РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
В 2017 году пенсии повысят на 10%. Об этом заявил премьер-министр Владимир Гройсман.
По словам вице-премьера Павла Розенко, для пяти миллионов украинцев пенсии в результате "осовременивания" вырастут в среднем на 300 гривен. При этом, как подсчитали в Пенсионном фонде, осовременивать нужно выплаты для большинство пенсионеров.
В 2008 году правительство приняло решение увеличить коэффициент заработной платы, от которого зависит размер пенсии. В результате, если два человека проработали одинаковое количество лет и зарабатывали одинаковую зарплату, тот, кто вышел на пенсию до 2008 года, получал меньшую сумму.
Читайте также: Привязка зарплат к прожиточному минимуму унизит бюджетников — Степанюк
До 2012 года пенсии увеличивали на 20% от роста средней зарплаты по стране – уже несколько лет эта норма закона не действует. В результате, по данным Министерства социальной политики, более семи миллионов украинцев имеют расчетный базовый размер пенсии меньше прожиточного минимума. После чиновники посчитали, что для актуализации пенсий будет достаточно индексировать весь размер пенсии на размер инфляции. Однако и эту индексацию приостановили в 2014 году из-за резкого скачка цен.
С 2014 года уровень инфляции достиг почти 70%. Следовательно, минимальную пенсию до конца 2015-го должны были повысить с 949 до 1596 гривен. А в 2016 году – до 1787 гривен (по прогнозу Министерства экономического развития, инфляция будет на уровне 12%). Однако на данный момент минимальная пенсия в Украине – 1 247 гривен.
Подробнее анонсированный рост пенсий в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировала эксперт по вопросам социальной политики Института общественно-экономических исследований Марианна Онуфрик.
(текст публикуется на языке оригинала)
Підвищення пенсії буде поетапним. За рахунок чого будуть їх підвищувати?
— За рахунок надходжень від ЄСВ і бюджетних коштів. У нас щороку відбувається підвищення прожиткового мінімуму, це такий стандарт, за виключенням 2014 року, коли в нас була велика криза. Оскільки до прожиткового мінімуму прив’язані більшість соціальних виплат, в тому числі і пенсій, відповідно, оскільки прожитковий мінімум підвищиться приблизно на 10%, значить, і пенсії зростуть на 10%. Це рішення, яке не пов’язано з реформами.
На які надходження розраховують від ЄСВ?
— Близько 140 мільярдів планується залучити від ЄСВ, якщо говорити про те, що в наступному році взагалі бюджет Пенсійного фонду буде складати 283 мільярди. Ще половина – це державний бюджет, і це буде ситуація трохи краща, ніж в цьому році, тому що більша частка збільшується за рахунок держбюджету. Все рівно Пенсійний фонд є практично банкрутом на сьогодні.
Ви сказали, що підвищення може бути більше, ніж на 10%. Від чого це залежатиме?
— Уже не перший місяць ми чуємо про те, що уряд має наміри якимось чином підвищити пенсії, але підвищувати не всім, а осучаснювати, тобто привести її до середнього розміру зарплати, яка є на сьогодні в країні по різних галузях. В нас є великий розрив між тими людьми, які мають однаковий стаж, працювали за одним видом діяльності, на одній посаді, тобто мали один і той самий професійний статус, але вийшли на пенсію, наприклад, з різницею в 10 років через свій вік і мали б мати однаковий розмір пенсії, тому що вони робили фактично однаковий внесок. Але так сталось, що не робилась індексація, не осучаснювались пенсії, і тому вони мали дуже велику різницю в пенсійному забезпеченні. Тому уряд планує провести так зване осучаснення. Але міністр соціальної політики Рева зазначив, що для цього в цьому році потрібно було 50 мільярдів гривен. В наступному році це, очевидно, ще більше, тому що зростають соціальні стандарти. Звідки візьмуться кошти на осучаснення пенсій, невідомо, але якщо це відбудеться, то зросте і пенсія у тих людей, у яких дуже відставала.
Що призвело до такого дефіциту Пенсійного фонду?
— Ці 25 років від незалежності не реформується пенсійна система. Це логічний наслідок. Дуже сильно зросла діра після того, як знизили ЄСВ до 22%. Раніше були надходження більші, тобто було 80 мільярдів, поки не знизили. Тут завжди дивує постановка питання, як прем’єр каже, що найбільший виклик – це дефіцит Пенсійного фонду. Пенсійне забезпечення – це належне забезпечення гідної старості для людей, які вийшли на пенсію, то найбільшим викликом мав би стати сам розмір пенсії. А в нас уряд в основному дбає про балансування публічних фінансів. Так сталось, що у нас на сьогоднішній день державні фінанси є єдиним джерелом наповнення цієї пенсійної ємності. У всьому світі є декілька джерел. Людина може протягом життя робити внески в різні фонди, в різні структури, отримувати з кількох джерел кошти пенсійні. І якщо, наприклад, відбувається криза, залишається якесь одне чи два джерела, які будуть забезпечувати людині гідну старість. У нас, якщо валиться державний бюджет, всі люди залишаються без пенсії.
