РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Кабинет министров Украины разработал среднесрочный план действий на 2017-2020 годы. Его представил премьер-министр Владимир Гройсман. План развития страны базируется на пяти основных приоритетах: экономическом росте, восстановлении промышленности, установлении верховенства права и борьбе с коррупцией, эффективном управлении и развитии человеческого капитала.
Читайте также: В ЕС еще живы идеи "железного занавеса"
К 2020 году в планах Кабинета Министров — проведение земельной реформы и переход на максимально собственную добычу газа. Кроме того, ключевыми целями правительственного плана является приватизация, развитие агросектора, дорожного хозяйства и логистических возможностей, включая строительство автомобильных дорог, портовой инфраструктуры и модернизацию "Укрзализныци".
Правительственный план развития страны в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эксперт-экономист, преподаватель Киево-Могилянской бизнес-школы Алексей Геращенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
На вашу думку, чи правильний курс розвитку, чи правильні пріоритети на наступні три роки обрав уряд?
— Ви знаєте, якщо казати про стратегічні пріоритети, то тут немає особливо нічого нового. Якщо ми відкриємо попередні стратегічні плани, перечитаємо їх або подивимось на Стратегію-2020 президента України, то, власне, там приблизно той самий перелік ми знайдемо, тобто те, що стосується і приватизації, і розвитку інфраструктури, і проблеми пенсійної реформи, все це речі, які артикулюються вже досить тривалий час. Завжди ці стратегічні плани, якісь оперативні дії, реальне життя, прийняття тих чи інших нормотворчих ініціатив, актів, вони часто живуть різним життям, тобто ми це бачимо щодо приватизації, ми це бачимо щодо пенсійної реформи, ми це бачимо щодо ринку землі. Тобто ми в черговий раз задекларували все те, що мало б, напевно, бути зроблено раніше за цих 25 років незалежності, можливо, те, що в країнах-сусідах — Польщі, Чехії, країнах Прибалтики — це все відбувалось ще в 1990-ті роки. В нас це поки що пріоритет, тобто чогось тут такого надзвичайного і проривного немає, це якась базова програма, яку ми в черговий раз не можемо пройти, бо в цьому році і щодо приватизації, великої приватизації не було, і на ринок землі в черговий раз мораторій подовжено, і дефіцит Пенсійного фонду з року в рік поки що заглиблюється. Тому поки що це викликає, з одного боку, ніби констатацію, що все правильно сказано і написано, з іншого боку, певну недовіру щодо інструментів, механізмів реалізації цих всіх стратегічних ініціатив.
Наскільки реалістично виглядає цей план?
— Цей план у вигляді декларації, тобто він, напевно, і не має бути реалістичним. Це стратегія, це те, що маємо зробити, тобто коли б під нього з’явились дуже конкретні дати або це були якісь конкретні законопроекти, які вже будуть ставитись найближчим часом на голосування, то тоді б це викликало більшу б довіру. Поки що це виглядає такою собі обов’язковою програмою, тобто ми складаємо якісь плани на три роки, на п’ять років, але часто живемо не за ними.
Що з цих пунктів реально втілити в життя, а що викликає найбільше занепокоєння?
— Все ж таки те, що стосується приватизації, напевно, частково реально. Те, що стосується запуску ринку землі, фактично ми це з року в рік бачимо — популізм як в нас мораторій продовжується. Стосовно відсутності дефіциту Пенсійного фонду, відразу виникає питання, як саме, тому що коли ми кажемо, що немає дефіциту, це звучить реалістично. Знову ж таки, якщо суто математично порахувати, то вже в цьому році задля уникнення дефіциту Пенсійного фонду в нас би мав підвищитись пенсійний вік приблизно на шість-сім років відносно того, що існує. Коли артикулюється "А", а не артикулюється "Б", то відразу виникає питання, яким саме чином, тобто чи пенсії будуть заморожуватись, буде зростання економіки, чи буде зменшуватись кількість пенсіонерів за рахунок зростання пенсійного віку і таке інше. Тобто коли це написано, але немає відповіді, як, то це викликає певну недовіру.
Які пункти ви з цього плану викреслили б, а які додали?
— Я б звідти нічого б не викреслював, тому що, як я сказав, що це є така програма-мінімум, яку країни, з якими ми починали майже в рівних умовах, вони цю програму пройшли ще в минулому тисячолітті, тобто в 1990-ті роки. Що б я додав – це більше викликів з майбутнього, тобто чому ми навчатимемо дітей, тому що дуже змінюються професії. Ми бачимо, що за рахунок новітніх технологій з’являються абсолютно нові професії, насамперед, в сфері ІТ, які пов’язані з інтернетом, і хотілося б зрозуміти, а де тут себе бачить країна. Якісь речі, які стосуються нашого більш в широкому розумінні геополітичного становища, хто є нашими ключовими партнерами.
, з одного боку, ніби визначились, що в нас є євроінтеграція, а, з іншого боку, світ великий — є Азія, є Америка, є країни Африки, яка є наша стратегія щодо розвитку економічних відносин України з цими країнами, тобто більш далекосяжні перспективи, які стосується України на карті світу в широкому розумінні, не лише географічному, але і в політичному, економічному, а також те, що стосується вже погляду в майбутньому, де ми є в найновіших галузях, тому що будувати порти і дороги – це програма-мінімум, яка зрозуміла і без того. А от те, що стосується абсолютно найновітніших технологій – робототехніки, ІТ-технологій, то це, звісно, не артикулюється, хоча це третє тисячоліття, в якому ми живемо.
Эксперт Тарас Загородний в эфире "ГС" заявил, что для улучшения ситуации в экономике необходимо провести дерегуляцию бизнеса и обеспечить стабильность права собственности.
