РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Совет национальной безопасности и обороны и правительство в воскресенье вечером, 18 декабря, приняли решение о национализации ПриватБанка. Президент Петр Порошенко позже заявил, что ситуация с банком угрожала всей банковской системе страны. Он также пообещал, что со сбережениями вкладчиков ничего не случится.
"Возникла прямая угроза как самому банку, так и всей банковской системе Украины. Это очевидно нам самим. И по этому поводу на протяжении последних шести месяцев серьезную обеспокоенность постоянно высказывали наши ключевые финансовые партнеры: МВФ, Всемирный банк, ЕБРР и другие", — сказал президент.
Тем временем парламент принял государственный бюджет на 2017 год. Главную смету страны одобрили 274 народных депутата. Чтобы предупредить спекуляции на этой теме, правительство опубликовало аналитическую статью "об ошибочном восприятии сметы". В ней говорится о том, почему изменения в бюджетном законодательстве не приведут к уменьшению поступлений местных бюджетов, а власть не будет вынуждена опустошать бюджеты развития.
В Берлине на рождественской ярмарке произошел теракт. Террорист, как и во время аналогичного инцидента в Ницце, использовал автомобиль. Эксперты отмечают, что деятельность спецслужб осложняется, потому что нет развитой террористической сети, нет координации между различными террористами-одиночками.
Эти и другие ключевые события недели в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировали экономист и эксперт Фонда общественной безопасности Юрий Гаврилечко, а также экономист, специалист отдела продаж инвестиционной компании Dragon Capital Сергей Фурса.
Назвіть топ-три ключових новини цього тижня, які вплинули або ще вплинуть на життя українців.
Гаврилечко: Ухвалення бюджету, націоналізація ПриватБанку і виступ в ВР Михайла Головка з дуже цікавою інформацією щодо того, що "Укргазвидобування" не є державною компанією.
Фурса: Безусловно, это национализация ПриватБанка, бюджет.
ПРО ПРИВАТИЗАЦІЮ ПРИВАТБАНКА
Чому націоналізація ПриватБанку виявилася такою неочікуваною?
Фурса: Официально никто ничего не мог говорить. Обсуждать должны были эксперты, а ни НБУ, ни Минфин не имел права выносить это на всеобщее обсуждение, потому что возможна паника и, в принципе, это банковская тайна, до конца у Привата был шанс докапитализироваться. В него никто не верил, но этот шанс оставался.
Гаврилечко: Проти Привата відбувалась інформаційна атака, це можна було подивитись неозброєним оком. Щодо експертів, можу зазначити, що ні в Мінфіні, ні в НБУ жодного експерта немає, з банківської сфери там теж жодного немає. Це підтверджується результатами діяльності НБУ і Мінфіну. Із 87 банків, які виводились з ринку, жоден не вижив. Відповідно, така сама доля очікує і на Приват.
Фурса: 87 банков, которые выводились, они ликвидировались, поэтому выжить они не могли. Приват национализируется, это совершенно другая история. Теперь это государственный банк, который будет надежным и будет работать.
Гаврилечко: Жоден банк, який був націоналізований в Україні, не працює. "Родовід" не працює, "Укргазбанк" теж не працює, давайте згадаємо історію. Відповідно, націоналізація ПриватБанку, яка відбулась – це фантастична історія, тому що ніде в світі такого не відбувалось. НБУ руйнує банківську систему.
Навіщо націоналізовувати ПриватБанк, щоб потім його знову приватизувати?
Фурса: Никто не хотел национализировать ПриватБанк, это больше было давление даже кредиторов. У вас проблема с банком, в капитале которого огромная дыра. У вас четыре варианта: ничего не делать и ждать, пока дыра увеличивается; ликвидировать этот банк; заставить собственников докапитализировать; национализировать. В данном случае ликвидировать нельзя, потому что он очень большой. Собственники не будут докапитализировать. У вас остается два варианта: сидеть ждать, пока дыра увеличится, либо национализировать. У вас не было выбора. Государству этот банк не нужен, доля государства в банковском секторе составляет 53%, это очень много. Это и коррупционные риски, и прочее, и это дорого с точки зрения увеличения госдолга. Но вы убираете риск.
Гаврилечко: Остання звітність за перше півріччя цього року – ніяких подібних проблем не доводила в принципі. Поки що ніхто не спростував інформації щодо зміни НБУ оцінки механізмів оцінки ліквідності активів, проте нібито саме через це з’явилась якась дірка. Відповідно, будь-який банк в Україні через деякий банк виявиться неплатоспроможнім через зміну системи оцінки. У мене є щонайменше чотири версії, що відбувалось. По-перше, щодо одностайної підтримки заходу. Чому всі впевнені, що це було рішення або Коломойського, або Порошенка?