Ми беремо на себе багато зобов’язань — наприклад, меморандум з МВФ. Ми маємо структурний маяк в меморандумі – до грудня 2016 року внести ряд важливих змін. Вже 13 грудня, а цей законопроект не внесений до ВРУ, шанси, що він буде ухвалений в першому чи другому читанні, дорівнюють нулю. Ми прострочили ще і структурний маяк МВФ. Чи робляться якісь дії? Періодично лунають якісь заяви. Але якихось конкретних кроків, конкретного бачення, як, наприклад, прем’єр, який занепокоєний пенсійним забезпеченням, яким чином він бачить вихід із цієї ситуації.
Як виправити ситуацію з Пенсійним фондом?
— Ми можемо подивитися на досвід зарубіжних країн, бо багато які опинялися в нашій ситуації. Вони опинялися, правда, в цій ситуації 20-40 років тому, і їм вдалося благополучно вийти. Але в будь-якому випадку ця ситуація вирішується. І вирішувалася вона завжди запровадженням обов'язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення, яка могла мати різні параметри. Тобто це ще одне джерело наповнення цієї пенсійної ємності.
Дуже багато прикладів можна з історії привести — і вдалих, і не дуже. Наприклад, чилійська історія, коли, до речі, диктатор Августо Піночет запросив так званих "чиказьких хлопчиків", послідовників, учнів Мілтона-Фрідмана, і вони провели дуже багато реформ. В тому числі і пенсійну. І на сьогодні чилійці, які, до речі, знову ж таки, починають реформувати свою пенсійну систему, бо їх там багато чого не влаштовує, зокрема те, що в них пенсія 380 доларів. Дай боже нам так. Причому накопичувальна система дозволяє робити значно менші внески, ніж те, що ми маємо зараз. І думати про те, як би нам підвищити ЄСВ, щоб наповнити фонд.
Перевага накопичувальної системи полягає в тому, що це власні гроші людини. Тобто в солідарному рівні ми говоримо про те, що працівник каже: я піклуюся про сьогоднішніх пенсіонерів, сподіваючись на те, що колись мої діти будуть так само піклуватися про мене. Коли запроваджувалася солідарна система, це дійсно був вихід для багатьох країн світу. Але тоді співвідношення працюючі і пенсіонери складало в СРСР один до десяти.
Наскільки складний процес переходу з солідарної системи на накопичувальну?
— Він є дійсно складний. Він потребує перебудови багатьох систем і підготовки інфраструктури під діяльність накопичувального фонду. Але тут швидше, мені здається, побоювання популістського характеру, тому що ця система є дуже зручна для політиків. Прем'єр Гройсман заявив — ми підвищуємо пенсії на 10%. Він не говорив про те, що це планове підвищення, що воно ніяким чином не пов'язано з тим, що уряд дуже добре пропрацював чи якісь там проведені реформи. Так само кожен політик, який балотується, дозволяє собі кожен раз говорити — ми піднімемо пенсії вдвічі, ми збільшимо соціальні стандарти. І такий ручний механізм солідарної системи дозволяє це робити. Коли ми будемо мати накопичувальний рівень, це буде все виключно залежати від того, як людина виконує свої функції як прем'єр в економіці. Якщо буде економічне зростання, будуть вкладатися кошти накопичувальних фондів в певні акції, інвестиції, буде економіка зростати, будуть люди отримувати більше дохід, буде вона бачити це на своєму пенсійному калькуляторі.
Людмила Супрун, експерт з питань бюджетної політики, зазначила, що потрібно персоніфікувати пенсійні нарахування, щоб кожна людина розуміла, скільки коштів накопичується і куди кожна виплата йде. Це вплине на ситуацію?
