наверх
17.12.201708:07
Курсы валют НБУ
  • USD25.780.00
  • EUR30.420.00

Больше, меньше или ничего. Эксперт о бюджете Минздрава на 2017 год

Страна получила "кота в мешке" - бюджет 2017 проголосован (92)

(обновлено: )701
Замминистра здравоохранения Роман Илык в эфире "ГС" заявил, что бюджет Минздрава должен составлять 7-10% ВВП, а не 3,2%, как это есть на данный момент.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

В госбюджет не заложили денег на реформу и развитие медицины. Об этом заявляет народный депутат, член комитета по вопросам здравоохранения Олег Мусий.

По словам народного избранника, профильный комитет предлагал парламенту принять бюджет медицины в размере ста сорока миллиардов гривен, однако в итоге заложили около 80 миллиардов. В этом году расходы на здравоохранение составили около шестидесяти миллиардов гривен.

Подробнее ситуацию с финансовым обеспечением медицинской отрасли в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал заместитель министра здравоохранения Роман Илык.

(текст публикуется на языке оригинала)

Міністерство охорони здоров’я надавало пропозиції по бюджету медицини на наступний рік?

— Звичайно. Загалом сума, яку пропонувало міністерство, досягала близько 100 мільярдів, а ми отримали 88,6 мільярдів. Що стосується МОЗ, це майже 69 мільярдів. Це загалом від бюджету України 9%.

Міністерство задоволено цим рішенням?

— Ми б були задоволені, якщо б бюджет складав приблизно від 7% до 10% від ВВП, а на сьогодні бюджет складає 3,2%. Тобто ми розуміємо, що це десь половина того, що реально потрібно галузі. В країні сьогодні немає можливості, звідки перерозподілити кошти, і є великий дефіцит бюджету, тому з розумінням ставимося до тої ситуації, яка склалася.

Які плани в Міністерства охорони здоров’я щодо розпорядженням цих коштів?

— З майже 69 мільярдів коштів, якими буде конкретно керувати МОЗ, 55 мільярдів йдуть в формі субвенцій на регіони. Це означає, що ці кошти отримують області і вони розподілять їх між районами та містами, і так вони дійдуть до територіальних громад. А оцей залишок, 14 мільярдів, який є, це і є ті кошти, які підуть на закупівлю ліків по державним програмам, яких є майже двадцять. Тут є півмільярда, закладених на програму реімбурсації, тобто відшкодування вартості лікарських засобів, яка буде працювати з 1 квітня по трьох групах: серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма і цукровий діабет, де ми будемо з боку держави допомагати людям відшкодовувати вартість цих лікарських засобів, так само буде працювати відшкодування по інсулінах. Сюди ж входять кошти на будівництво національного рівня — лікарні Охматдит.

В цілому чи можна говорити, що медицина буде недофінансована?

— Ми можемо сміливо говорити про те, що потреби фінансування, як мінімум, є двічі більші. Але виходячи з того, що реально ми можемо закласти і побачити в бюджеті, то ми ставимо перед собою завдання максимально ефективно використати ті кошти, які є. Тому що до сьогоднішнього часу кошти ефективно не використовувалися.

В МОЗ заявляли, що з наступного року почнеться перехід на страхову медицину. Для цього  потрібні додаткові кошти?

— Звичайно. Будь-яка реформа потребує додаткового фінансування. Хіба б відбулася реформа у поліції, якщо б не було додаткового фінансування на цей напрямок? Так само будь-яка інша галузь, яка реформується, вона потребує додаткового фінансування. З оптимізацією перерозподілом внутрішнього резерву справитися не доведеться. Але є виокремлена частина, яка стосується охорони здоров'я. От, власне, той невеликий ресурс, який є, він ляже в основу глобального бюджету, яким будуть фінансуватися структури на первинній ланці. І це дасть змогу лікарям на первинній ланці заключати угоди з пацієнтами для того, щоб, власне, ця реформа, відбувшись на самому низу, продовжувалася в такому ж форматі надалі, стосуючись вже в наступному році вторинного і третинного рівня.

Це буде початковий етап?