На це впливали ЄБРР, МВФ?
Гаврилечко: Вони всі позиціонували себе як нібито ліберали, які проти націоналізації, а зараз всі раптом стали комуністами і виступають за націоналізацію. Це дуже дивна позиція. Відповідно, після того, як ПриватБанк був націоналізований, на ринку комерційних банків 90% — це російські банки. Як казав Фурса, 53 – це державні взагалі в банківській сфері, 41% — це російські банки.
Фурса: Доля российских банков в активах банковской системы – 16%. Ведь никто не говорит, что национализация – это хорошо. Национализация – это вынужденный шаг, на который идут люди, чтобы спасти от кризиса банковскую систему. "Дырка" более года висит в меморандуме МВФ. Там есть две страницы, которые на протяжении года показывают, что там есть 166 миллиардов на докапитализацию большого и сильного банка. Это был Приват.
Читайте также: "ПриватБанк", оказывается, "отжали". Реакция в соцсетях
Це в вересні було оприлюднено?
Фурса: Это второй раз, а первый еще год назад. Был пересмотр программы и это просто перекочевало из одной программы в другую. В итоге эта сумма давно висела и оценки были давно. Почему так долго? Потому что была программа докапитализации. Никакого отдельного регулирования Привата, было общее регулирование для банковской системы — более жесткое, чем было раньше, потому что условия требуют этого.
Гаврилечко: Коли банк націоналізують, його співробітники стають бюджетниками. І вони починають по-іншому отримувати заробітну плату.
Фурса: Сотрудники госбанков никогда не был госслужащими. И бюджетниками они никогда не были.
Давайте зрозуміємо наслідки націоналізації. Що буде з українською економікою?
Фурса: Безусловно, будет стабилизация, мы убираем этот риск из финансовой системы. Нет сейчас более глупой затеи, чем забирать депозиты из ПриватБанка, потому что у вас высокие ставки в госбанке. Вот сейчас депозит 10% в долларах в Привате, а в Ощаде 5%. В итоге сопоставим с уровнем риска, c госгарантиями и супердоходность. Поэтому оттока вряд ли стоит ожидать, и эффект на инфляцию будет минимальный.
Гаврилечко: Навіть якщо це буде докапіталізація з ОВГЗ, то держава має витратити на обслуговування цього боргу, відповідно там десь на 12-15 мільярдів буде збільшено видатки держбюджету.
ПРО БЮДЖЕТ-2017
Бюджет на 2017 рік був прийнятий, але досі його нема на сайті ВР, він не оприлюднений, які туди були закладені параметри – невідомо. Чому?
Фурса: Очень много "с голоса" вносилось, там очень много стенографической работы и так далее. Это все будет исправляться. Тем более, мы видим, как работает Рада сейчас. Просто спешить-то им некуда, поэтому они что-то приняли, отправили в МВФ и остальные уже все довольны.
До доходів бюджету знову внесли статті по спецконфіскації та по приватизації. Якщо повториться сценарій цього року, то це приєднується до дефіциту бюджету?
Гаврилечко: Так. Більше того, хочу нагадати, що у нас вже якраз разом з бюджетом приймалося ще два законопроекти, якими збільшувалися державні витрати на субсидії по ЖКГ майже на сім мільярдів гривень. Нагадаю, що в бюджеті-2016 було закладено 35 мільярдів, потім в квітні додали ще п’ять мільярдів, зараз в грудні додали ще сім. Тобто 12 мільярдів. Різниця в 35%. Така сама ситуація, скоріше за все, збережеться на наступний рік, тобто у нас є прихований дефіцит бюджету.
Тобто доведеться ще кілька разів переглядати той бюджет, який є?
Гаврилечко: Безумовно. Особливо виходячи з того, що реальні доходи населення будуть зменшені. У нас зберігається податки на пенсію, у нас в цьому бюджеті не буде індексації тих самих пенсій, зберігається безліч зменшень щодо соціальних виплат. Це і виплати чорнобильцям. Це один з найбільш антисоціальних бюджетів. Крім того, хочу додати, що у нас за бюджет не голосувало лише дві фракції повністю, це "Батьківщина" і "Опозиційний блок", а якщо саме "Батьківщина" зауважувала на антисоціальність і на тому, що і як буде не додаватися за соціальними статтями, то Юрій Бойко в своєму виступі чітко сказав: шановні, у нас нібито воююча країна, але лише на 4,6% збільшено фінансування армії. Відповідно, це означатиме, що Міноборони отримає менше коштів в порівняльних цінах, ніж цього року. Тому що інфляція цього року 11,4%, принаймні була на листопад, наступного року планується 8%, відповідно на 20% буде інфляція порівняно більше з початком цього року, а там лише збільшено на 4,6%. Одночасно з тим, збільшуються майже на 25% витрати на судову систему, на прокуратуру, на МВС і так далі.
