнес.