— Це допоможе тільки в накопичувальній системі, тому що це солідарний рівень і людина не зможе проконтролювати, скільки вона накопичила і куди ці гроші йдуть. Вони просто йдуть на виплати. Пенсійний фонд працює з коліс, вони просто підуть на виплати якомусь пенсіонеру. Стосовно того, що потрібна персоніфікація, це краще називається брутизація заробітної плати. На сьогодні за людину цих 22% виплачує роботодавець, і людина не усвідомлює, що це роботодавець за неї несе таке навантаження, і це для нього є проблемою виходу з тіні. В більшості країн світу практикують, коли половину сплачує робітник, скажімо, в нашому випадку 11% сплачувала б людина, і 11% роботодавець. Багато країн практикують, коли сплачує сама людина, і тоді це є велика відповідальність. По-друге, мене цікавить питання, як в такому випадку мені виплачує роботодавець заробітну плату тільки мінімальну, а все решта в конверті. Це означає, що я тільки від мінімальної відкладаю собі 22%. Тоді я починаю звертатись до роботодавця і казати: виплачуй мені повну зарплату, це ж мої кошти. Був такий ефект в Польщі спричинений: коли відбулась накопичувальна реформа, тоді почали працівники з позовом до суду до роботодавців, що вони виплачують заробітну плату в конверті.
В чому перевага накопичувального рівня – якщо людина не доживає до пенсії, ці кошти успадковуються, чого ми не маємо в солідарному рівні. Скільки ми маємо таких випадків, коли людина все життя працювала, робила внески, не дожила місяць або місяць пожила на пенсії, і ці зобов’язання зникають. Стосовно того, що сказала пані Людмила про підвищення ЄСВ, це не врятує ситуацію, тому що ще більше наших роботодавців підуть в тінь або, так як ми маємо знову дуже потужну тенденцію виїзду успішних підприємців за кордон, якщо ми отримаємо безвіз, то ця тенденція поглибиться. Ніхто не буде сплачувати 40% ЄСВ до бюджету, не розуміючи, куди воно йде і навіщо. Простіше закрити бізнес і виїхати, простіше піти повністю в тінь.
Тим більше, позитивний крок, як називає Супрун, персоніфікація заробітної плати, вона не вирішить проблему 150 мільярдів. Я не стала б звинувачувати Наталію Яресько в тому, що вона знизила ЄСВ, тому що проблеми в Пенсійному фонді були вже до того. Було вже 80 мільярдів дефіциту. З кожним роком ця ситуація все рівно би поглиблювалась, звичайно, не такими темпами, як це зробилось після зниження ЄСВ, але ситуація була критичною. Треба проводити реформи і в солідарному рівні. Те, що прописав МВФ, треба робити, тобто і зменшувати можливості для дострокового виходу на пенсію, поступово підвищувати пенсійний вік.
Але у МВФ розкритикували рішення уряду на 10% піднімати з 1 грудня рівень пенсії.
— Так, я читала про це. Там була обмовка, що якщо це не вплине на дефіцит бюджету, то можна. Тобто на дефіцит бюджету це не вплинуло. Вдалось різними економічними механізмами, в тому числі через підвищення мінімальної зарплати, вплинути на те, щоб дефіцит не змінився. У наших політиків є звичка нас лякати. У МВФ немає насправді дуже жорстких стимулів і жорстких вимог. Якщо ми хочемо отримувати їхню макрофінансову допомогу, ми повинні виконувати всі зобов’язання. Але ми бачимо, що практично щоразу наш уряд порушує ці всі вимоги. МВФ завжди роблять акцент на таких реформах, які дозволять скоротити дефіцит, більше заробляти і т.д. У нас прописано багато таких структурних маяків, які навіть не мають безпосереднього відношення до політики. Якщо нам МВФ навіть розказує, що ми повинні верифікувати, отримуючи субсидію, це не функція фонду. Просто вони намагаються нам підказати.
Основною вимогою МВФ було підвищення пенсійного віку. Чи підуть на це депутати?
— В останньому меморандумі була цікава фраза, що поступове узгодження, здається, пенсійного віку. Очевидно, що вони не мають на увазі пониження. Це стандартний рецепт МВФ. Але в нашому випадку слід розуміти, що не проблема в пенсійному віці, а проблема в тому, що в нас середній вік виходу на пенсію, здається, 49 років, тому що в нас дуже багато для цього можливостей. Саме з цим треба боротись в першу чергу. Про пенсійний вік треба говорити треба якраз в контексті дострокового виходу на пенсію, зменшення цих можливостей і мотивації людей залишатись активними.
Ми структурні маяки МВФ вже не виконали. Співпрацю буде припинено?
— Можливо, буде припинена або заморожена співпраця, тобто ми не отримаємо наступний транш.
Ранее эксперт по вопросам экономики Илья Несходовский в эфире "ГС" заявил, что нужно увеличивать пенсионный возраст для тех категорий граждан, которые не платят страховые взносы.
А эксперт по вопросам социальной политики Марианна Онуфрик в эфире "ГС" разъяснила, каким образом страховой стаж будет влиять на пенсионный возраст и сумму пенсионного обеспечения.