Смотрите также: Золотарев: бюджет-2017 принимали наспех – депутаты торопились на отдых
Фурса: Финала еще никто не видел. В принципе, бюджет нормальный.
Чому настільки збільшили видатки на ГПУ, на НАБУ?
Фурса: НАБУ только запустилось, поэтому дела, которые они ведут, гораздо на большую сумму. Дела, которые они рассматривают, все упираются в суды, и пока мы не сделаем судебную реформу, пока не введем антикоррупционные суды, очень трудно ожидать, что возвраты будут очень высокие.
ПРО ТЕРАКТИ У БЕРЛІНІ, АНКАРІ ТА ЗАХОПЛЕННЯ ЛІТАКА В ЛІВІЇ
Підсумки тижня, що минає, в ефірі радіостанції також підбили управляючий партнер Інституту переговорних навичок Юлія Осмоловська та експерт-міжнародник, представник Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко.
Назвіть топ-три ключових події.
Осмоловська: Я б визначила як першу вбивство посла РФ в Анкарі. Друга, напевно, це терористичний акт в Берліні. Третя – захоплення літака, яка з трьох завершилась найбільш позитивним результатом: ніхто не постраждав.
Ярошенко: Події в Україні і в світі – вони трошечки в іншому контексті протікають. Якщо для України – то це націоналізація ПриватБанку, далі це ескалація на Світлодарській дузі з фатальними наслідками, і третя подія – це прийняття бюджету на 2017 рік. Якщо казати про світові події, які, мабуть, найбільше вплинуть на те, що буде відбуватись найближчі місяці, то це домовленість про евакуацію в Алеппо і інших населених пунктів, які перебувають в облозі, далі це теракт в Берліні і вбивство надзвичайного і повноважного посла РФ в Туреччині. Захоплення літака, можливо, приверне більше уваги до події до ситуації в Лівії, тому що серед усіх гарячих точок найбільша увага прикута до Сирії, а в Лівії так само є два уряди, які між собою конкурують і не можуть сформувати єдиний коаліційний. На цьому тлі Ісламська держава створила свій філіал і вони донедавна проявляли активність, контролювали значні нафтові родовища.
Проти них була проведена операція за участю західних військ?
Ярошенко: Там вони присутні більше на рівні радників, тому що серед лівійських племен, політичних груп вони категорично відкидають, щоб Захід втручався. Близькість до Італії, до Мальти призводить до того, що може відновитись центральний середземноморський міграційний маршрут, і через цей маршрут будуть проходити не лише мігранти, а й багато хто буде намагатись дестабілізувати ситуацію в вигляді терактів.
Осмоловська: Я хочу зазначити, що для таких ситуацій, як захоплення літака, і такої кількості заручників вона дуже швидко завершилась, тому що, зазвичай, якщо відбуваються події такого масштабу, то ці перемовини можуть тривати декілька днів, тижнів, навіть місяців. Власне, єдине, що вимагали – це для себе політичного притулку. І це може бути віддзеркаленням тієї політичної ситуації, яка зараз спостерігається в Лівії. Але в загальному контексті це ще раз доводить недосконалість чи хибність політики "арабської весни", яка почалась в Єгипті. Ці всі події є ілюстрацією того, що задум арабської весни і той ентузіазм і політичне очікування, яке закладалось навесні 2011 року, вони не справджуються і породжують ще більші проблеми.
Вбивство російського посла у Туреччині. Хто міг бути до цього причетний? Які наслідки будуть у відносинах двох країн?
Ярошенко: Ця подія зненацька застала весь світ, і тому зараз робити висновки, як буде розгортатись – передчасно, тому що Росія і Туреччина – вони одночасно і партнери, і суперники. Тут залежить, як це вплине на відносини з іншими державами, тому що є думка, що більше від цього програють США, тому що відбуваються стосунки США і Туреччини після того, як Туреччина стала наполегливо вимагати екстрадиції Гюлена, і враховуючи, що РФ адекватно відреагувала на вбивство посла, тобто не було якихось звинувачень до якихось органів влади, Туреччина не бачить сенсу зближуватись із США через побоювання за свою національну безпеку. Тут дуже важливо встановити, чи це була причетна терористична мережа, чи це вовк-одиночка. Моя думка: РФ буде намагатись схилити Туреччину до більшого компромісу.