— Так. Саме з 2017 року розпочинається реформування того, що відбувається на тому рівні, де ми звертаємося вперше до лікаря. Те, що відбувається в амбулаторії, те, що відбувається в поліклініці, те, що відбувається на прийомі в сімейного лікаря. Оця низова ланка повинна в першу чергу реформуватися. Тільки в нас сьогодні щонайменше 80% людей, які лікуються, вони одразу роблять це в стаціонарі, вони не лікуються на первинній ланці, як це відбувається в кращих європейських практиках. Оце наше головне і амбітне завдання, щоб пацієнт не займався самолікуванням, щоб пацієнт не йшов одразу до стаціонару, а йшов до того лікаря, якому він довіряє, з яким він заключив угоду, з яким він тісно співпрацює як в частині профілактики захворювань, так в частині лікування.

Досвід яких країн ми враховуємо для переходу на страхову медицину?

— Якщо говорити про нашу модель, яку запроваджують в Україні, тут досвід є кількох країн, в тому числі це є досвід британської моделі, враховано де оцей як раз ті кошти, які йдуть на фінансування первинної ланки і виокремлюються з загального бюджету. Не платять люди додатково якихось коштів для того, щоб отримати цю невелику фінансову допомогу на первинний рівень. Це все вираховується з коштів тих, які ми вже сплачуємо.

Ліки для онкохворих на наступний рік будуть у вільному доступі?

— В ідеалі хотілося б, звичайно, на всі програми, які діють в Україні, їх є близько 20, закласти 100% фінансування. Але треба розуміти, що реально такої можливості немає. Тому, якщо сьогодні говорити, що це буде на 100% забезпечено, це означає сказати неправду. Ми повинні розуміти, що поряд з постійним збільшенням фінансування в цьому році на лікування закладено більше, ніж два мільярди на закупівлю ліків більше, ніж в минулому. Це дійсно, скажімо, влада звернула на це увагу, і уряд виділив додаткові асигнування на ці програми. Але водночас галузь, звичайно, потребує ще більших вкладень, ще більших асигнувань. Зараз ми для того, щоб оптимізувати ці видатки, виходимо на оновлений національний перелік, де більше тисячи найменувань лікарських засобів по міжнародній непатентованій назві ми зведемо до мінімуму, який рекомендує ВОЗ для більшості країн, в тому числі для України. Це означає, що кількість таких основних життєво-необхідних лікарських засобів буде складати трошки більше 300. От, власне, 300 самих необхідних лікарських засобів ми плануємо забезпечити вже з наступного року в 100% об'ємі.

Що стосується вакцинації дітей — чи закладено кошти на це?

— Календар щеплень дітей день включає 10 профілактичних програм. В країнах Європи це близько 15, а навіть і 17 в окремих країнах є. Це означає, що кількість захворювань, від якого нам треба вакцинувати, треба постійно збільшувати. Враховуючи брак бюджетних коштів, ми закладаємо кошти на вакцинацію найбільш небезпечних інфекцій, створюючи епід-фонд, який би дав можливість створити депо вакцин для потребуючих, забезпечити на 100% потребу вакцинації всіх потребуючих.

Чи збільшать зарплати медпрацівникам і до якого рівня?

— З того, що було заявлено при прийнятті бюджету прем'єром, ми всі почули цифру збільшення заробітної плати на 30%. Звичайно, що цього не є достатньо. Але це превентивний крок, дуже важливий. Важливо, що ми створюємо реальний механізм для конкуренції лікарів на первинній ланці  — це перше. І друге, що ми створюємо реальний механізм того, що хто має намір працювати і знаходитися в рамках здорової конкуренції, він має можливість по цій моделі заробляти більше. Якщо ти більше заключаєш угод з людьми, яких ти лікуєш, якщо ти якісно їх обслуговуєш, то, відповідно, ти отримуєш більший дохід, більшу заробітну плату у формі глобального бюджету.

Читайте также: Бюджет-2017. Раду просто натянули — эксперт

Ранее маркетолог, директор маркетингового агентства Дмитрий Розенфельд в эфире "ГС" заявил, что украинцы не доверяют не самой вакцинации, а тому, каким образом она проводится в стране.

Напомним, доктор медицинских наук Алла Мироненко в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировала, что у украинцев нет иммунитета от штамма гриппа "Гонконг" H3N2, поэтому представителям группы риска необходимо задуматься о прививках.