РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Украина в понедельник, 21 ноября, отметила День Достоинства и Свободы. По случаю третьей годовщины Майдана к жителям страны обратился президент Петр Порошенко и коротко определил, что именно удалось и не удалось сделать действующей власти за три года после массовых народных протестов и расстрела Небесной Сотни.
В День Достоинства и Свободы порядок в Украине обеспечивали около 18 тысяч правоохранителей. Торжественные мероприятия прошли по всей стране с участием не менее 60 тысяч человек. Об этом сообщили в Нацполициии.
О главных достижениях и неудачах Украины после Майдана в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал политтехнолог Сергей Гайдай.
(Публикуется на языке оригинала)
Які кардинальні зміни сталися в житті країни за останні три роки?
– Кардинальних змін, крім величезної кризи економічної, політичної, війни, не сталось, бо той політичний клас, який був при владі, і залишився.
Але основна зміна – це зміна свідомості самих українців. Зовсім інші сьогодні запити українців, зовсім інше бачення і, як сказав один знайомий депутат, так, корупція така, як і була, але відношення людей вже інше.
Раніше корупція сприймалась як обов’язковий елемент нашої політичної системи. Зараз люди вже не хочуть її терпіти, розуміючи, що саме через корупцію, корупційну владу у нас немає майбутнього.
Якщо згадати команду Порошенка, що можна віднести в мінус, а що в плюс?
– Я не бачу жодних плюсів. Плюс все ж таки не у владі. На владу давить і громадське українське суспільство, і на неї давлять західні партнери. Тобто якщо Януковичу жилось спокійно, йому здавалось, що і народ від нього нічого не вимагає, і західний діалог був дуже повільний, зараз Захід вимагає від наших владних команд змін. Він вичавлює ці зміни і, скажімо так, на жаль, це робить і громадське суспільство разом з виборцями. Вони теж хочуть змін, вони вимагають прозорості.
Колись влада не заповнювала декларацій і ми знали, що вони багаті, але не розуміли, наскільки цинічно багаті. Сьогодні все це суспільство знає. Сьогодні суспільство дуже відкрите. Раніше реальне журналістське розслідування було дуже важко побачити в ефірі. Сьогодні кожний день по декілька розслідувань йде по каналам, тобто ці зміни є. Але ці зміни – це не плюси.
Про що свідчить той факт, що саме в цю дату Генеральний прокурор України Юрій Луценко вирушив до Гааги на переговори з представниками Міжнародного кримінального суду про злочини проти активістів Майдану?
– На жаль, від змін генпрокурорів не міняється сама Генпрокуратура. Просто нинішній генпрокурор Луценко значно більше розбирається в піарі і значно більш комунікативний із суспільством. Але від цього не залежить ефективність розслідування.
Так, є дата Майдану, начебто потрібно демонструвати зараз якісь успіхи. Будемо чесними. Це ж імітація, як і все, що зробить наша влада, імітація розслідування, тому що майже три роки пройшло з того часу. Це більш ніж достатній час для того, щоб сьогодні суспільство отримало майже всі відповіді по злочинам на Майдані.
А в нас немає жодної відповіді, на жаль, чи жодного результату.
Детальніше про зміни у суспільстві протягом останніх років в ефірі "ГС" розповів виконавчий директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський.
Які, на вашу думку, кардинальні зміни відбулися в житті країни за останні роки в частині економічного розвитку?
– Найбільш позитивне – це скасування системи, коли було дві ціни на газ, на чому заробляли покоління олігархів великі статки.
Друге – це очищення банківської системи, коли понад 80 банків зі 180, які фактично були пилососами для бізнес-груп, було закрито.
І, напевно, трете – це суттєве зменшення бюджетного дефіциту і скорочення перерозподілу грошей через бюджет зі зменшенням податкового тиску на бізнес.
А що в мінус можна записати?
– На щастя, нічого поганого не було зроблено. Можливо, реакція на кризу, зокрема, те, що стосується політики НБУ, встановлення різноманітних обмежень, вони виявились контрпродуктивними і призвели частково до послаблення банківської системи, до передевальвації гривні.
Основна претензія, яка в мене особисто – це швидкість реформ. Був дуже сильний спротив з боку зацікавлених інтересів, з боку політичних корумпованих систем і, відповідно, волі на те, щоб подолати цей спротив не вистачало.
На початку свого президентства Петро Порошенко обіцяв українцям краще життя, підйом економіки, європейські перспективи. Що із обіцяного можна було втілити в життя?
– Я думаю, можна було почати набагато швидше боротись із корупцією, а не ускладнювати, гальмувати все. Те, що стосується боротьби з корупцією, роботи державних підприємств, які є основним джерелом політичної корупції на сьогоднішній день – ми не бачимо жодного прогресу в цій сфері за ці три роки. І те саме стосується, але з трошки кращими результатами, деполітизації контролю за державними підприємствами тими, які залишаться на якийсь час в державній власності. Наприклад, магістральні газопроводи "Нафтогазу".
Напомним, спецкор Голоса Столицы из Харькова Юрий Ларин сообщил, что обеспечивать правопорядок во время праздничных мероприятий будут более 450 сотрудников Нацполиции.
Также спецкор Голоса Столицы Александр Ивасивка сообщил, что в День достоинства и свободы около тысячи человек были намерены пикетировать Нацбанк, в связи с чем улица Крещатик была перекрыта.