Чи здатні правоохоронні органи в таких випадках, як теракт у Берліні, протистояти терористам-одинакам?
Осмоловська: Так, дана ситуація ілюструє, що терористи досить інструментальні та винахідливі в тих засобах, які вони використовують. Якщо ви подивитеся на цю кількість терактів, яка вже відбувалась в Європі протягом цього року, то значна кількість цих людей визначалася як вовки-одинаки. Але насправді це ще велике питання, чи насправді їх можна класифікувати так, тому що доведена одна з теорій такого креативного підходу до терористичної діяльності побудована на тому, що ці терористи надихаються відповідними сайтами в Інтернеті, є терористичні системи, які працюють з цими конкретними особами, вони мають в такий спосіб можливість впливати на їх свідомість і керувати їх діями, спрямовувати на такі начебто поодинокі дії, які потім визначаються, що він був психічно неврівноважений.
Але для того, щоб проконтролювати відвідування таких сайтів, треба затягнути гайки, що в ліберальній Європі населення навряд чи це сприйме?
Осмоловська: Я думаю, що якщо буде під ризик ставитися життя і безпека, то європейці будуть готові піти на певні утиснення в цій свободі, в Інтернет-свободі, щоб мати принаймні впевненість, що завтра він піде в супермаркет і не відбудеться там якогось теракту, чи просто психічно хвора людина не поріже ножем кілька людей.
Відбулася інавгурація нового президента Молдови Ігоря Додона. Він під час інавгурації заявив, що його пріоритетом у політиці стане об'єднання двох берегів Дністра, тобто урегулювання конфлікту з Придністров’ям. Чи вдасться це зробити Додону, тому що Молдова — це парламентсько-президентська республіка?
Ярошенко: У нього будуть обмежені повноваження. Молдова — це єдина на пострадянському просторі держава, де є саме парламентська форма правління, тобто функції президента дуже обмежені і дуже церемоніальні. Плюс ЄС, я впевнений, буде продовжувати надавати фінансову допомогу, якщо там не буде гірша ситуація з корупцією. Тому я думаю, що вони український урок все ж таки якось засвоїли, будуть проводити політику більш-менш збалансовану. Для України що тут на майбутнє найважливіше питання, це що буде з Придністров'ям, бо це територія, яка до нас прилягає, це заморожений конфлікт, який донедавна, поки у нас не почалася війна на території України, це був один з найбільших викликів національній безпеці країни. Зараз є підстави вважати, що можуть бути якісь зрушення, тому що Ігор Додон, судячи з передвиборчої риторики, обіцяв повернення Придністров'я навіть шляхом зміни державного устрою.
Він пропонував це все винести на референдум в Молдові. Чи не стане це рецептом, який потім спробують насадити і в Україні?
Ярошенко: Тут важливо те, що якщо буде по такій формулі Додона врегулювання конфлікту, щоб це було максимально демократично і легітимно. Тут Україна, до речі, як посередник в переговорах 5+2, має підключатися активно і пропонувати саме такий варіант, щоб він був легітимний, і демократичний процес врегулювання. Тобто має бути на цю можливу домовленість по Придністров'ю згода парламенту, ну і має бути волевиявлення, щоб це народ закріпив, тому що, як практика показує, в багатьох конфліктах лише якщо народ закріпить ту чи іншу мирну угоду, тоді існує шанс, що протягом кількох десятиліть буде дійсно не просто припинення конфлікту, а буде якесь настання такого позитивного миру. І тут дуже важливо, тому що в Молдови не є так багато заперечень щодо особливого статусу Придністров'я, як в Україні щодо особливого статусу ОРДЛО. Тому, якщо Україна проковтне і за такою процедурою буде реінтегроване Придністров'я, тоді може бути складніше відстоювати свою позицію.
Ранее эксперт в сфере финансов Анна Деревянко в эфире "ГС" заявила, что накануне национализации крупнейшего банка страны многие компании успели вывести из него свои активы.
Напомним, эксперт по инвестициям Сергей Фурса в эфире "ГС" заявил, что в целом бизнес-сообщество и инвесторы отреагировали на решение о национализации ПриватБанка позитивно.
